Як відомо, у минулі неділю і понеділок в Чикаго відбувався Cаміт країн – учасниць НАТО. Близько 60 делегацій з'їхались з цілого світу, щоб взяти участь у обговоренні і нарадах, які відбувалися в рамках Cаміту.

За всіма подіями спостерігало близько 2000 журналістів, і серед них була команда Медіапорталу VIDIA. Як єдине видання із закордонних українських ЗМІ, акредитоване на Cаміт НАТО, ми мали велику відповідальність показати правдиву картину подій.
Було нас четверо: Наталія Фігель – журналіст; Юліян Гайда – відеооператор; Оксана Федорук-Терлецька – фотограф; Юрій Фігель – продюсер. У марафоні за правдою ми не спали ночами, готуючи останні новини зі Саміту, і вставали о 5 ранку, щоб встигнути на основні засідання Ради НАТО.
Перше, що здивувало – це серйозна і виважена робота організаторів Саміту. Перевірка журналістів офіцерами таємної служби за допомогою металошукачів відбувалась без черг і тисняви. Службові вівчарки з написами на спорядженні «Do not pet» (не гладити) обнюхували кожну сумку, а так звані «шатли» (автобуси) від готелю, де проживали журналісти, до будівлі, у якій відбувався Саміт, курсували через кожних 2 хвилини. А найцікавіше, що транспортували журналістів підземними дорогами Чикаго, напевно, для більшої безпеки. У МакКормік Плаза, поруч із залами засідань було обладнано Міжнародний медіацентр НАТО з робочими місцями для 2000 тисяч журналістів. Безкоштовні Інтернет, кімнати для інтерв'ю, їжа, напої – журналістам були створені всі умови для роботи і зізнаємось, що часу для відпочинку майже не було.
Вже в перший день з'явилась важлива новина – Рада НАТО видала декларацію щодо України, у якій висловила своє занепокоєння вибірковим застосуванням правосуддя і політично вмотивованим переслідуванням в Україні. Ця новина стала однією з перших неприємностей для президента Януковича, який у той час вилітав з України.
Щоб відзняти прибуття літака з жовто-блакитним прапором на борту, ми вирушили на летовище. З п'ятигодинним запізненням, наприкінці першого дня саміту прибув президент – Віктор Янукович. Для відеозйомок прибуття української делегації необхідно було отримати окремий дозвіл від департаменту, який займався прибуттям офіційних літаків. Розклад прильоту українського борту змінювався кілька разів, адже орендований в Європі літак для Януковича затримувався з вильотом з України. Наскільки великим було наше здивування, коли на летовищі, окрім нас, ми не побачили журналістів, які б зустрічали український літак. Нам було відомо, що приліт усіх офіційних делегацій фільмувався офіційними відеооператорами від НАТО, проте, як повідомили працівники аеропорту, перед прильотом Януковича знімальні групи від НАТО згорнули свою апаратуру і поїхали зі словами: «Ми відзняли все, що нам було потрібно». Звичайно ж, було сумно бачити незаповнену платформу для журналістів, соромно було за президента і сумно було за Україну...

 

Ближче до часу прильоту перед посадковою смугою вишукувалась довга черга з машин кортежу. З темно-сірого неба над летовищем О'Хара накрапав дощ, в той час, як білий літак – аеробус з написом «Україна» – торкнувся американської землі. Біля трапу стояли американські військові з прапорами США та України і з похмурими чорними парасолями. Поки літак вирулював на потрібну смугу, промайнула думка, що нам хотілося б побачити на борту цього білосніжного літака справді демократичного президента, проте, на жаль, трапом зійшов президент Янукович. Колона з офіційними автомобілями попрямувала до центру Чикаго – в готель «Пенінсула».
Наше відео прильоту Януковича вже в понеділок зранку в своєму ефірі та ефірі «5-го каналу» демонстрували журналісти української служби Голосу Америки. А на нас чекали нові випробування – вже о 5 ранку ми поспішали на засідання НАТО з питань врегулювання миру в Афганістані, у якому брав участь Янукович.
Варто зазначити, що, окрім основної акредитації на Саміт, українським журналістам необхідно було отримати перепустки (так звані «пул-картки») від української делегації, щоб пройти на засідання за участю Януковича. За словами представника делегації, перепусток для всіх не вистачило, адже офіційну делегацію з Києва супроводжували «потрібні» ЗМІ, зокрема, «Інтер», «Україна», «Перший національний», «ICTV» та інші. Проте, ми вирішили звернутися до американської сторони з проханням надати перепустки. Офіцери Міжнародного медіа-центру НАТО взяли до уваги позицію української офіційної делегації щодо незалежних журналістів і люб’язно надали необхідні перепустки на засідання. Варто також зазначити, що згодом представник української делегації все-таки видав одну перепустку на фотосесію учасників Ради з питань Афганістану. На саме засідання, на жаль, не потрапили деякі інші представники українських ЗМІ, які з власної ініціативи прилетіли на Саміт НАТО.
У блакитній залі, прикрашеній прапорами країн – учасниць і партнерів НАТО – всі гості перебували під пильним оком преси. Кожен журналіст намагався якнайскоріше відзняти потрібні кадри, адже медіа могли перебувати в залі лише на початку засідання.

