Нарешті, нарешті душу торкнув подих справжньої весни: теплої, лагідної, з такими милими для ока первоцвітами, з набубнявілими бруньками, які вже готові вибухнути у простір зелен-листом.
Та ось яка дивина (а, може, й зовсім не дивина): коли починаєш говорити про весну, одразу ж хочеться говорити про красу. А як тільки починаєш говорити про красу, одразу хочеться говорити про жінку. Хоча ці cправді нероздільні поняття – краса і жінка – мають доволі багато аспектів.