Коли вперше їдеш новою дорогою, шлях видається довгим, бо весь час роззираєшся на боки, і тим не менше час плине швидко, адже пороззиратися є на що, і ти не помічаєш, як він минає. Навколо будівлі і крамниці, котрих ти ніколи не бачив, химерні вітрини і незнайомі люди.
Коли ти поїдеш цією ж дорогою вдруге, ти ще помітиш кілька деталей, котрих не зауважив, будучи тут уперше. А потім вже навіть не будеш розглядатися, просто котитимешся звичною дорогою, не звертаючи уваги ні на вітрини, ні на людей.