Кажуть, причина найбільших збочень і перверзій у людській поведінці - нестримне прагнення до любові і ще більш нестримний страх перед нею. Коли останній починає переважати - шанси знайти навіть не кохання, а звичайні приязні людські стосунки, стрімко падають, натомість різко зростає кількість можливих неприємностей. Страх не завжди можна розпізнати, його не завжди можна зрозуміти... Що ж робити, якщо він іде по наростаючій?

Більшість громадян свято вірить, що у справах сімейних геометрична фігура з трьома кутами може бути лише одна - та, де один з кутів тупий, і в нього ростуть роги. Однак насправді все набагато складніше - є ще й так званий «трикутник Карпмана» - така собі не зовсім добра гра з переслідуванням і порятунком, у яку бавляться у багатьох сім'ях як дорослі, так і діти...

Гнів часто руйнує стосунки, кар'єри, нерви і здоров'я. Від нього важко врятуватися, особливо якщо гнів - твій власний, і застав тебе майже зненацька. Буває ж таке: от щойно ти ніби і не збирався звертати уваги на всілякі дурниці - і от на тобі - за якихось пару секунд ти вже шаленієш від люті, і, що ще страшніше, не можеш цю лють стримати. Звичайно, варто почекати хвилин 10-20 - і гнів розвіється. Але що робити, якщо він повернеться? Коротенькі курси Кота Леопольда в такому випадку будуть цілком доречними.

"Мимо тещиного дому без гранати не піду" - народний фольклор іноді дуже точно передає проблеми, котрі рано чи пізно постають перед кожним одруженим чоловіком. Про свекруху таких пісень набагато менше, і то з цілком об'єктивних причин. По-перше, свекруха може підло помститися. По-друге, свекрухами, як то не дивно, стають майже 50% чудових і милих дівчат. Ну, тих, котрі не стануть тещами. А хіба ж про себе співатимеш?

Буває ж таке в житті: ти кохаєш одну людину, а тебе кохає хтось зовсім інший, зовсім не той, хто тобі потрібен. Поети віками оспівували цей прикрий трафунок, однак зарадити не могли. Втім, сучасні фахівці з нейро-лінгвістичного програмування впевнені: вихід є!

Не думай, що ці правила - винятково для підлітків. Ті дорослі, котрі не встигли зрозуміти їх у підлітковому віці, згодом матимуть шанс засвоїти їх "з подачі" психоаналітика за кругленьку суму. Ну а більш везучі громадяни зрозуміють ці правила самі - після енної кількості гуль на лобі. Ну а якщо ж зрозуміти не доведеться взагалі - тоді до кінця життя ви будете нити в носову хусточку і ображатися на світ. Втім, не варто доводити ситуацію до такого стану, чи не так?

Спочатку все було чудово. Ви здмухували одне з одного пилинки і боялися сказати щось не те. Потім почалися дрібні недомовки і легенькі докори. Потім ви почали жити разом - і почалося... І от вже ти сидиш і думаєш: якщо ви так часто сваритеся - можливо, краще і взагалі розійтися? Не поспішай: зона постійного конфлікту - це не так вже й страшно. І взагалі - живуть же ж якось італійські сім'ї...

На питання в заголовку раніше більшість психологів однозначно відповідали великим і твердим «НІ». Мовляв, якщо з самого початку вас не влаштовують «глюки» характеру, то потім ці глюки стануть тільки ще більшими. А сподіватися на перевиховання - марна справа. Однак нещодавно для всіх проблемних пар з'явилися радісні новини: надія на перевиховання таки є. І навіть якщо ви тільки зустрічаєтеся і зовсім не збираєтеся одружуватися, поради психологів вам стануть у пригоді.

Кажуть, у кохання теж є свої умовні рефлекси. Почувати себе "собачкою Павлова" не зовсім хочеться, однак що поробиш - деяких закономірностей дотримуються навіть стріли Амура. І тому здалося хоча б ознайомитися з цими амурними умовними - хоча б для того, щоб ці стріли летіли саме туди, куди вам потрібно вам і саме тоді, коли це справді потрібно.

Завдяки кризі "під церквою" опинилося досить багато людей, котрі ще нещодавно вважали себе заможними. А відтак зросла і увага до душпастирів - коли гроші втрачають свій авторитет, увага до душі росте якось сама собою. Однак далеко не в кожного вистачає часу і сміливості піти до церкви шукати там слушну пораду. Якщо таке бажання спадало вам на думку, а підкріпити його ділом не вдалося - маєте нагоду почитати думку проповідника - ще й якого! - на наших сторінках. Про роль священнослужителів у час кризи, про роль молоді і про ситуацію в Україні та світі - в інтерв'ю із Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром (Гузаром).