Культурні волонтери - це добровольці, які безкоштовно працюють в обраній ними сфері (навколишнє середовище, рекреаційний сектор, робота з дітьми та людьми з психологічними розладами, допомога в організації мистецьких заходів тощо) в різних країнах світу, в тому числі й у власній. Транспортні послуги, страховий поліс, віза - витрати на це волонтер бере на себе. Єдине, на що він може розраховувати - це проживання та харчування.

При чому умови різняться залежно від обраного проекту. Це може бути як життя в наметах посеред лісу, так і в комфортабельних номерах з усіма вигодами у приміському столичному районі.

Першим кроком є вибір країни, в якій потенційний волонтер хотів би працювати. Варіантів багато: Західна чи Східна Європа, Азія, Америка, Австралія, Африка. Потім - остаточне визначення з типом роботи, яку хотіли б виконувати, і нарешті - відправлення анкет до представницької організації обраної країни у своїй державі. Ваш запит розглядатимуть зовсім недовго, тому вже за кілька днів одержите відповідь. Якщо вона позитивна, то на додаток вам висилають запрошення та інформаційні листи, щоб уже завтра можна було отримати візу і брати квитки. У разі, коли відповідь негативна, завжди є можливість спробувати інші проекти, вибирати є з чого.

В Україні культурне волонтерство ще не так популярне, як в інших країнах світу, але приємно, що кількість добровольців з кожним роком зростає. Це свідчить про те, що люди хочуть зробити свій, хоч і маленький, та все ж внесок у світову культуру, соціальну сферу та навіть економіку. Одні їдуть за кордон, інші працюють в Україні, але результат один - зміцнення зв'язків у суспільстві завдяки будівництву довіри і співпраці між громадянами.

Улітку здійснюється найбільша кількість проектів, до осені їхня кількість зменшується, адже саме в спекотну пору року багато «вільних людей». У студентів - канікули, у працюючих - відпустки, чим не ідеальний час зайнятися волонтерською діяльністю. Хоч в основній своїй масі добровольцями стають молоді люди віком від 18 до 26 років, але місце знаходять і для бажаючих старшого віку (30-37 р.).

Може, українських волонтерів поки що не так і багато, зате приємно, коли ті, що вже пройшли волонтерське хрещення в один голос повторюють: «Я відчуваю, що роблю щось вагоме для інших. Це приємно! Наступного року обов'язково знову стану волонтером доброї волі». Здається, навіть якщо за таку роботу і не платили, всі волонтери щось таки отримали для себе.