У минулому числі газети я почав розповідати про мітинг об’єднаної опозиції, який відбувся 12 травня на Михайлівській площі столиці. Йдучи назустріч побажанням читачів, які хочуть детально ознайомитися з думками, ідеями та планами опозиції, продовжу цю тему.

Що то було: проблема визначення

	Люди, а не «кодло»

Але перш, ніж продовжити виклад виступів, що там прозвучали, зверну увагу читачів на характеристику, яку дав цьому мітингу один з відомих нардепів-регіоналів – Михайло Чечетов, що «диригує» у Верховній Раді голосуванням депутатів провладної більшості.
За повідомленнями ЗМІ він, начебто, сказав наступне: «Найбільш яскравих гравців опозиційного фронту там не було, причому, саме тих, чий рейтинг різко йде вгору. Кличко не прийшов на форум, щоб не втратити у рейтингу, тому що зрозумів, що його просто хочуть використати. Дуже прогресує другий лідер опозиції – Наталія Королевська, і її там також не було, так само, як і Гриценка з Тягнибоком.
Там зібралося кодло, що складається з двох політичних сил».
Зверни увагу, читачу, на це рідкісно вживане, особливо у політиці, слово.
Філологічні словники визначають «кодло» як зневажливу назву рідні, нащадків, роду-племені, великої кількості людей, а словник злодійського жаргону визначає кодло як банду, злодійське оточення, зборище злодіїв.
Не знаю, який із словників є ближчим політичному лексикону М. Чечетова – філологічний чи злодійського жаргону – але у будь-якому випадку це слово є грубим, лайливим, образливим, принизливим, і його використання у політичному аспекті шокує.
Залишимо на совісті нардепа-регіонала таке визначення, але зазначу, що й опозиція дуже часто називала і називає владу «бандитською», тобто, рівень полеміки з обох сторін є далеким від дипломатичних канонів коректності.

Особистості, а не «кодло»

У розмовах між собою можна використовувати будь-яке просторіччя, не стримувати своїх емоцій, лаятися, як завгодно, але на рівні публічних політичних дискусій чи серйозних журналістських матеріалів потрібно, як то кажуть, не опускатися нижче, ніж рівень плінтуса, а висловлюватися коректно і відповідально, обстоювати свою позицію, доводити правоту не образами й грубощами, а переконливими аргументами, логікою, чіткою принциповістю визначень і понять.
Оскільки наша газета є солідною і респектабельною, утримаємося й ми від надмірно різкого, образливо-низькопробного стилю, але будемо говорити по суті проблем, принципово дискутувати і чітко визначати свою позицію.
І в цьому плані, дискутуючи з М. Чечетовим, скажу своє визначення: на Михайлівській площі зібралася не кодло, а представники національно-демократичних, патріотично налаштованих громадсько-політичних сил з усієї України, які вболівають за долю держави, які прагнуть протиставити політиці влади принципово іншу програму і політику, які на громадське обговорення виносять низку життєво важливих питань і звертаються до народу за підтримкою.
Звичайно, ангелів там не було, там були живі, реальні особистості зі своїми плюсами та мінусами, чеснотами та недоліками. Але люди мають право сказати слово правди, захистити українське в Україні, виступити проти антинародної політики, здійснити принципову критику влади, висловити свої пропозиції – навіть, якщо вони у чомусь грішні.
Зневажаючи та ображаючи учасників мітингу, насамперед, учасників двох основних опозиційних політичних сил – де б вони не стояли, на сцені чи на площі, у гущі соратників – називаючи їх «кодлом», М. Чечетов та його однодумці показують свою ницість, демонструють насправді презирство до людей.
Можна сказати Чечетову й так: «Пане Михайле, Ви переплутали, кодло знаходиться зовсім у іншому місці. А тут – люди».

