Iде селом Брехайло, іде, підскакує, сюди й туди позирає, де б кращу роботу собі знайти. А робота його не легка: щоб за спасибі можна було поїсти, попити та ще й збрехати. Коли зирк - жінки редьку ріжуть. Воно як тут і було.

Шур, шур - наблизився близесенько, вершу роззявило, губами заплямкало, очима заблимало, носом засопіло та й почало так:

- А чи немає, люди добрі, чого-небудь у вас попоїсти? От уже три дні, як нічогісінько не їв.

Під ранок вже Іван не спав, Усе роздумував: чи стане

Гачків на щук, на коропів І чи в селі він їх дістане.

"А як же буде з Жабеням? Щоб знов не трапилось те саме!

Я справлюсь з жабами й тепер, Але чи впораюсь з вужами?

І

Шаліла буря цілу ніч,

І рано-досвіта з вудками

Ішов рибалка чимскоріш,

Не йшов - летів вперед думками.

Жив на світі Чародій,

Чародій-Лиходій:

Мав він тридцять три лиця

І міняв їх без кінця.

В серпні пасажирська ракета стартувала на Місяць. Гриць сидів у каюті поруч з батьками. Він легко витримав перевантаження, коли потужні двигуни розганяли апарат. Все було дивно, навіть казково: грім вибухів, пасма хмар в ілюмінаторах, а потім - чорна безодня неба, всіяна зірками, і яскраве кружало Сонця.

Перший іспит

Гриць ще не встиг заснути, як з коридора почувся голос тата, а по тому радісно зойкнула мама. Минуло ще кілька хвилин, тато продовжував про щось гомоніти, але раптом мама почала бідкатись. Що ж сталося? Невже тато знову покине їх з мамою і полетить у космос? Та ще й надовго. Перший раз він літав до Марса, а повернувся лише через рік. Бідна мама не відходила від телеекрана у Космоцентрі, дуже хвилювалася. Навіть Грицеві доводилося заспокоювати її. Що ж трапилося тепер, куди має летіти тато?

СКОРОМОВКИ

                                   Леся Вознюк

Мала Алла кашу мала. Алла Аню частувала,

але Аня не хотіла, - ананаси Аня їла.

***

На околиці нашого села, якраз над річкою жила собі вдова Ганна. Чоловік її був добрий і славний козак Шуляк, та загинув у бою з татарами. Зосталася Ганна сама з маленькою дочкою Явдошкою. Тож люди на селі так і звали Ганну - Шулячкою.

Лишилося у Ганни невеличке поле біля високої могили, пара воликів та, на згадку про чоловіка, коралове намисто, яке він привіз їй з далекого походу з Туреччини. Гарне намисто - дванадцять разків червоних коралів, ціни неміряної. Ганна була молода і вродлива, та ще й роботяща, але хіба багато жінка без чоловіка зробить?

 Цареве сімейство

Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, -

Там цвіте краса-країна

З дивним ім'ям Сльозолий.

Це був дуже веселий малюк. Цілими днями він гасав в густій пахучій травичці, а коли втомлювався, падав і качався в ній, мов песик, лазив по деревах, бавився із своєю Кішкою, розбирав іграшки, щоб подивитися, що там всередині... нудьгувати йому було ніколи, адже кожен день був насичений різними справами, іграми, пригодами і відкриттями.

Одного разу до нього підійшов Сусідський Хлопчик і спитав:

- А що ти вмієш робити?

Дивна хвороба напала на мешканців Маленького міста.Усі хотіли мати валізи. Нічого, крім валіз, людей не цікавило.

Збираючись вийти з дому, вони годинами вертілися та крутилися з валізою в руці перед великим дзеркалом. Ні, не себе вони розглядали - їх хвилювало, чи гарну валізу вибрано.