Однин з найсуперечливіших боків творчості - це те, наскільки збігається «авторське Я» творця безпосередньо із самим творцем та його діями. Ще якихось років 5 тому ця тема цікавила переважно філософів, дослідників та шанувальників жовтої преси. Однак з початком війни, щонайменше, позиція творчих людей з різних сфер стала надзвичайно важливою для громади. І «дволикість» на початках ставала справжньої моральною катастрофою...

Вхопити за хвіст ідею - свою чи чужу - то ще півділа. То навіть, можна сказати, ще не творчість. Творчість - що ви з тією ідеєю будете робити... І наскільки зможете пристосувати своє життя до своєї ідеї.

Якби у мене була дупа, як у Макса Борна, я би зробив набагато більше...

Альберт Ейнштейн

Стосунки громадян з авторським правом в Україні завжди були складні. З одного боку - спільна для більшості територій колишнього СРСР звичка те право частенько ігнорувати. З іншого боку - чимала кількість українських геніїв, котрі так і не змогли захистити своє право на відкриття з тих чи інших причин. Зрештою, в цієї теми є ще багато аспектів, і один з них важливий для кожного: а кому належать ідеї? І що робити з цим правом власності?

Як державам, так і окремим людям хочеться самостійності. Не в сенсі самотності - а в сенсі права розпоряджатися своїм життям, і поваги інших до цього права. Та й до життя теж. І тут для багатьох починаються відкриття...

Що робити, щоб в житті було взаємне кохання (ну і секс з коханою людиною) - і щоб при цьому не боятися, що вас розкохають? (І не вийти у вікно, якщо раптом така халепа трапиться?)

Різдвяно-новорічні свята - напевно, чи не найромантичніші дні року. Навіть 14 лютого є менш романтичним - бо тільки один день, та й то - не вихідний. А тут - вихідні, ялинка, гірлянди... І мало кому хочеться зустрічати ці свята без пари. «Підігнати» кохання під графік свят вдається рідко, тож частенько до голови приходить «раціональна» думка: головне - знайти хоч якусь пару, а без кохання можна і обійтися. Якщо ви теж так думаєте, то майте на увазі: ваше тіло приготує вам під ялинку чималу порцію різок...

Продовжимо невеличку загальну екскурсію по людському організму - і по тих органах, котрі впливають на наш мозок, а разом з ним - і на свідомість. Печінку в цьому підозрювали з давніх-давен.

Останнім часом до вікової дилеми «їсти, щоб жити - чи жити, щоб їсти» додалися нові нюанси. Масова культура почала пропонувати за допомогою підвищення уваги до вживання їжі підвищити ще й морально-етичний рівень особистості. Це теж можна - але, як то кажуть, є нюанси...