Розбіжність між внутрішніми переконаннями, поглядами, думками та реальними діями людини, не зрідка вимушеними - це болюча проблема і для окремої особистості, і для людства взагалі. Як у минулому, так і в сучасності. Тому щасливою є та людина, той історичний діяч та політик (може, в першу чергу, саме політик), який діє відповідно до настанов власної совісті, робить і захищає те, у що справді глибоко вірить.

Продовження.
Початок у № 34

Ми продовжуємо нашу розповідь про Героя України Левка Григоровича Лук'яненка. Цього разу йтиметься про те, чим ця Людина-Легенда переймалася після закріпленого на папері відновлення української державної незалежності.

Часом як причеплять до когось ярлики-наклейки, так вони й супроводжують людину все публічне життя. А по життю й поготів. Живих свідків звитяг того, про кого сформувалися ті чи інші усталені уявлення, лишається дедалі менше. Опублікованих у загальнодоступних джерелах документів також.

За останні півроку від нас пішли троє титанів українства: Іван Драч (81 рік), Мирослав Попович (87 років), Левко Лук'яненко (89 років). Ми зупинимося на долі кожного з них, на тому, що у них вийшло зробити, а що - ні. На тому, що їм допомагало, а що заважало.

Тернистий шлях свідомих українців від Запоріжжя й Полтавщини до Варшави й Сіднея.

Нещодавно у кінотеатрі «Україна» відбувся показ фільму «Дім архітектора Городецького» польського режисера Вєслава Романовського. Аншлаг та велика кількість охочих подивитися фільм про видатного архітектора надихнув організаторів (Польський Інститут у Києві) на думку про повторний показ стрічки.

Щойно у київському видавництві «Борисфен Інтел» вийшла друком цікава збірка вибраних статей визначного військовика, науковця й політолога зі США Степана Дмитровича Олійника під заголовком «За свободу і демократію», в якій автор помістив свої праці, зокрема, й про цивільний контроль силових структур. Ця книга відомого автора д-ра Степана Олійника з'явилась, мабуть, не випадково, бо відомо, що президент Петро Порошенко 17 січня 2018 року ввів у дію Закон «Про національну безпеку України», який було схвалено Радою національної безпеки й оборони (РНБО), який містить, між іншим, положення про запровадження цивільного контролю над сектором безпеки й оборони в Україні.

Останніми роками до нас повертаються із забуття імена багатьох учасників подій сторічної давнини. Подій, які на початку ХХ ст. заклали підмурки сучасної української державності. Подій, які отримали назву Українська революція 1917-1921 рр. Серед забутих імен тривалий час було і ім'я поручика Михайла Львовича Зінченка.

Науковцю, професору, воїну ОУН та громадсько-політичному діячеві Богдану-Івану Кордюку в січні 2018 року виповнилося б 110 років, але вже минуло 30 років від того дня, коли він відійшов у Вічність.
(Закінчення. Початок в №17 2018 р.)

Науковцю, професору, воїну ОУН та громадсько-політичному діячеві Богдану-Івану Кордюку в січні 2018 року виповнилося б 110 років, але вже минуло 30 років від того дня, коли він відійшов у Вічність.

Нелегкі часи переживала Буковина в ХХ сторіччі. Влада тут мінялася кілька разів, і кожна не на користь українцям. Гнобила українців боярська Румунія, котра протягом 20-ти років панувала в цьому краї. Принесла в цей благодатний край горе і сльози і радянська влада. В таких умовах важко було українській інтелігенції творити, примножувати і плекати свою культуру, мистецтво, літературу. Нелегко навіть зараз, особливо у прикордонних районах, де українці є в меншості. Тому про багатьох буковинців Україна так і не довідалася, багато з них стали відомими за межами Буковини. До таких належить талановита, але маловідома на рідній Буковині письменниця, поетеса, публіцист, художниця, писанкарка, вишивальниця і громадська діячка Домка Сидорівна Ботушанська. Але для того, щоб постать Домки Ботушанської не канула у забуття, багато зусиль докладає методист Центру туризму, колишній директор Глибоцького ліцею, племінниця Домки Сидорівни по матері Ольга Шевченко. Торік у селищі Глибока громада гідно відзначила 105-річний ювілей з нагоди дня народження цієї особистості. Ця людина варта того, щоб Буковина знала її, пам'ятала і вшановувала.