Які існують рейтинги системи оцінки університетів світу і на чому вони базуються?

Оцінювати університети можна на локальному, державному, регіональному, континентальному і світовому рівнях. Сучасна система світових рейтингів університетів скерована на визначення так званого фактору впливу окремого закладу на загальносвітовий процес розвитку (impact factor).

Існує кілька світових рейтингів університетів. Ми розглядатимемо тільки один з них, який щорічно готує Інститут вищої освіти Шанхайського університету в Китаї (http://ed.sjtu.edu.cn/en/index.htm). Він побудований на базі чотирьох основних критеріїв, важливість яких виражена в кількісному (відсотковому) показнику:

• якість освіти - 10%;
• якість викладачів-професорів - 40%;
• результати наукових досліджень - 40%;
• академічна успішність відповідно до розміру закладу - 10%.

Надалі ми посилатимемося на академічну освіту, успішність і кар'єру, які в світі пов'язують тільки з діяльністю в межах університетів. У критеріїв - своє наповнення, тобто показник, за яким відбувається відбір. Так, якість освіти визначає якість випускників, що виявляється в тому, якого успіху вони змогли досягти в своєму житті завдяки освіті, отриманій у тому чи іншому університеті. Перш за все, береться до уваги елемент самооновлення і розвитку академічної освіти, тому цей критерій якості освіти засвідчує кількість випускників закладу, що отримали за свої досягнення протягом кар'єри щонайвищі галузеві відзнаки та Нобелівську премію.

Далі береться до уваги якість професорів або ж якість навчання в університеті. Цей критерій поділяють на два показники. Перший - це кількість професорів, які отримали щонайвищі галузеві нагороди і Нобелівські премії й активно викладають студентам в університеті. Цьому критерію надається 20 відсотків ваги. Другий - так звані широко цитовані дослідники у двадцяти одній розширеній категорії досліджень плюс мистецтво, гуманітарні й соціальні науки (Highly cited researchers in 21 broad subject categories). Цьому показнику надають також 20 відсотків ваги. Бути широко цитованим автором означає, що його наукові досягнення є важливими і впливають на пошукову діяльність більшості його колег у галузі незалежно від місця, де вони працюють.

Наступний критерій оцінки університетів відображає результати наукових досліджень, що можна оцінити за двома основними показниками, кожному з яких дають рейтингову вагу в 20%. Перший - кількість публікацій у двох наукових журналах - Nature і Science. Ці два журнали поділяють перше місце в рейтингу серед повного переліку всіх світових реферованих журналів, який включає більше 15 тис. назв. Бути опублікованими в цих двох журналах означає засвідчити перед світом своє місце у відкритті чогось нового або в отриманні даних, що проливають світло на проблему, над вирішенням якої сушили голови чимало дослідницьких лабораторій у світі. Ці дані мусять являти принципову цінність для галузі. Другим, не менш, важливим показником якості університетських досліджень є публікації оригінальних експериментальних даних та інші публікації в журналах, у яких високий індекс цитування, тобто в якнайкращих спеціалізованих журналах (Articles in Science Citation Index-expanded, Social Science Citation Index, and Arts & Humanities Citation Index).

Четвертий критерій оцінки університету - академічна успішність його студентів відповідно до розміру закладу (цьому критерію дають 10% ваги). Це дуже важливий показник, хоча він і не відбиває специфіки окремих дисциплін.

Кількісна інформація, що стосується критеріїв оцінки університетської освіти, доступна в Інтернеті і надається безкоштовно. Всі університети, що потрапили в рейтинги, також надають про себе прозору інформацію через власні домени в Інтернеті.

Таким чином, якщо проаналізувати, хто за чотирма представленими критеріями належить до п'ятдесяти найкращих університетів світу, то вимальовується цікава статистика. Чільні позиції і загалом 37 місць посідають університети США. Канада представлена двома, Європа - дев'ятьма і Японія - двома університетами. Якщо рухатися далі за рейтингом, то в першій сотні провідних університетів світу можна знайти Московський університет, що посідає 67-е місце. І це не випадково, бо протягом століть він був основним споживачем коштів, спрямованих на університетську науку, і завжди мав особливий статус, починаючи з царських часів.

Чому ж американські університети домінують серед найкращих університетських закладів? Цікаво, якщо проаналізувати ці 37 університетів з 50 найкращих, то серед них переважають приватні дослідницькі університети. Зокрема найвідоміші: Гарвард, МІТ, Йейль, Стенфорд, Прінстон, Колумбія, хоча є серед чемпіонів і деякі державні університети, наприклад, Університет штату Каліфорнія в Берклі.

• автономія і відповідальність за всі аспекти діяльності;
• пріоритет наукових досліджень над викладанням за підручниками;
• сильні магістерські й докторські програми, що базуються винятково на дослідницькій роботі (Ph.D. Programs);
• прозора система швидкого кар'єрного зростання (Tenure track);
• розгалужена експертна мережа, що забезпечує рецензування і професійну оцінку всіх робіт (Рееr review process);
• об'єктивні критерії оцінки якості праці, що базуються на прозорій світовій системі критеріїв;
• відповідність якості й результатів досліджень посадам і грошовій компенсації;
• незалежність і відповідальність професорів.

Символічним є той факт, що Європейський Союз відреагував на домінування американських університетів у світовому освітньому просторі Болонським процесом, метою якого є підтягування європейської освіти до американського стандарту.

Чільну позицію за кількістю найкращих вищих учбових закладів світу посідають США. Більше чверті (62 із 200) університетів, що входять до рейтингового списку, розташовано в США. Більш того, вони посіли сім позицій у десятці найкращих. Перше місце у світовому рейтингу за правом належить Гарварду. І це не дивно: він приваблює найталановитіших студентів і вчених. До академічного складу Гарварду входило 40 лауреатів Нобелівської і 44 лауреати Пулітцерівської премії. Гарвард закінчили сім президентів США.

