Ваше Блаженство, наше суспільство перебуває в глибокій кризі, багато хто говорить, що це криза духовна, і вбачає в ній відображення кризи української родини, сім’ї як родинного осередку, і, перш за все, як домашньої церкви, яка, з-поміж іншого, перестала бути осередком спільної молитви, перестала бути місцем, де підростаюче покоління перебирає естафету віри від своїх батьків. Чи, на Вашу думку, це відповідає дійсності?