Маленький дідок із довгим носом сидить біля каміна й розказує про свої пригоди. Його слухачі сміються просто йому в очі: - Ох і Мюнхаузен! Оце барон!

Але він навіть не дивиться на них. Він собі спокійно веде далі: як він літав на Місяць, як він жив серед триногих людей, як його проковтнула велетенська рибина, як у нього відірвалася голова.

ЯКА ШКОЛЯРСЬКА НАУКА?

Трапилося раз, що мала мавпа п'ятеро молодих, збирала їм по лісі їжу і носила. Раз під осінь не стало вже ніяких овочів у лісі. Запитували діти матір, що вони будуть відтепер їсти? Мати сказала їм, що тепер нема вже нічого, лише горіхи; то найсолодший на теперішній час овоч.

ПОЛЬОВА МИША І МІСЬКА МИША

Зустрілись одного разу польова миша і міська. Розговорились і дуже сподобались одна одній. З того часу стали великими подругами.

Одного разу польова миша запросила міську в гості. Пригостила її зерном, солодкою картоплею. Та залишилась дуже задоволеною і запросила подругу до себе в гості. Міська миша жила в складі продуктового магазину, і польова миша дуже захотіла покуштувати цукру, сала, печива.

Бельгійська народна казка

У славному місті Лувені жив собі парубок Кентен. Його батько був ковалем, тож змалечку навчав хлопця ковальського ремесла. Коли Кентен змужнів, то й сам став до горнила. Невдовзі з ковальчука виріс у вправного майстра, чиї підкови, шпаги та інші речі часом були справжнім витвором мистецтва. Батько, дивлячись на спритні рухи сина, радів і потай мріяв, що зможе спокійно дожити віку.

Казочка про зайчикову знахідку

Жив собі Зайчик - вушка-сплюшка. Ходив на базарчик, грався з мушками, купував моркву й капусту хрумку, а іноді й гризяв кору в садку. Одним словом, жив, як усі зайці, - аж раптом надибав зернятка оці...

З базарчика якось він біг через ліс, велику морквину у торбі ніс і подумки нею вже ласував, аж раптом... спіткнувся і мало не впав.

Якось сивовусий дід на прізвище Карась, аби не слухати постійні балачки баби, взяв та й пішов на рибалку. Коли вийшов, то сонце лиш сходило. Дід сів у човен, виплив на середину ставка, закинув вудку і закуняв.

День пролетів непомітно. Та й вечір став спускатися на село. Дід час від часу поглядав на поплавок, але рибалка він був невмілий, то жодна рибка і не клюнула. Аж тут дід глянь, а баба на березі стоїть, руками махаючи.

Їсть білий хліб, п'є біле молоко.

Мабуть, тому і білий кіт Мурко.

***

Зелене листя, трави... На лататті

Зелена жабка у зеленім платті.

Катруся залишилася сама. Вона стояла і дивилася услід мамі та брату Максиму, котрі підтюпцем наздоганяли від'їжджаючий автобус. Ще хвилина і - вони заскочили. Двері автобуса зачинилися, ніби ховаючи від Катрусі невеселий настрій.

Сьогодні вранці у сім'ї відбулася гучна суперечка. Все розпочалося із того, що Максим прокинувся не з тієї ноги. А далі пішло-поїхало: мама сварилася на Максима, хлопець на кота, кіт мерщій вискочив на полицю із посудом, упало горнятко - розбилося...

Казка для дітей і дорослих

Давно-давно, коли ще панували у світі царі і королі, жив собі король на ймення Лип. Був він жорстоким і понад усе любив лестощі і брехню. Доходило навіть до того, що змушував людей розповідати небувалі речі. Вони брехали, аби король не стратив їх. Знаходилися ті, яким навіть дуже подобалося коритись його Величності. Лип щедро таких винагороджував.

Левеня із міста Лева (Марія Людкевич)

Левеня із міста Лева, В нього мати королева,

Біля ратуші на троні На залізному припоні.

На гербі Лев-батько гідно Сім віків стоїть незмінно.