Канада, що викликає особливий інтерес у російських студентів, представлена шістьма університетами, причому два з них входять у п'ятдесятку найкращих - Університет МакГілл (21-е місце) та Університет Британської Колумбії (46-е місце).

Тільки один учбовий заклад Центральної і Латинської Америки увійшов до світового рейтингу - Національний автономний університет у Мексиці, відомий найбільшою у світі кількістю студентів, що навчаються в його стінах. Він посів 195-е місце з двохсот найкращих.

Якість європейської освіти, що має багату історію розвитку, як і раніше, здобуває світове визнання. Велика Британія ще раз підтвердила статус світового освітнього центру: тридцять з двохсот найкращих ВНЗ світу розташовано тут. Оксфорд і Кембридж на рівних конкурують з університетами США, посідаючи в світовому рейтингу 5-е і 6-е місця відповідно. Серед п'ятдесяти "най-най": Лондонська школа економіки (11-е місце), Лондонський імперський коледж (14-е місце), Манчестерський університет (43-е місце), Школа сходознавства й африканістики (44-е місце) та Единбурзький університет (48-е місце).

Один з найкращих учбових закладів у Європі розташовано в Швейцарії. Швейцарський федеральний технологічний інститут у Цюріху (10-е місце), у стінах якого вчився Альберт Ейнштейн, замикає десятку лідерів провідних університетів світу.

Крім того, до списку увійшли 17 навчальних закладів Німеччини і 8 - Франції. Невеликі, але багаті країни Європи - Голландія, Австрія, Бельгія, Данія і Швеція - можуть поправу пишатися рівнем освіти, який дають їхні ВНЗ. Голландія представлена в реєстрі лідерів шістьма університетами, Австрія - трьома, а Бельгія, Данія і Швеція мають по два "делегати" в цьому престижному переліку найкращих.

Університети Іспанії, Італії, Норвегії та Фінляндії також входять до списку, хоча й не втрапили у п'ятдесят найкращих вузів. Відсутні представники Греції й Португалії, а також країн Східної Європи.

Росія може пишатися тільки одним рекордсменом - Московським державним університетом ім. М. В. Ломоносова (92-е місце). І це непоганий показник, враховуючи недостатнє фінансування ВНЗ, труднощі перехідного економічного періоду в країні і серйозний відтік академічного викладацького складу на Захід. За даними дослідження, МДУ досить високо цінують у світі.

Незважаючи на лідерство Заходу в світовому рейтингу вищих навчальних закладів, представництво Азії у списку найкращих ВНЗ вражає. На думку укладачів, вони розташовані головним чином у Японії, Китаї та Сінгапурі. В Японії, яка має другу за рівнем розвитку (після США) економіку, розташовано шість університетів-призерів. Серед них Токійський університет (12-е місце), який є найкращим учбовим закладом Азії, та Кіотський університет (29-е місце). Більшість політичних діячів та бізнес-еліти Японії - випускники названих вузів. Услід упевненою ходою крокує Китай. Вражає швидкість, з якою ця країна вливається в еліту світової спільноти, зокрема, завойовує бали у сфері вищої освіти. Три китайські університети входять до списку двохсот найкращих у світі. Більш того, Пекінський університет утримує 17-е місце в світовій класифікації і друге (після Токійського) місце серед вузів Азії, що відзначилися. Третє місце в групі азійських університетів і 18-е в світовому рейтингу належить представнику маленького Сінгапура - Національному університету Сінгапура. Непогано йдуть справи і в таких невеличких, але перебуваючих у стані бурхливого розвитку, країнах Азії як Південна Корея, Малайзія, Гонконг і Тайвань. Індія, незважаючи на швидкий розвиток у сфері технологій і чисельність населення понад один мільярд, відзначається всього одним ВНЗ - Індійським технологічним інститутом (41-е місце). На Близькому Сході високі показники у двох університетів, обидва з яких розташовано в Ізраїлі (93-е і 158-е місця).

Рейтинг університетів Зеленого континенту теж цікавий для російських студентів. Посідаючи четверте після США, Великої Британії і Німеччини місце за кількістю вищих учбових закладів, що потрапили до списку, Австралія за правом може пишатися статусом одного зі світових центрів освіти.

З чотирнадцяти університетів, що увійшли до престижного переліку, шість посідають почесні позиції серед п'ятдесяти найкращих у світі. Провідним університетом Австралії визнано Австралійський національний університет (16-е місце). У списку значаться також Університет Мельбурну (22-е місце), Університет Монаш (33-е місце), Університет Нового Південного Уельсу (36-е місце), Сіднейський університет (40-е місце) та Університет Куїнсленда (49-е місце).

Нова Зеландія - ще одне популярне серед російських студентів місце навчання - представлена в золотому реєстрі трьома університетами, найкращий з яких - Університет Окланда - посідає 67-е місце в світовому рейтингу.

Африканський континент належить до числа аутсайдерів і не має жодного представника в світовому рейтингу найкращих ВНЗ.

Статистика свідчить, що сьогодні якісну освіту можна здобути як у США та Європі, так і в Азії й Австралії. Незважаючи на кількісну і якісну перевагу Заходу, успіхи азійських країн у сфері вищої освіти очевидні.

1. Harvard University, United States

2. California University Berkeley, United States

3. Massachusetts Institute of Technology, United States

4. California Institute of Technology, United States

5. Oxford University, United Kingdom

6. Cambridge University, United Kingdom

7. Stanford University, United States

8. Yale University, United States

9. Princeton University, United States

10. ETH Zurich, Switzerland