Програмні засади об’єднаної опозиції

У своєму виступі на мітингу А. Яценюк виклав, зокрема, основні положення, як він висловився, «великої політичної реформи», яку пропонує Об’єднана опозиція.
До першого блоку цих реформ увійшли:
– Зміна виборчої системи: «Ми вбачаємо за необхідне прийняти закон про вибори, який не буде змінюватися і який передбачає голосування за відкритими партійними списками, коли народний обранець – це той, хто представляє відповідну партію, хто несе ідеологію, хто несе зміни в країну, і той, кого кожен окремий українець вважає гідним для того, щоб представляти його інтереси в стінах парламенту», – зазначив пан Арсеній;
– Реформа місцевої влади: «ми зобов’язані змінити систему державного управління на місцях і в центрі. Вважаю за необхідне ліквідувати інститут оплічників президента у вигляді голів обласних державних адміністрацій, яких називають губернаторами. Губернії в Росії, у нас – області. Місцева влада і народ у кожній області повинні отримати право самостійно розпоряджатися своїми ресурсами, своїми коштами, самостійно управляти своєю областю. Ми введемо інститут виконавчих комітетів, які обираються безпосередньо радами, а ради обираються людьми. Ми хочемо, щоб місцевий чиновник знав, що він підзвітний перед кожним громадянином, перед кожною людиною, яка голосувала за нього, і його так само можуть відкликати, як і можуть відкликати і членів українського парламенту»:
До другого блоку цих реформ увійшли:
– соціальна реформа: «Для кого ми змінюємо владу? Звичайно, що владу ми змінюємо для того, щоб якісно змінити життя України і українців, для того, щоб ми не жевріли, щоб 7 млн. українців, які виїхали з України за останніх декілька років, подумав про те, що все-таки це їхня країна, що Україна – це рідна держава. Що краще, ніж працювати на хлібах в інших країнах, повернутися до нашої держави. Для нас найважливіше завдання – це якість життя людей. Нещодавно читав так звані «соціальні ініціативи» людини, яка виконує обов’язки президента, і звертаюся до президента Януковича – перестаньте грабувати країну, і тоді на всі соціальні ініціативи вистачить коштів, а не на Ваші резиденції і не на Ваше життя… Ми хочемо якісно змінити соціальне життя, рівень заробітної плати, зайнятості в країні».
– Економічна реформа: «Перед нами стоїть низка завдань з розвитку економіки. З розвитку тієї економіки, яка сьогодні знищена, з розвитку тієї економіки, яка повинна дати серйозний поштовх для того, щоб ми забезпечили соціальні стандарти, для того, щоб ті гарантії, які ми виголошуємо з цієї високої трибуни, були виконані. В економічному плані: перше – Об’єднана опозиція скасує Податковий Кодекс, і в Україні буде прийнятий кодекс економічного стимулювання. В Україні не буде сотні податків. Ми запровадимо 7 податків. В Україні буде найбільш проста податкова система на теренах Європи. В Україну будуть приїжджати робити бізнес, в Україну будуть приїжджати створювати робочі місця та інвестувати. Це завдання в економічному плані.
– Пенсійна реформа: «Ми скасуємо пенсійний кодекс. Ми відновимо пенсійну справедливість. Хочу чітко визначити наші базові параметри в пенсійній реформі. Перше – всі будуть переведені на загальну систему пенсійного забезпечення. Чиновники не будуть окремо отримувати пенсію від громадян України, вони не будуть у привілейованому стані. Скільки заробив – стільки і отримуй, а не в якому кріслі ти сидів. Друге – ми відновимо поправку № 40, яка була проголосована опозицією, і яку дана провладна більшість скасувала, яка передбачала осучаснення пенсій та їх перерахунок для 10 млн. українців. А саме – 334 грн. повинен отримати додатково кожен український пенсіонер як плату держави за підвищення цін, підвищення тарифів і відновлення справедливості в пенсійній системі. Ми забезпечимо справедливість у пенсіях – це наше завдання.
– Судова реформа: «І економіка України, і українська держава мають тотальну проблему – це беззаконня. У нас є закони, у нас дуже багато кодексів, у нас є приміщення суду, у нас навіть є люди в мантіях. Але це не судді. У нас немає судової системи. Найвища цінність для судді – це справедливість і закон. А для сьогоднішнього судді цінностей немає – у них є ціна. Ми знищимо те, що називається беззаконням і несправедливістю в судовій системі. Це та судова система, яка засуджує мільйони українців, це та судова система, яка незаконно посадила Тимошенко і Луценка. Це та судова система, яка знищує поняття закону взагалі в Україні».
– Боротьба з корупцією: «Я хочу окремо презентувати національну антикорупційну програму. Перше – ми створимо незалежний національний антикорупційний комітет, національне антикорупційне бюро, яке проведе люстрацію всіх вищих державних посадових осіб і всіх чиновників. Ми перевіримо статки та маєтки всіх, починаючи з президента і закінчуючи керівником районної чи обласної адміністрації. Ми перевіримо статки і маєтки їхніх родини. Їм не вдасться нічого сховати. І вони будуть нести відповідальність за те, що вони розграбували країну. Ми проведемо всеосяжну люстрацію. Ми покажемо, що чиновник, як державний службовець, повинен бути чесним і відкритим. Ми заставимо продати всі активи тих, хто хоче обіймати вищі посади в країні. Коли він сидить у кріслі міністра і володіє статками на сотні мільйонів доларів, підприємствами, компаніями та всім іншим, він не думає про народ України. Він думає про те, як збагатитись і як заробити. Таких чиновників Україні не потрібно. Таких чиновників ми виженемо. Наше завдання – відновити справедливість, побороти реально корупцію в країні. З незалежною судовою владою, з всеосяжною реформою правоохоронної прокурорської системи, зі створенням нових незалежних органів, з політичною відповідальністю, з декларуванням всіх доходів і витрат та перевіркою політичною люстрацією і корупційною люстрацією ми зможемо змінити життя».
