20-го травня 2012 року в домівці Союзу Українок Америки у Ворені, Мічиган, відбувся літературний вечір добре відомої в Детройті поетеси Ніни Василькевич. Вечір відкрила голова 76-го Відділу СУА Таня Бедрус і представила Н. Василькевич як поетесу і громадську діячку, потім передала слово голові Окружної Управи СУА Лідії Яхницькій.

Л. Яхницька сказала про Н. Василькевич як про скромну, працьовиту, талановиту і свідому поетесу-патріотку, а також – як про багаторічну протоколову секретарку Окружної Управи СУА в Детройті, старанну протоколову секретарку на Конвенції СУА, яка проходила в Детройті, та авторку багатьох статей в україномовних газетах і журналах діаспори про життя української громади Детройту.
Про життєвий і творчий шлях Н. Василькевич в Україні розповідала її подруга, кандидат медичних наук – Валентина Оніщук. Вона охарактеризувала творчість Ніни як оптимістичну лірику, що порушує багатьох життєвих тем, і продекламувала декілька хвилюючих віршів, які відобразили різні періоди життя поетеси.
Ніна Василькевич (Кордибан) народилася 28 травня 1941 року в місті Хорол, Полтавської області. Закінчила із золотою медаллю Хорольську середню школу № 2 і одразу почала в цій же школі свою педагогічну роботу, одночасно навчаючись заочно в Полтавському педагогічному інституті на філологічному факультеті. Брала участь у кількох обласних поетичних веснах, де в 1971 році отримала перше місце в змаганнях на кращу поезію року.
До виходу на пенсію вчителювала, очолювала поетичну студію «Журавлинка» при райгазеті «Хорольщина», пізніше – студію «Червона Калина» при райгазеті «Трудова слава» в Диканьц, на Полтавщині. Твори Ніни Василькевич друкувалися в київському журналі Спілки письменників «Дніпро», в газетах «Зоря Полтавщини», «Хорольщина», «Трудова слава». В 1996-му році у полтавському видавництві «Ворскла» вийшла книжка її поезій «Тобі», з якою вона була представлена разом із групою полтавських поетів на літературному огляді в Києві в Будинку письменника.

	45-тий Відділ СУА Детройту, сидять зліва Марія Дяків, Стефа Король - голова Відділу, Ніна Василькевич, Дарія Конюх; стоять зліва Таїса Розгін, Зеня Серафин, Віра Крива, Ірена Джуль, Тамара Івасюк, Ірена Прийма

У 2001 році виїхала до США. Співпрацює в США з українськими часописами «Свобода», «Детройтські Новини», «Сівач», «Нова Зоря» та з журналами – «Світло», «Наше життя», є членом редколегії газети «Детройтські Новини» та бере активну участь у декількох українських організаціях Детройту, веде щорічні поетичні щоденники, якими ділиться з друзями.
Доктор В. Оніщук на завершення своєї розповіді побажала поетесі доброго здоров’я, щасливих років життя та творчих успіхів і вручила букет квітів.
Від редакційної колегії «Детройтських Новин» поетесу вітала її колега з редакційної праці – Катерина Ткачук. Вона подякувала за моральну підтримку і допомогу під час кількарічної спільної праці для громади в редколегії «Детройтських Новин».
Детройтська поетеса – Віра Крива – привітала Н. Василькевич і продекламувала спеціально до цієї зустрічі написану нею жартівливу поезію. Були привітання від Валентини Шайди, Ірини Прийми та кількох інших гостей. Багато привітань, багато квітів і побажань – все це свідчило про те, що присутні мають велику пошану до Ніни та її поезії.
Відбулася презентація книжки – поетичної збірочки Н. Василькевич «Намисто днів», яка вийшла в Полтаві у видавництві «Дивосвіт» восени 2011 року. Ніна розповідала про те, як вона працювала над цією збірочкою, декламувала вірші з її поетичних щоденників останніх десяти років, які стали джерелом нового видання. Назва збірочки «Намисто днів» говорить про те, що ці поезії писалися дні за днями, тижні, місяці і роки, так, як минало життя. Кожний, хто слухав прочитані Ніною поетичні рядки, які втілюють правду життя, роздуми про минуле і сучасне, щиро були вдячні авторці.
Надруковані в збірці вірші, здебільшого, сентиментальні, написані з любов’ю до природи, до людей, а також – реалістичні («Літо в Україні», «Човен часу»), обнадійливі («Жовта стрічка»), турботливі («Ведуть до трауру війни дороги») і просто побутові, взяті з життя, виношені в серці, викарбувані розумом та вмінням, любов’ю до рідної землі і до людей.
У виданні є також декілька поезій національно-політичного характеру, наприклад, «Гомонять кургани», «Жертвам голодомору 1932 – 1933 років».
У вірші «Моя Україна» Н. Василькевич в кількох рядках зображує історію нашої Батьківщини:

Пройшла через вогонь і воду
Та зберегла чарівну вроду
Моя прекрасна Україна.
Вривались зайди безупину.
Та не ставала на коліна
Моя незламна Україна.
Нарешті здобули свободу
Нащадки мудрого народу –
Моя безсмертна Україна.

У книжці є багато інших, фахово підібраних і вартісних, написаних на високому рівні поезій, з різними, навіть трагічними інтонаціями. Тенденційно відчувається прагнення авторки сіяти добро і взаємне пошанування між різними верствами народу – і поміж тими, що проживають в Україні, і тими, що розсіяні по світах у діаспорі.
Поезія Н. Василькевич – це стан її душі. Вона пише про те, що хочеться сказати вголос, щоб почули всі. Для багатьох наших читачів збірка поезій Н. Василькевич – «Намисто днів» – стане відкриттям добротворчої поетеси, яка словом наближає нас до розуміння багатьох життєвих ситуацій, наближає до України.
Ніна не забуває Україну, часто буває там, спілкується з ріднею, зі знайомими, зустрічається зі своїми колишніми учнями та колегами по роботі, ділиться на літературних зустрічах своїми враженнями про життя, вираженими в поетичній формі.
Книжечку «Намисто днів» з автографом поетеси могли придбати всі бажаючі, хто прийшов на літературний вечір в домівку СУА Детройту.
Вечір завершився спільною молитвою і виконанням традиційного «Многая літа!» на честь Н. Василькевич всіма присутніми в залі. Щастя, здоров’я, Божого благословення, успіхів у подальшій творчій праці побажали поетесі.
По завершенню вечора всі присутні мали смачну вечерю та могли обмінятися думками про поезії, щойно почуті з уст авторки та інших учасників вечора, а також – отримати автографи.
Організували цей літературний вечір 45-й Відділ СУА на чолі голови Стефи Король, а спонсором виступила Окружна Управа СУА Детройту, голова Л. Яхницька, за що їм – велика пошана і подяка від усіх, хто був учасником вечора.
Фото Марії Рипан