Український Синдром
Сумний діагноз-розтин майбуття: Закляття архетипне Незбуття,
Спокута, зла Сізіфова Недоля, Гріха амбівалентної Зневолі,
Формат лірника
1. Ходити, жебрати, співати, Старцюючи, не сумувати,
Несамовито горювати, Слізьми горючими спливати,
При цьому мати гарт гармат - У цьому лірника формат.
IV
Терем.
Оксана гаптує в кроснах, рухи в неї лiнивi, в'ялi.
С т е п а н
(увiходить i сiдає близько Оксани на дзиглику)
Щось голова болить...
О к с а н а (не пiдводячи очей вiд шитва)
Ти пiзно встав.
II
У Москвi.
Свiтлиця у Степановiм дому прибрана по-святковому. Знадвору чутно гомiн
дзвонiв. М а т и Степанова i Оксана увiходять убранi по-вкраїнськи, -
мати в намiтцi i в темнiй сукнi з широким виложистим комiром. Оксана в кораблику, в шнурiвцi та в кунтушi.
Тривалий час небагатьом було відомо про драматичну поему геніальної української поетеси Лесі Українки "Бояриня". Але, лише в період незалежності нашої держави твір став достурним широкому загалу.
Леся Українка написала поему в Єгипті протягом трьох днів квітня 1910 року. За життя поетеси "Бояриня" не друкувалася. Вперше поема побачила світ у 1914 році в часописі "Рідний край", після смерті письменниці, а у 1918 року вийшла окремою книжкою.
Щоб бути українським поетом, не досить народитися в Україні і довгі роки жити її життям. Не досить любити цю землю і квітучу природу. Не досить дихати її повітрям, навіть у сні.
Щоб бути українським поетом від Бога - треба, як птиця, вільно купатися у повітрі співучої української мови, вільно гойдатися у її хвилях, розчинятися у її стихії.