– Освітня реформа: «Ми приймемо новий закон про вищу освіту і про освіту в цілому. Об’єднана опозиція запровадить грантову систему для кожного талановитого студента. Якщо ви хочете вчитися, якщо у вас є бажання, якщо у вас є знання, держава дасть вам грант, а ви, як людина, яка творить майбутнє України, самі приймете рішення, який вуз для вас кращий, яка система освіти для вас краща, де ви хочете навчатися і потім прикласти свої зусилля. Це – наша програма, яка передбачає реформування системи вищої освіти. Міністерство освіти перестане бути міністерством з управління майном закладів освіти, а стане міністерством, яке пише стратегію, яке думає про те, як нам обігнати європейські, західні та східні країни в інтелекті, як нам стати кращими, як нам стати розумнішими, як нам виграти боротьбу в цьому важкому та складному глобалізованому світі.
– Медична реформа: «Питання медицини. Це просто питання життя і здоров’я нації. На жаль, ми хворіємо, ми старіємо і вимираємо. Але ми покладемо цьому край. Ми збережемо первинну медицину. Ми запровадимо профілактику як основу медичного обслуговування населення. І ми, нарешті, запровадимо державний гарантований рівень медичних послуг. Це тоді, коли ви приїжджаєте в лікарню, і вас не заставляють купувати всі медичні препарати, хоча ваша дитина вже перебуває на операційному столі, а там немає ні наркозу, ні бинтів; а це тоді, коли ви приїжджаєте, і будь-яка операція, будь-яка перша допомога гарантовано надається державою. Ви платите за це податки, ви маєте право отримувати належну медичну допомогу».
– Питання власності: «Об’єднана опозиція прийме закон про одержавлення стратегічних об’єктів, які президент Янукович за час свого перебування на посаді подарував своїй родині та своїм наближеним опричникам. Вся власність буде повернута державі. Я кажу про енергетику, про транспорт і комунікації. Закон про одержавлення власності прийме новий український демократичний парламент».
– Міжнародні питання: «У нас на порядку денному – європейська перспектива України. Я дуже чітко хочу всіх запевнити – Україна все рівно стане членом ЄС. Україна буде одним з найважливіших гравців об’єднаної Європи. Ми підпишемо з ЄС угоду, тому що ми – Європа. Ми – європейська держава. Ми поважаємо наших сусідів, і ми хочемо рівноправних і партнерських стосунків з нашими партнерами з Росії, рівноправних і партнерських. І ми забезпечимо, щоб Україну поважали. Ми забезпечимо, щоб Україну не ізольовували, ми забезпечимо, щоб до України прислухалися, ми забезпечимо, коли ви приїдете з паспортом громадянина України до Берліна, Брюсселю, Вашингтона чи Москви, щоб пишались тим, що ви – громадянин великої держави, яка розташована в Європі, до якої всі прислухаються, яку ви любите і яка любить вас, тому що це – наша країна. Ми будемо за неї боротися, боротися за майбутнє кожного українця.
Для об’єктивності зазначу, що ціла низка вищенаведених правильних положень здобрені соусом відвертої демагогії. Так, наприклад, якщо відбирати неправедно нажиту власність сім’ї одного політика (наприклад, Януковича), то як бути з аналогічною власністю інших – з команд Кравчука, Кучми, Ющенка, з команд прем’єрів, губернаторів, мерів, власність різних скоробагатьків – олігархів, мільярдерів, мультимільйонерів тощо?
Народ, звичайно, за те, щоб хтось колись, нарешті зміг насправді відновити соціальну справедливість і повернув до загальнодержавної та комунальної власності те, що впродовж останніх 20 років було за копійки, а то й безкоштовно, привласнено різного роду керманичами, чиновниками, політиками, та їхнім, висловлюючись чечетовськими словами, «кодлом» – хай пробачать мені читачі, за вживання цього терміну, яке я сам засуджував.
Але ж масштабний переділ власності є першим кроком до соціальних напружень, хвилювань, потрясінь, які загрожують не тільки втратою соціальної стабільності, але й примарою громадянської війни. Багаті ж просто так свого не віддадуть.
А, крім того, якщо відбиратимуть, чи переділятимуть власність – навіть, якщо вона неправедно нажита – то який інвестор прийде у таку країну? Адже першою передумовою хорошого інвестиційного клімату є недоторканість власності, захищена сильним законодавством.
Отже, такі обіцянки у своєму повному обсязі є малореальними. Щось у когось забрати можуть, але кардинально змінити нічого не вдасться. На превеликий жаль, усе, що десятиріччями створювалось сукупним трудом усього народу, розіпхнули по кишенях, розграбували в Україні, як і в інших пострадянських республіках, за лічені роки і назад вороття нема.

