Гореограф
Який це п'яний скульптор тесав мене сокирою?
Навіщо він так грубо обрубав
моє обличчя? Кличу в клоччях вирію
Я птаха щастя - зглянься на раба
Тілесної улесливої кліті,
Візьми з собою в небо, у свій клин!
Душа моя ув'язнена, як вітер...
Та я співаю й п'ю траву-полин.
+++
Я гореограф. Ставлю танець горя.
Кульгаючи, танцюю. Як в гаю,
Сичі перекликаються і ворог
Оцінює в журі журбу мою.
Я у зажурі. Настрою немає.