Час i Подii

rss

05/10/2024

Рубрики

Організації, установи, товариства

За листами наших читачів

English

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

Ваша точка зору

Наша Історія

Слово з нагоди 70-річчя УГВР Українська Головна Визвольна Рада – підпільний український парламент

08/07/2014
номер #2014-32

автор:

Олександр Панченко, Лохвиця. Спеціально для «Час і Події»

У липні цього року ми відзначаємо 70-річчя від часу створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – цього виняткового явища – визначного органу й етапу українського національно-визвольного руху та державотворення.

\\ читати далi

Сергій Плохій: «Історики мають перейти від пропаганди місцевих «правд» до написання історії нації, де фігуруватимуть усі регіони, включно з Кримом»
06/19/2014 номер #2014-25

Розмова з професором Гарвардського університету Сергієм Плохієм про відповідальність істориків перед суспільством, формування спільної для всіх регіонів історії України, риторику Путіна й тривалість анексії Криму.

Якою є роль історика-інтелектуала в сучасному українському суспільстві?

\\ читати далi

Історія Луцька
05/29/2014 номер #2014-22

Луцьк – одне з найдавніших міст України. Першу згадку про Луцьк знаходимо під 1085 роком, в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Проте археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000-го року.

Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє – Лучеськ) пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир.

\\ читати далi

«На Кубані всіх українців записали росіянами»
05/29/2014 номер #2014-22

220 років тому на Кубань прибула перша партія українських переселенців. Як колишні запорожці спочатку стали чорноморцями, а потім – кубанськими козаками? Чому колонізовані ними землі не були приєднані до України? Розповідає історик Дмитро Білий із Донецька, кубанець за походженням.

Після ліквідації Запорізької Січі декілька козацьких старшин – Антон Головатий, Захарій Чепіга і Сава Білий – дочекалися моменту, коли князь Григорій Потьомкін додав собі до титулу слово «гетьман».

\\ читати далi

Острів Олевська республіка
05/22/2014 номер #2014-21

У 2011 році навряд чи багатьох зацікавили б пристрасті довкола відзначення 70-ї річниці Олевської республіки, які охопили тоді Житомирщину. То був ідеологічний конфлікт місцевого масштабу. Однак зараз, коли слова «терор», «окупація», «партизани» перейшли з розряду пасивної та рідковживаної лексики в активний словниковий запас українців, є сенс пригадати події, які десятиліттями замовчувались особливо ретельно, бо були успішними.

\\ читати далi

15 міфів російської історії – правда і брехня
05/08/2014 номер #2014-19

Міф 1. «Росія»
Всі народи називають себе самі. Зміни назв країн і народів бувають досить часто. Але чому Росії знадобилося брати іноземну назву? Це – парадокс, який зустрічається рідко. Адже було б дивно, якби німці раптом почали називати себе не «Deutsche», а взяли б собі назву «Allemand», тобто, таку, якою їх називають сусіди французи.

\\ читати далi

Чорнобиль за часів Київської Русі
05/01/2014 номер #2014-18

Місто Чорнобиль посідає почесне місце серед славних історичних місць Київської Русі. У питанні про дату заснування міста всі історичні нитки ведуть до Іпатіївського літопису, та перша згадка про місто Чорнобиль датується в літописі 1193 роком.

Назва міста Чорнобиль, цілком ймовірно, могла утворитися від слова «чорнобильник» – так у давнину в народі називали полин.

\\ читати далi

Чиїми предками були скіфи?
04/24/2014 номер #2014-17

Скіфія – одна з численних назв, які мала Україна в минулому.

Однак, російський поет срібного віку Олександр Блок у 1918 р. назвав скіфами росіян: «Да, скифы – мы! Да, азиаты – мы, с раскосыми и жадными очами!» А член гуманітарної ради при президенті України професор Валерій Бебик стверджує, що трипільці, скіфи, сармати – це ті ж українці, але під іншими назвами.

\\ читати далi

Галичина і Голодомор
04/24/2014 номер #2014-17

Згадаймо про те, як боролися проти голодомору на Великій Україні українці Галичини. Адже і зараз ті самі сили, котрі колись організовували Голодомор, намагаються будь-якими найпідлішими методами розділити наш народ, протиставляючи Українців-галичан Українцям-східнякам, ділячи нас на свій смак на „бандьоровцев-западніков” і „хахлов-малоросов”.

\\ читати далi

Середньовічний Городок і загадка Ягайла
04/10/2014 номер #2014-15

Перша згадка про Городок – 1213 р. у Галицько-Волинському літописі у зв’язку з відокремленням від Галицького князівства (через небажання визнати владу князя Мстислава Удатного) й поразкою галицького тисяцького Дмитра від об’єднаного загону польсько-угорського війська.

Місто виникло на річці Верещиці в XI ст. як торговий порт (Верещиця була судноплавна) й осередок соляної торгівлі, звідси його первісна назва – Городок Соляний.

\\ читати далi

«Винниченко заздрить популярності Петлюри. А за часів Центральної Ради не міг перенести популярності Грушевського»
03/27/2014 номер #2014-13

Лідери Директорії під час проголошення Акта Злуки перебували в конфлікті за владу.

Наступають більшовики. Багато хто з українських діячів намагається втиснутися до якої-небудь дипломатичної місії, щоб вибратися за кордон. Родини міністрів сидять на валізах і чекають нагоди, щоб виїхати з Києва. Такою була ситуація в українській столиці наприкінці січня 1919-го.

\\ читати далi

Таврія, Золота Орда і Візантія: як розвивався Крим у високому Середньовіччі (ІХ-ХІІІ ст.)
03/27/2014 номер #2014-13

Географічне положення Криму багато в чому вплинуло на долі народів, що населяли його в різний час. Із зростанням міжнародної торгівлі між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, що йшла через Чорне море, посилювалася і військово-стратегічна значущість пролягаючих тут водних і сухопутних комунікацій. Держава, що володіла узбережжям Криму, мала можливість отримувати з цього значні економічні і політичні вигоди.

\\ читати далi