Уже минуло близько двох десятків років, коли були написані спомини українця з походження, дипломованого інженера, успішного бізнесмена, президента однієї з північноамериканських корпорацій та відомого мецената, що натепер замешкав у США, уродженця уславленого міста Миргород Олексія Григоровича Воскобійника під наголовком «Повість моїх літ. Публіцистичні спогади».

Розбіжність між внутрішніми переконаннями, поглядами, думками та реальними діями людини, не зрідка вимушеними - це болюча проблема і для окремої особистості, і для людства взагалі. Як у минулому, так і в сучасності. Тому щасливою є та людина, той історичний діяч та політик (може, в першу чергу, саме політик), який діє відповідно до настанов власної совісті, робить і захищає те, у що справді глибоко вірить.

Продовження.
Початок у № 34

Ми продовжуємо нашу розповідь про Героя України Левка Григоровича Лук'яненка. Цього разу йтиметься про те, чим ця Людина-Легенда переймалася після закріпленого на папері відновлення української державної незалежності.

Часом як причеплять до когось ярлики-наклейки, так вони й супроводжують людину все публічне життя. А по життю й поготів. Живих свідків звитяг того, про кого сформувалися ті чи інші усталені уявлення, лишається дедалі менше. Опублікованих у загальнодоступних джерелах документів також.

За останні півроку від нас пішли троє титанів українства: Іван Драч (81 рік), Мирослав Попович (87 років), Левко Лук'яненко (89 років). Ми зупинимося на долі кожного з них, на тому, що у них вийшло зробити, а що - ні. На тому, що їм допомагало, а що заважало.

Тернистий шлях свідомих українців від Запоріжжя й Полтавщини до Варшави й Сіднея.

Нещодавно у кінотеатрі «Україна» відбувся показ фільму «Дім архітектора Городецького» польського режисера Вєслава Романовського. Аншлаг та велика кількість охочих подивитися фільм про видатного архітектора надихнув організаторів (Польський Інститут у Києві) на думку про повторний показ стрічки.

Щойно у київському видавництві «Борисфен Інтел» вийшла друком цікава збірка вибраних статей визначного військовика, науковця й політолога зі США Степана Дмитровича Олійника під заголовком «За свободу і демократію», в якій автор помістив свої праці, зокрема, й про цивільний контроль силових структур. Ця книга відомого автора д-ра Степана Олійника з'явилась, мабуть, не випадково, бо відомо, що президент Петро Порошенко 17 січня 2018 року ввів у дію Закон «Про національну безпеку України», який було схвалено Радою національної безпеки й оборони (РНБО), який містить, між іншим, положення про запровадження цивільного контролю над сектором безпеки й оборони в Україні.

Останніми роками до нас повертаються із забуття імена багатьох учасників подій сторічної давнини. Подій, які на початку ХХ ст. заклали підмурки сучасної української державності. Подій, які отримали назву Українська революція 1917-1921 рр. Серед забутих імен тривалий час було і ім'я поручика Михайла Львовича Зінченка.