Церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» завжди неабияк збурює громадськість. Особливо потенційних авторів і потенційних суддів. Мовляв, то все не так, дайте нам інакший конкурс, інакшу літературу, інакших авторів, інакший світ! Отже, саме час поговорити про те, як узгодити захцянки з реальністю, особливо якщо хочеться отримати корону! : )

Минулого тижня, під час «Книжкового Арсеналу», видавництво «Фабула»  організувало дискусію «Майбутнє без воєн». На жаль, за 45 хвилин таку тему висвітлити ґрунтовно нереально, тому завжди залишаються роздуми, котрі не влізли в регламент...

З чим тільки не плутають почуття гідності! Тут і пиха, і хитрість, і цілий букет найрізноманітніших навичок, котрі з гідністю ніц спільного не мають. Про скромність годі вже й говорити - тут і самоприниження, і безініціативність, і навіть бажання поплазувати перед ближнім. Тим часом приклади і гідності, і скромності - їх, загалом, завжди можна побачити. Нещодавно за одним із них спостерігала ціла планета...

Навіть скромна людина, котра реалістично оцінює свої таланти та дружить із самоіронією, може потрапити у глухий кут. Особливо якщо за неї візьмуться золота рибка і царівна-жаба. Найчастіше цей процес спостерігають професійні коучі. Однак і звичайні люди, а особливо - батьки талановитих дітей, теж мають шанси спостерігати, що можуть зробити ці дві майже казкові сили з людиною. Для самих талановитих дітей особливості цих двох сил можуть стати цілковитою несподіванкою. Та й для талановитих громадян - теж...

Для того, щоб зрозуміти, що відсутність скромності у захцянках - одна з найголовніших проблем людства, багато не потрібно - достатньо подивися довкола, чи хоча б зайти у Фейсбук. Втім, є підозра, що якби людям розповідали про користь скромності, а також про різницю між скромністю та самоприниженням, ситуація була б зовсім іншою...

Великодні свята зазвичай спонукають до роздумів про вищі сфери, до осмислення досвіду поколінь предків - та спроб інтегрувати цей досвід у теперішнє та майбутнє. YouTube і дилеми, що стояли перед людством дві тисячі років тому, набагато ближчі, ніж можна було б подумати.

Однин з найсуперечливіших боків творчості - це те, наскільки збігається «авторське Я» творця безпосередньо із самим творцем та його діями. Ще якихось років 5 тому ця тема цікавила переважно філософів, дослідників та шанувальників жовтої преси. Однак з початком війни, щонайменше, позиція творчих людей з різних сфер стала надзвичайно важливою для громади. І «дволикість» на початках ставала справжньої моральною катастрофою...

Вхопити за хвіст ідею - свою чи чужу - то ще півділа. То навіть, можна сказати, ще не творчість. Творчість - що ви з тією ідеєю будете робити... І наскільки зможете пристосувати своє життя до своєї ідеї.

Якби у мене була дупа, як у Макса Борна, я би зробив набагато більше...

Альберт Ейнштейн

Стосунки громадян з авторським правом в Україні завжди були складні. З одного боку - спільна для більшості територій колишнього СРСР звичка те право частенько ігнорувати. З іншого боку - чимала кількість українських геніїв, котрі так і не змогли захистити своє право на відкриття з тих чи інших причин. Зрештою, в цієї теми є ще багато аспектів, і один з них важливий для кожного: а кому належать ідеї? І що робити з цим правом власності?

Як державам, так і окремим людям хочеться самостійності. Не в сенсі самотності - а в сенсі права розпоряджатися своїм життям, і поваги інших до цього права. Та й до життя теж. І тут для багатьох починаються відкриття...