Від редакції:
Добре розмовляти українською – це не тільки говорити без помилок, а й вміти доречно прикрасити свої розповіді гарним слівцем. Для цього пропонуємо вам цікаву підбірку фразеологізмів про улюблену рослину генетиків – горох.

Горох з капустою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом– горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський).
(Краще (треба)) наїстися гороху, зневажл., грубо. Вживається для вираження неможливості переконати кого-небудь у чомусь, не можна довести щось. З вами говорити– гороху наїстись! (М. Старицький); З тобою говорить, то треба б, бачу, наїстися гороху! (І. Франко).
Лізти в чужий горох, жарт. Втручатися в чиї-небудь особисті справи. (Баби:) От так йому, от так йому треба! Най не лізе в чужий горох! (І. Франко).
Наколотити гороху з капустою. Змішати все докупи, наплутати. (Петро:) Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. (Виборний:) Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський).
Побачити (помітити, постерегти і т. ін.) лопатки в горосі. Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Ага, побачила лопатки в горосі (Укр. присл.); Слава рознеслася по всьому повіту... Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний).
Розсипатися горохом. Уривчасто лунати (про звуки). Хлопці збились тісно в отару й, спотикаючись та пхаючи один одного в спину, сунули гуртом кругом ялинки. Горохом розсипались голоси (С. Васильченко).
Сипати словами (, як (мов, наче і т. ін.) горохом). Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок); Тверезий– він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний); Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький).
Що (як) горохом об стінку (о стіну) кидати, перев. зі сл. говорити, казати і под. Дарма, безрезультатно.– Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити,– однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде).– Ет, з тобою говорити, то горохом о стіну кидати,– буркнув Мошко (І. Франко).– Чи я ж не вмовляла (Чіпку), чи я не благала?!– плаче Мотря.– Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний); Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер);– Що я наговорюся їм... мов об стіну горохом (Г. Хоткевич);– От бачиш, уже й до душі дійшло... А то було як об стінку горохом (П. Панч);– Вам кажи, не кажи– як об стінку горохом (А. Дімаров);– Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний). Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм– що горох об стінку (С. Журахович).
(Як (мов, неначе і т. ін.)) чорт сім кіп гороху змолотив у кого, перев. зі сл. на виду, на обличчі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький).
Як (мов, ніби і т. ін.) горохом сипати / посипати, зі сл. говорити, читати і т. ін. Дуже швидко, багато, безперервно, не зупиняючись.– Кресало є?.. є!.. А губка є?.. є!.. Ну викрешемо… га!– торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський);– Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,– з любов’ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах); Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький); Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко).
Ніби горохом сипати об стінку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети); //
Ніби горох з мішка (з лантуха), зі сл. сипати, сипатися. Невпинно, безперервно, щедро і т. ін.; у великій кількості. (Канупір:) Слухаєш-слухаєш його,..а він сипе (сипле) та й сипе (слова), як з мішка (М. Кропивницький); У той день вони (рекорди) сипалися, як із мішка (В. Собко); А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа); Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній);– Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети). Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд).
Як (мов, ніби і т. ін.) (той) горох при дорозі. 1. зі сл. жити, поживати і т. ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. (Виборний:) Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Наталка:) Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); (Старшина (до Пріськи):) Як поживаєш, серденько? (Пріська:) Як горох при дорозі (М. Кропивницький);– Так і жили, Іване,– аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик). 2. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, знедолений і т. ін. Колись він (Лев) скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною:– Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак). 3. зі сл. смикати, скубти і т. ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо.– Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?!– Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі.