Відповідальніше всіх до вітань підходять японці.
У них існує три види поклонів - сайкейрей (найнижчий), середній уклін - з кутом тридцять градусів і легкий - з кутом п'ятнадцять. Найнижчим поклоном вітають найбільш шановних і багатих людей.
Плем'я Акамба з Кенії.
На знак глибокої поваги вони плюють на зустрічного. Також плювками здороваються в племені масаї. Правда, вони плюють на свої руки, а потім потискують руку іншому.
Memento more. Знаменита фраза, виявляється, теж була вітанням: так здоровалися в Середні віки члени ордена траппістів. Ченці нагадували один одному про те, що людина повинна жити гідно, щоб уникнути кари за гріхи на тім світі.
"З-300". Так оригінально вітали російських миротворців у Югославії: під час бомбардувань НАТО місцеві говорили росіянам замість "Здрастуйте" - "З-300", натякаючи на те, що пора б починати відповідні удари.
А в тридцяті роки минулого сторіччя в Німеччині деякі, ризикуючи волею й життям, кричали на мітингах замість Хайль Гітлер "Хальб літер", тобто півлітра.
Вітання жителів острова Пасхи. Стати прямо, стиснути руки в кулаках, витягнути їх перед собою, підняти над головою, розтиснути кулаки й дати рукам спокійно впасти, це перший варіант. Якщо це здається вам складним, можете просто скласти руки долонями, підняти до чола, вивернути долонями нагору й ляснути себе по бороді.
У деяких індійських племен прийнято, побачивши незнайому людину, сидіти навпочіпках доти, доки незнайомець не наблизиться й не помітить вас.
Тибетці. При зустрічі знімають головний убір правою рукою, ліву руку закладають за вухо й висувають язика.
Ново-гвінейске плем'я коїрі. Вони при зустрічі лоскочуть один одного підборіддям.
В Самоа вас неправильно зрозуміють, якщо ви при зустрічі не обнюхаєте свого товариша.
Вітання аборигенів Нової Зеландії, Маорі.
Приготуйтеся до невеликої гімнастики. При зустрічі маорі спочатку викрикують слова в лютій й уривчастій манері, потім ляскають долонями по стегнах, потім з усією силою тупотять ногами й згинають коліна, і, нарешті, роздмухують грудні клітки, витріщають очі й час від часу висувають язики.
До речі, слони можуть передавати вітання одноплемінникам на відстань до 32 км. А в окремих випадках такий сигнал може бути почутий навіть на відстані 150 кілометрах. Слони досягають цього дуже просто: вони тупотять ногами.
лист до редактора
версія для друку
