З
подекуди тяжкими, подекуди – не надто гарними новинами Україна
наближається до Нового року. Ще кілька днів – і традиційно українці самі
собі обіцятимуть, що в новому році житимуть інакше, ніж у старому.
Мається на увазі – краще. Можна додати крихту надприродного (а подекуди –
занадто природного) до цих обіцянок – можливо, так їм буде легше
здійснитися…
День
волонтера, як і День ЗСУ, поставив суспільство перед важливою проблемою
– питанням про вдячність і про її межі. Насправді вдячність – це дуже
потужна річ – так само потужною є і руйнівна сила невдячності. Про друге
краще говорити до того, як ця руйнівна сила почне розправляти крила…
День
Гідності та Свободи нагадав про проблему, котру, здавалося би три, чи
принаймні два роки тому в Україні успішно подолали. Проблема ця до
надприродних здібностей має прямий стосунок. І називається ця проблема –
недооцінка ближнього...
Ми
розглянули ресурси особистості, прояви вищої сили, і прояви сили нижчої
– а також те, як ця нижча сила хапається за деякі наші недоліки. Тепер
слід зазначити і ще одну важливу річ – різноманітність комбінацій. І
зокрема, різноманітність проявів поваги (і неповаги – теж).
Так
вже сталося, що масова культура перетворила ніч проти першого дня
листопада на ніч страшилок. Відтак, після того, як ми поговорили про
вищу силу, цілком логічно розглянути, як і яким боком до нас чіпляється
нижча сила, а інколи – то й взагалі всіляка чортівня.
Ми
розглянули коло ресурсів, роздивилися, як воно крутиться. Лишилося
найпростіше – роздивитися, що є основним у вивченні ресурсів, що –
другорядним. Звідки з’являється вища сила – і як відрізнити вищу силу
від нижчої...
Що
потрібно людині, котра осягнула майже всі ресурси, стала на ноги,
знайшла однодумців і побратимів по духу? Особливо якщо вона, разом із
цими однодумцями, опинилася на війні? Звісно, доступ до наймогутнішої
інстанції, останнього пункту всіх прохань і скарг – до Бога.
Що
потрібно людині, котра осягнула ази альтруїзму, знайшла добру роботу,
налагодила зв’язок з вертикальними ланками суспільства? Освоїти
горизонтальні ланцюжки, знайти друзів, однодумців і побратимів по духу.
Після
того, як людина осягнула основи ресурсу альтруїзму, надходить черга
ресурсу, котрий найпростіше охарактеризувати словом «робота». Однак
насправді сенс цього ресурсу набагато глибший – це вміння бути окремою
ланкою як у горизонтальних, так і у вертикальних ланцюжках комунікації
суспільства.
Від
ресурсу кризи, вміння проходити власний кризовий стан, переходимо до
ресурсу альтруїзму – вміння помагати пройти через кризовий стан іншому.
Ще цей ресурс можна назвати вмінням любити ближнього (і дальнього, це
теж окреме вміння).
Від
ресурсу парної медитації переходимо до одного із найзагадковіших
ресурсів. Як його тільки не обзивали – і ресурс смерті, і ресурс сексу, і
ще купа різних назв. Але мабуть найліпша назва цього ресурсу – це
вміння не просто проходити кризовий стан, а й з його допомогою
відроджувати і вдосконалювати себе.
