Попід дах серед зими 
всілись білі кажани.
І донизу головою
продрімали до весни. (Бурульки)



По два боки від ріки
стоять браття-близнюки.
Кожен бачить свого брата,
годі лиш його обняти. (Береги)



Переказ для дітей Корнія Чуковського
Переклад Григора Тютюнника

Кораблі, поглинуті рибиною

У нас не було компаса, тому ми довго блукали по незнайомих морях.

ПЕРШИЙ пальчик рано встав,


У дзвінок закалатав.


-
Всіх в кімнаті полічив.

СЕРЕД БІЛИХ ВЕДМЕДІВ

Мої друзі були щасливі, що я зостався живий. Взагалі, у мене було багато друзів, і всі вони ніжно любили мене. Можете собі уявити, як вони зраділи, коли дізналися, що я не вбитий. Вони давно вважали мене мертвим.

Найдужче радів славетний мандрівник Фіппс, який саме в цей час збирався рушати в експедицію до Північного полюса.

Квітка ця на сонце схожа,

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має,

Їх до сонця повертає.

  Казка про те, як квітка всміхнулася до Мороза

Хто не чував про діда Мороза, що має вуса з інею, а бороду - з льодових бурульок? Улітку на Північному полюсі спить він у крижанім замку цариці Зими, а як осінь настане, ходить по полях, городах і заморожує квіти.

Недобрий-злющий до квітів отой дід Мороз! Ішов він раз удосвіта міською вулицею та й скортіло йому подивитись на Марусин городець. Переступив огорожу, дивиться, а під муром синіє квіточка.

Через тиждень ми прибули до Італії.Був сонячний, ясний день, і я пішов на берег Середземного моря купатися. Вода була тепла. Я чудовий плавець і заплив далеко від берега.

Коли бачу - просто на мене пливе величезна рибина, широко роззявивши пащу!Що робити? Дременути від неї неможливо, а тому я скрутився в калачик і кинувся в її роззявлену пащу, щоб якомога швидше проскочити повз гострі зуби й одразу опинитися в шлунку.

БУРЯ

Але не подумайте, будь ласка, що я мандрував лише лісами та полями. Ні, доводилося не раз перепливати моря і океани, і там зазнав я пригод, яких не зазнав ніхто інший. Пливли ми якось до Індії на великому кораблі. Погода була чудова. Але коли ми стояли на якорі біля якогось острова, знялась велика буря. Вона була такої сили, що вирвала на острові кілька тисяч (авжеж, кілька тисяч!) дерев і понесла їх попід хмари.

Скільки разів возьме кріпкий мороз, стільки разів віє холодний вітер та й навіває нову верству снігу. Стільки ж разів більшає біль і терпіння хорої вдови Кравчихи. Вона лежить на твердій постелі, накрита старим сірячком, та лишень сумним стогоном нарікає на студений вітер і мороз, що шпарами стін дістаються до її незатопленої хати.

Літає він над океанами, схопить рибину - і вертається на берег. Там його пташеня. І таке воно любе, бо - одне. Хоч і величезні альбатроси, а більше одного яйця не висиджують.

Падав сніг,  Падав сніг -

Для усіх, усіх, усіх,  І дорослих і малих,