 

Тому ми, як і всі журналісти, намагалися зняти поведінку гостей, а точніше – Януковича і його команди. Українська делегація виглядала дещо невпевнено і ніби почувалась не зовсім комфортно в залі серед представників інших країн. Це і не дивно, адже за присутності преси з Януковичем привіталися лише кілька глав держав, а канцлера Ангелу Меркель український президент проводжав поглядом, коли вона пройшла повз нього. З Януковичем привітався президент Туреччини, який сидів поруч з ним, після чого прес-служба українського президента назвала таке вітання «коротким спілкуванням». Коли учасники засідання займали свої місця, президент Обама, місце якого було неподалік від Януковича, помахом руки привітав президента Туреччини, після чого Янукович з посмішкою чекав привітного знаку на свою адресу, проте, так і не дочекався. Засідання розпочалося з промов генерального секретаря НАТО і президента США. Далі засідання з питань Афганістану відбувалось за зачиненими дверима, і нікому, окрім учасників, не відомий його справжній зміст.
Згодом нам вдалося потрапити на прес-конференцію Віктора Януковича, яку, напевно, щоб уникнути незручних запитань, було влаштовано виключно для українських медіа. На прес-конференції було зазначено про домовленості щодо двосторонніх візитів з президентом Афганістану, також – про продовження миротворчої місії України в Афганістані з подальшим зацікавленням у торгівельних відносинах. Не здивувала красномовність президента Януковича: «Нас завжди, як кажуть, ноги кормлять, і ті питання, які ви задаєте, вони зайві...», або «президент України буде відвідувати Україну». Усі запитання журналістів, окрім нашого – про демократію, були попередньо узгоджені з прес-секретарем президента.
Нам останнім випала можливість поставити своє: «Пане президенте, в Чикаго проживає близько 100 тисяч українців, і українська діаспора занепокоєна згортанням демократичних процесів в Україні. Ви маєте намір зустрітися з українською громадою, і що на рахунок демократії?» Відповідь президента прозвучала після паузи з глибоким вдихом. Хвилювання відображалось на його обличчі.
Першою фразою було: «Посол Моцик тут присутній?» Закликавши посла, президент почав згадувати, як багато українців в Чикаго, і як вони живуть, і де вони працюють... Але відповіді про демократію від президента ми так і не почули. Тому під час першої ж паузи ми уточнили запитання: «Питання про демократію ставили вам на саміті?» «Ми про них говоримо цілодобово», – кинув у відповідь Янукович. Після завершення прес-конференції президентські охоронці проводжали нас до виходу з готелю.

 

Відеосюжет про перебування президента Януковича в Чикаго вже на наступний ранок був готовий і за добу став сенсацією в Україні. Сюжет у своєму ефірі та в ефірі «5 каналу» транслювала українська служба «Голосу Америки». А онлайн-версію відео за першу добу переглянуло понад 50 тисяч Інтернет-користувачів. Більшість українських інформаційних сайтів перейняли новину від Медіа-порталу VIDIA. І того ж вечора телеведучий – Віталий Портніков – продемонстрував частину сюжету в передачі «Політ-Клаб» в ефірі українського незалежного каналу ТВі, де це відео жваво обговорювали журналісти. Як зауважив журналіст «П'ятого каналу», не було б іншого доступу до правдивого відео, якби не медіа з діаспори. Таким чином, дійсно єдиним джерелом правдивої картини подій виявилася новина з-за кордону, і це є ще одним приводом замислитися над проблемою свободи ЗМІ в Україні.
Ми навіть не думали про такий успіх сюжету. Ми працювали задля України і її громадян, вважаючи своїм обов'язком показати і розповісти правду. Після оприлюднення нашого відео ми відчули підтримку й української громади Чикаго та діаспори, ми відчули, як ви радієте за нас. Дякуємо за велику кількість дзвінків, за ваші подяки та позитивні коментарі. Ми і надалі будемо працювати для вас з Україною в серці.
Нагадаємо, відеосюжет можна переглянути в Інтернеті за адресою: www.VIDIA.org.

Медіа-портал VIDIA.
Фото: Ksju Kami та VIDIA