Від
ресурсу здоров’я переходимо до ресурсу, для використання якого все це
здоров’я необхідне. Багато хто із дослідників називає цей ресурс
ресурсом любові – однак здебільшого це ресурс не тільки любові, а й
безпосередньо війни. Тут любов ще надто схожа на бійку – особливо якщо
не вчитися нею користуватися. Але і любов (у сенсі кохання), і війна, і
бійка – це є різновиди парної медитації…
Цього разу поговорімо про тіло – і про здоров’я. Здавалося би, тут
все просто: здоровим бути добре, хворим – зле, а на війні – то й взагалі
кепсько. Але не все так просто…
Те, що творчість на війні – одна з найважливіших складових, ми вже
знаємо. Навряд чи ще якийсь народ в наш час підходив до боротьби з
ворогом настільки креативно. Однак і в цього ресурсу є свої підводні
пороги...
Так збіглося, що мусимо розглядати ресурс роду і родинних скарбів
саме в той час, коли в країні вирують суперечки. Те, за що воювали
прапрапрадіди, і те, за що воюємо ми, подекуди вступає в певний дисонанс
з тим, за що воювали діди. Однак якщо придивитися уважніше, то все
стане на свої місця – і додасть сили в боротьбі.
Минулого
разу ми розглядали, як формується вміння особистості поводитися з
приватною власністю – своєю і чужою. Цього разу розгляньмо наступний
ресурс – спрощено його можна назвати ресурсом навчання. Однак насправді
сенс його набагато глибший – це вміння бачити схожі моменти в різних
процесах. Ідеальне засвоєння цього ресурсу дає видатних вчених –
міждисциплінарників, або, як казали раніше, енциклопедистів. А добрий
енциклопедист на війні – неоціненна знахідка…
Минулого
разу ми розглядали, як формується самоідентифікація особистості. Цього
разу розгляньмо наступний ресурс – спрощено його можна назвати ресурсом
грошей. Більш розмито – ресурсом економіки. Ну а більш детально –
вмінням керувати своєю енергією, отримувати від своїх дій повноцінну
віддачу, цінувати приватну власність.
Ми
продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни.
Минулого разу ми говорили про те, наскільки небезпечними під час війни є
ілюзії, котрі тишком-нишком крадуть волю до життя. Цього разу
поговорімо про те, чим ці ілюзії можна замінити – без шкоди для держави і
здоров’я.
Ми
продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни.
Минулого разу ми говорили про те, наскільки необхідною на війні є воля
до життя. Цього разу поговорімо про те, що в нас цю волю забирає...
Ми
продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни.
Минулого разу ми вже з’ясували, що одна з найперших речей, з якими
доведеться мати справу претенденту на володіння надприродними
здібностями – це досвід минулих поколінь. Наступне завдання – примирити
логіку живого та, скажімо так, трохи інакше живого. Так, щоб і
помудрішати, і живим лишитися.
Ми
продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни.
Минулого разу ми дійшли до конфлікту логіки земної і логіки космічної.
Для земної логіки головною цінністю є життя, для космічної – мудрість, а
в цьому житті, чи в наступному – то вже діло десяте. Перші наслідки
конфлікту цих логік для живої людини бувають доволі специфічними…
Ми
продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни. Отже,
будемо вважати, що ми налаштували собі уявного співрозмовника
протилежної статі, котрий нас сприйматиме позитивно. Що робити далі?
Ми продовжуємо розмову про надприродні здібності в контексті війни.
Отже, ми вже налаштувалися на перемогу, інших варіантів нам не треба. Ми
вже знаємо точно, що ми не будемо робити – шкодувати ворога. Тепер
поговорімо про абсолютно необхідний компонент, без якого ніц не вийде –
звісно, про кохання.
