Вже не перший рік зустрічаємо Різдво Христове і Нові Роки на чужині, котра стає нашим домом. Звичайно, цей дім не такий рідний і вимріяний, як батьківський, але саме тут ми будуємо свої церкви, хрестимо дітей і відсилаємо до української школи. Таки не створимо ми другої України, і чужа земля стає з часом для наших дітей Батьківщиною.
Але гріх не визнати, що тут нам,емігрантам і заробітчанам, чи з України, чи з деінде, створено значно ширші можливості для матеріального і інтелектуального росту .