Чи стануть вони політиками нової якості?

Коли Яценюк говорить: «Ми відновимо справедливість, і ми покажемо, що ми – політики нової якості. Ми доведемо, що ми боремося за нашу країну. Ми доведемо, що для нас найвища цінність – кожен українець. Кожен, який сидить тут; кожен, який нас чує; кожен, який сподівається на краще життя в нашій країні. Ми забезпечимо краще життя» – ми пам’ятаємо, що усі ці політики уже були при владі і краще життя тоді забезпечити не зуміли.
Саме й тому на вагах загальноукраїнської електоральної ситуації панує умовна рівновага, опозиція все ще не може досягти значної рейтингової переваги. Тисне влада, заганяє людей і країну у глухий кут соціально-економічних проблем, у ярмо бідності, а народ хоч і ремствує, скаржиться, лає владу на всі заставки, а, все-таки, не поспішає надавати беззаперечну підтримку опозиції. Принаймні, на сьогодні.
Тож лідерам опозиції потрібно пам’ятати, що не пафосними вигуками, не обіцянками, не компліментами на адресу народу треба вимагати і досягати підтримки, а тільки правдивою реалістичною програмою та особистою скромністю у всьому.
Завершальну частину своєї промови А. Яценюк проголосив у суто пафосному стилі: «Наостанок, звернусь до так званої чинної влади і до України і українців: ми не дамо можливості сьогоднішньому режимові змінити Конституцію і обирати нового старого президента в стінах так званого сьогоднішнього чи будь-якого іншого парламенту. В Україні, як в європейській державі, буде забезпечено прямі президентські вибори і те, що вони бояться прямих президентських виборів, тільки свідчить про одне – Янукович – це людина, яка може бути президентом лише один раз. У нас в Україні буде новий демократичний український президент, який вболіває за свою державу, який вболіває за долю українців. І ми виборемо це. Ми досягнемо того, щоб Україна пишалася своїм президентом і своєю державою.
Дорогі українці, з цієї високої трибуни, з цієї історичної площі візьму на себе сміливість звернутися до великих українців. До Тараса Шевченка та Івана Франка. Візьму на себе відповідальність вперше за історію України оголосити від імені всіх нас, від імені Об’єднаної опозиції, що ми встанемо, ми розірвемо кайдани, ми будемо боротися – і тому ми поборемо! Перемога – за нами! Ми змінимо країну! Ця країна буде належати народові України! Цією країною буде пишатися кожен українець! Перемога в наших руках! Слава Україні! Слава нашій рідній державі! Я вірю в те, що у нас все вийде. Ми – сильні, ми – разом, ми – розумні, ми йдемо до нашої перемоги. Вперед!».
На цій бравурній ноті виступ першого номера виборчого списку об’єднаної опозиції закінчився.

	Євгенія Тимошенко зачитує Звернення мами до форуму

Над мітингом, звичайно, незримо літала тінь дійсного лідера опозиції – Юлії Тимошенко. Її слів чекали, про її позицію хотіли дізнатися всі присутні, передусім, ті пересічні учасники, які не мали змоги ознайомитися з листом напередодні у штабі.
Тому, коли слово для оголошення цього Звернення надали доньці Євгенії, мітинг зустрів її аплодисментами. Зазначу, що Євгенія, яка донедавна була здебільшого, російськомовною, зробила явні успіхи в опануванні українською мовою, доволі непогано говорила, майже не робила помилок у наголосах та вимові слів.
Отже, знаючи, що наших читачів то також цікавить, цитуємо Звернення Юлії Тимошенко до Форуму Об’єднаної опозиції: «Слава Україні! Любі мої!
У мене болить душа через те, що я не можу бути з вами на Михайлівській площі в центрі нашої столиці – тут, поряд з вами, де б’ється серце гідного майбутнього нашої великої європейської держави.
Я надзвичайно горда за кожного з вас, хто присутній на форумі, хто проявив волю до об’єднання. Наше об’єднання – історичне! Відійшла в минуле вся політична мішура та взаємопоборювання, залишилося головне – свята справа звільнення України від жорсткої кримінальної окупації. Якщо ми не зможемо зараз, на парламентських виборах, зробити цю справу разом з активною частиною суспільства – окупанти будуть ставати міцнішими, заможнішими, цинічнішими, і з кожним роком їх буде все складніше і складніше усувати. Коли ми разом, коли ми об’єдналися – у нас з’явився шанс перемагати.
Тому сьогодні – моя велика подяка, мій низький уклін усім опозиційним партіям за відмову від амбіцій, за віру в гідне майбутнє, за служіння Україні. Ми здатні єдиним фронтом вдарити по мафії, яка засіла у владних кабінетах і межигірських резерваціях. Ми повернемо нашим громадянам у всіх регіонах України почуття власної гідності і гордості за свою Вітчизну.
Але сьогодні немає жодного сенсу в черговий раз критикувати партію влади. Більшість людей вже знають їм ціну. Продовольчі пайки, які зараз регіонали роздають по всій країні, навряд чи змінять ситуацію. Ми зібралися для того, щоб дати відповідь нашим співвітчизникам на питання: «Яку країну ми збудуємо, які наші принципи, від яких ніколи не відступимо, які наші ідеї, які ми ніколи не зрадимо?»
Головне завдання для нас – закласти такий фундамент для нашої держави, який дозволить збудувати сучасну сильну демократичну європейську Україну, в якій не чергова партія влади буде вирішувати, як кожному українцеві жити, а громадянське суспільство буде міцно тримати в своїх руках кожного чиновника, посадовця і надавати їм чіткі директиви на управління країною. Необхідно радикально змінити систему стосунків між владою і суспільством.
Опозиція, ставши владою, повинна відмовитися від частини своїх повноважень на користь громадян України. Ми зобов’язані дати людям не декларативні, а справжні інструменти впливу на всю систему влади. І не від виборів до виборів, а ті, які діють щодня. Не може життя людини залежати від гри в лотерею – пощастить з вибором президента чи ні. Хто б і коли б не переміг на президентських або парламентських виборах, людина завжди мусить мати всі необхідні засоби, щоб захистити себе правовим шляхом та мати змогу впливати на хід свого життя. Ще раз підкреслюю – в будь-яких умовах.
Я у своєму житті пройшла достатньо страшних випробовувань, щоб на власному досвіді переконатися, що пересічна людина в Україні, навіть перебуваючи на волі, перебуває у в’язниці безправ’я, владного насилля та безвиході. Я твердо знаю, як це виправити, і хочу дати декілька порад.
Перше. Відкликання депутатів, мерів, розпуск парламенту, місцевих рад, імпічмент Президентові треба зробити доступними для громадян. Ці процедури мусять проводитися без мінімального втручання влади. Я готова запропонувати працюючі механізми.
Друге. Треба надати кожному громадянинові право звертатися до суду із заявою про порушення кримінальної справи проти будь-якого представника влади, який грубо порушив закон, наприклад, якщо чиновник примушує людину до сплати хабара. Суд буде зобов’язаний порушити і розслідувати цю справу. Треба дозволити громадянам збирати докази порушення посадовцями закону та надавати їх до суду. Сьогодні кожен непокірний громадянин – на оптичному прицілі у влади. Треба зробити навпаки. Але для цього треба зробити суди цілком незалежними, інакше в цій пропозиції немає ніякого сенсу. У в’язниці я розробила цілісну концепцію реформи системи правосуддя і в найближчий час доповім її країні.
Третє. Треба зробити громадянське суспільство впливовим учасником усіх політичних процесів. Нам необхідно розірвати замкнене коло монополії політиків на державотворення. Профспілки, творчі союзи, громадські організації, студентські і галузеві спілки мусять отримати право на участь у формуванні правил життя у своїй країні та право контролю за діяльністю влади.
Четверте. Треба перебудувати піраміду влади. Центральні органи влади повинні виконувати тільки ті функції, з якими не можуть самостійно впоратися місцеві. Тож піраміда влади повинна бути перевернута на користь місцевих громад та їхніх представників. Не менше, ніж 70% бюджетних коштів мусять залишатися в місцевій громаді. В центральний бюджет треба перераховувати лише необхідний мінімум. Адже сьогодні центральна влада здійснює не державну політику, а тотально грабує країну на користь власних офшорів.
Окреме завдання – змінити стосунки між власниками бізнесу і найманими працівниками. Частина прибутків повинна безпосередньо передаватися працюючим у вигляді медичного страхування, оплати за навчання, комунальних субсидій. Тому що зараз ця частина прибутку іде до бюджету, де безслідно зникає на приватних рахунках чиновників. Створення платіжоспроможного народу – запорука його свободи.
Правляча партія познущалася з людей, запровадивши податковий кодекс, який вбив середній клас, пенсійний кодекс, який принизив значну частину пенсіонерів, насамперед, жінок і військових, змінила систему судочинства, перетворивши суддів на лакеїв кримінальних авторитетів та олігархів. Ми маємо взяти на себе обов’язок у перший день нашої перемоги скасувати всі ці псевдореформи та всі інші антиукраїнські та антилюдські нововведення.
Я також прошу об’єднану опозицію одразу після перемоги передбачити в нашій спільній платформі створення спеціального комітету за участі громадськості щодо організації повернення підприємцям їхньої приватної власності, яка рейдерським та адміністративно-бандитським шляхом була відібрана у середнього класу на користь нових родин за останні два роки.
Я прошу опозицію внести в першочерговий план дій розслідування кожної незаконно забраної копійки з бюджетів усіх рівнів, кожного державного підприємства, кожного державного родовища корисних копалин, всього, що без плати та тендерів привласнила собі ця правляча зграя.
Ми зобов’язані переконати кожного українця, що справедливість є, і ми її повернемо кожному. Наша боротьба не буде простою. Перемога над кримінальною клікою – це не лише справа політиків. Вірніше, в жодному випадку не допустіть, щоб це стало лише справою політиків. Це – свята та рятівна боротьба, де кожна людина честі не може залишитися осторонь.
Піднімайтеся всі, хто цінує свободу, хто має гідність, хто любить Україну і не хоче жити під кримінальною диктатурою. Піднімайтеся та беріться за роботу зараз, бо завтра може бути запізно. Свою роботу мусить зробити кожна людина честі без прохань та запрошень. Беріть програму дій об’єднаної опозиції, роздруківки з Інтернету, які говорять правду про правлячу кримінальну зграю, розмовляйте з тими, хто ще обманутий або байдужий, беріть відповідальність за членів своєї родини, які отримали продуктові пакунки або інші політичні хабарі від партій влади.
Вставайте пліч-о-пліч! У нас – одна Батьківщина і буде одна перемога!
Я вірю у вас, я вірю в український народ! Слава Україні!
Ваша – Юлія Тимошенко».

	На трибуні – Ірина Луценко

Читачі можуть пересвідчитися, що у листі пані Юлії сформульована низка потрібних суспільству змін, які давно назріли й перезріли. Погано, що команда Ющенка-Тимошенко не зробила цього під час свого правління, але добре, що ця програма хоча б тепер висувається, як прапор, на вибори.
Лірична нота мітингу ще більше посилилася, коли до мікрофону була запрошена дружина Юрія Луценка – Ірина, яка також має офіційний статус його захисника у суді. Вона проголосила доволі яскраву промову: «Ще донедавна я була лише дружиною свого чоловіка – активного політика і державного діяча. Але прийшов час діяти і зупинити режим, який накинув кайдани на цілу країну і забирає майбутнє у наших дітей.
Ми не маємо права на песимізм і байдужість. Стоячи на цій сцені перед тисячами небайдужих однодумців, я щаслива тим, що Майдан, зраджений демагогами і пристосуванцями, вистояв у непокірних душах українців і знову заговорив по всій Україні.
Сьогодні найвідоміші у світі політичні в’язні нинішнього режиму – Луценко і Тимошенко – майже два роки на двох перебувають за ´ратами. Незаконно. Із порушенням конституційних прав. За надуманими обвинуваченнями.
Їхнє ув’язнення – це і публічне покарання Майдану, спрямоване на залякування мільйонів вільних українців, які змогли зробити ривок до свободи і демократії у 2004 році. І страх його повторення – причина показової розправи над Юлею і моїм чоловіком.
Покарання за командність двох лідерів політичних сил, які виграли останні парламентські вибори у 2007-му році і разом діяли до арешту в 2010-му році – причина, яка видає смертельну точку правлячого режиму «арестократів» Януковича.
Щоб довести це, Луценко і Тимошенко мусили опинитися в тюрмі.
Адже нині в Україні – «тюрма – не найгірше в житті. Боягузтво гірше, зрада гірше, егоїзм гірше».
Ми живемо у важкі часи поразок, зневіри і віддаленості між людьми. Щоб скоротити час до наступних перемог, треба не здавати тих, хто був попереду в часи боротьби і не ламається в часи поразки.
Те, що лідери у тюрмі, не повинно призводити до апатії і зневіри мільйонів українців, які проголосували за демократичний вибір у 2010 році. Основна загроза режиму злодіїв і брехунів – командність демократів. На недопущення цього задіяні зараз усі сили, усі гроші, усі спецслужби Партії регіонів.
Неволя Луценка і Тимошенко сьогодні – це наші розв’язані руки для рішучих дій зараз, це наш єдиний і спільний спротив бандитській владі.
На порядку денному – загальнонаціональне об’єднання людей, яким є що втрачати. Середньому класу – бізнес, інтелігенції – переконання, молоді – майбутнє, ветеранам – повагу. Усім нам – вільну українську державу.
Сьогоднішній режим ставить Україну перед вибором: рабство – в мовчанні або честь і гідність – в опорі. Форми дій кожен має вибрати самостійно і діяти за принципом: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є!»
Луценко і Тимошенко не виїхали з країни і обрали неминуче ув’язнення, бо вважали обов’язком довести, що не все продається, і не всі бояться.
Час показав, що так само вчинили безліч порядних людей, які не злякалися, не прогнулися і не змінили переконань.
У країні вже прокинулося громадянське суспільство. Воно – є. Воно існує. Об’єднання зусиль не тільки всіх опозиційних партій, але й громадських організацій та груп забезпечить перемогу на виборах.
Ми маємо розуміти, що ув’язнення Луценка і Тимошенко сьогодні – це ціна вільної європейської України завтра.
Європейські країни та Сполучені Штати Америки, увесь демократичний світ сьогодні стоять на боці вільного громадянського суспільства. Саме вони підтримують дії на розвиток демократичної України. І ця всебічна підтримка вселяє надію на відновлення сенсу України як спільного проекту людей, як спільного плану дій, як спільної мети про національну і соціальну справедливість.
Тож дійте разом з українським народом: з єдиним палким серцем, об’єднані у потужний народний рух, стиснуті у міцний кулак, із зрозумілою метою, осяяні правічним тризубом, за вільну Україну – усі разом – на широкому фронті змін»!
За результатами цих виступів можемо думати, що національно-демократичний табір і, напевно, виборчі списки опозиції буде поповнено цими двома молодими жінками – Євгенією Тимошенко та Іриною Луценко. Хоча б у такому варіанті прізвища обох лідерів опозиції стоятимуть у виборчих списках і будуть засобом агітації.
Підсумком мітингу була Резолюція Форуму Об’єднаної опозиції, яку оприлюднили наприкінці форуму:
«Україна зараз переживає непрості часи – уся влада в країні належить кримінально-олігархічному режимові на чолі з президентом Януковичем, який веде Україну до національної катастрофи.
Від цієї влади, замість обіцяного покращення життя, громадяни отримали лише його погіршення. Зарплати більшості українців ледве вистачає на продукти харчування та оплату комунальних послуг. Переважна більшість пенсіонерів приречені на зубожіння. Молоді люди, які отримали освіту, не можуть знайти роботу за фахом. Нинішня влада підвищила пенсійний вік для жінок, скасувала пільги для чорнобильців та афганців, знищує малий та середній бізнес. Усе це відбувається на тлі різкого зростання прибутків членів сім’ї президента Януковича та купки наближених до влади олігархів.

Голосування за Резолюцію форуму

У країні панує тотальна корупція. Суди та силові відомства використовуються як засіб утримання при владі і забезпечення інтересів можновладців. Переважна більшість громадян позбавлені можливості захистити свої права законним шляхом. Бандитська влада у своїй діяльності використовує бандитські методи, вдається до політичних репресій проти опозиції та її лідерів, простих громадян, невдоволених режимом Януковича. Внаслідок політично мотивованих рішень судів – за гратами опинилися Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та інші політв’язні. Кримінальне переслідування та катування опонентів владою перетворилися на норму політичного життя в Україні.
Чинна влада поводиться на нашій рідній землі, як справжні окупанти. Вони будують для себе розкішні маєтки, а простий народ вважають за ніщо і думають, що він має покірно працювати для їхнього збагачення.
Ми повинні їх зупинити. Майбутні вибори до Верховної Ради дають шанс для цього. І ми їх зупинимо.
Ми зробили висновки з помилок минулого. Заради України ми відкинули свої амбіції: найпотужніші опозиційні партії об’єдналися в одну команду – Об’єднаної опозиції – союз українських демократичних сил, який захищає національні інтереси та виступає єдиною реальною альтернативою нинішній владі.
В основі нашого єднання – національні інтереси України, права і свободи кожного її громадянина, європейські демократичні цінності та переконання, що ця влада не може далі керувати країною. Головні наші цілі – справедлива держава, чесна влада, гідне життя, європейський вибір.
Ми усунемо режим Януковича від влади, сформуємо у майбутній Верховній Раді демократичну більшість та повернемо Україну на європейський шлях розвитку. Ми зупинимо політичні репресії – Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та інші політв’язні будуть звільнені.
Ми розробили проект Програми дій Об’єднаної опозиції. Назва цієї Програми – «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя». Це детальний план соціального та економічного розвитку країни. Вже готові конкретні законопроекти, які будуть ухвалені у майбутній Верховній Раді.
Це дозволить змінити курс розвитку країни на користь громадян України, які отримають реальні важелі впливу на владу всіх рівнів. Ми поведемо рішучу і безкомпромісну боротьбу проти корупції, відновимо справжнє правосуддя і притягнемо до відповідальності чиновників, суддів, прокурорів – усіх представників влади, які порушували закон.
Ми дамо громадянам можливість працювати і отримувати достойну зарплату, встановимо справедливі пенсії, які дадуть можливість пенсіонерам гідно жити, а не виживати, припинимо знущання над ветеранами, вчителями, лікарями, селянами, афганцями та чорнобильцями, зробимо ведення бізнесу в Україні простим та інвестиційно привабливим, проведемо реальну реформу охорони здоров’я, збережемо національну культуру, забезпечимо якісну освіту нашим дітям.
Національні інтереси України будуть захищені. Україна стане європейською державою – буде підписана і ратифікована Угода про асоціацію з Європейським союзом, встановлені нормальні цивілізовані відносини з Росією. Наша держава посяде належне місце у світовій спільноті та викликатиме повагу, а не сором і розчарування, як тепер.
Ми розуміємо, що такі масштабні завдання може вирішити тільки нова влада, яка має довіру та підтримку суспільства. Ми прагнемо бачити усіх громадян України співавторами остаточної Програми дій Об’єднаної опозиції, яка після нашої перемоги на виборах неодмінно стане Програмою дій нової демократичної української влади.
У зв’язку з цим, Форум Об’єднаної опозиції вирішив:
1. Затвердити запропонований проект Програми дій Об’єднаної опозиції «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя» як основу для проведення всенародного громадського обговорення.
2. Провести протягом травня – липня 2012 року серію конференцій, круглих столів, громадських слухань із залученням представників громадянського суспільства, експертів, громадських організацій, на яких обговорити запропонований проект Програми.

	Громадський інтерес до об’єднаної опозиції надзвичайно високий – інтерв’ю після мітингу

3. Провести протягом травня – липня 2012 року Форуми опозиційних сил в усіх регіонах України, на яких, зокрема, розглянути та доповнити проект Програми дій.
4. Узагальнити надані пропозиції та винести удосконалений проект Програми дій на наступний загальноукраїнський Форум Об’єднаної опозиції.
5. Згуртувати усі сили Об’єднаної опозиції та розпочати рішучий наступ проти нинішньої кримінальної окупаційної влади.
Цю резолюцію символічно поставили на голосування і одностайно прийняли тут же, на площі.
Підводячи підсумки мітингу опозиції, підкреслю наступне:
1. Цей мітинг був форумом уповноважених представників опозиційних сил України, а не «кодлою», як грубо висловився регіонал М. Чечетов.
2. Це був не форум двох сил, як неправдиво заявив Чечетов, а зібрання декількох, бо на форумі були присутніми і виступили багато лідерів інших опозиційних партій, що входять до Комітету опору диктатурі (КОДу), зокрема, Олег Тягнибок (Свобода), В’ячеслав Кириленко (За Україну), М. Катеринчук («Європейська партія») інші.
3. Віталій Кличко не був присутнім, але прислав привітання форуму, у якому, зокрема, проголосив суто опозиційні тези: «Саме теперішня влада є нашим спільним супротивником. Саме проти неї ми повинні спрямовувати наші зусилля. І робити все для нашої спільної перемоги. Ми повинні завжди пам’ятати, що бій, який ми ведемо – це бій не за наші посади, а за зміни в країні. За припинення політичних репресій і звільнення ув’язнених опозиціонерів. За подолання корупції, яка душить країну, і за створення економіки рівних можливостей, у якій не буде місце монополіям, яка дасть шанс для реалізації кожному. За припинення зубожіння людей і за зростання добробуту кожного громадянина – а не можновладців. За повернення України на демократичний, європейський шлях розвитку… Нарешті, нашим спільним завданням є захист голосів громадян. Маємо створити спільний центр для координації наших дій, щоби результати виборів визначили виборці, а не фальсифікатори. Перед нами – складні завдання, але їх вирішення веде до перемоги – перемоги України!»
4. Знаючи потреби і зацікавлення нашої аудиторії, ми надаємо можливість читачам не у переказі, а безпосередньо ознайомитися з базовими ідеями об’єднаної опозиції, тому так розлого цитуємо їхні виступи і прийняті на форумі документи.
5. Будемо уважно слідкувати за подальшим перебігом ситуації, а, особливо, за тим, щоб слова опозиціонерів не розійшлися з їхніми справами та вчинками, передусім, у цей дуже складний передвиборчий період, коли усі будуть прагнути розсварити опозицію, щоб послабити її вплив на електорат і зменшити шанс на перемогу.
Той же сумнозвісний Чечетов заявив, що це зібрання опозиції було суцільним обманом, бо жодної єдності у їхніх лавах нема і в помині.
Отже, від самої опозиції, її лідерів та активу залежить – чи стануть каркання їхніх політичних противників та ворогів пророчими, чи виявляться «суцільним обманом».

Світлини з Інтернет-сайтів,
Світлани Шереметьєвої та Поліни Опухлої