З якою метою ми виховуємо дітей? Щоб вони змогли реалізувати те, що не вдалося нам? Щоб виросли не гіршими за інших і за них не було соромно перед друзями і сусідами? Або ж щоб змогли найповніше реалізувати власну ідею, максимально адаптуватися в навколишньому соціальному середовищі, стати щасливими?

Мене завжди вражали взаємини Наталки з 10-річною донькою Маринкою. Ніякої строгості, зверхніх посмикувань і зауважень, висловлювань на зразок «Як я сказала, так і буде!». Наталка ніколи нічого не забороняла дівчинці категорично, лише попереджала, які в того або іншого вчинку можуть бути наслідки.

Чому діти нас не чують

«Чому ви постійно переводите розмову на мене? Адже проблеми в дитини», - вибухнула на прийомі мама 10-річного хлопчика. Коли хлопчик вийшов, мені довелося пояснювати, що не існує окремо проблем дитини або дорослого. Сім'я - це система, один великий організм. Будь-які неполадки в системі впливають на усі її частини. Коли погано батькам, дитина обов'язково це відчує.

База успішного навчання або конфліктів з цього приводу закладається у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці. При визначенні готовності дитини до школи слід звернути увагу на рівні розвитку основних психічних процесів та моторики, а також на особистісні та емоційні особливості дитини.

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.