У багатьох українських родинах, котрі емігрували у США рано чи пізно постає проблема "білінгвізму-полілінгвізму".
Білінгвізм (за визначенням Великого тлумачного словника української мови) - це володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами чи діалектами мови.
Полілінгвізм - це володіння і користування багатьма (трьома, чотирма і більше) мовами.
Явище білінгвізму чи полілігвізму досить поширене сьогодні і здавалося б, що володіти кількома мовами відразу нікому не зашкодить, а навпаки - ще й користь принесе. Але як правильно навчати дитину говорити кількома мовами відразу, говорити правильно і сприймати мовне оточення таким, яке воно є?
Проблеми молодих українських сімей, а загалом батьків, що проживають в США і зустрічаються із білінгвістичною ситуацією день-у-день, здебільшого звучать так:
а) що робити аби дитина говорила, читала, писала, думала українською і англійською мовами відразу?
б) як підійти до навчання у іншомовній школі, зберігаючи свою мову у родині?
в) коли розпочинати роботу над вивченням англійської мови?
г) яку мову вивчати першою: англійську чи українську?
Думок багато: хтось вважає, що малечі не зашкодить говорити відразу на двох мовах, а інші - сумніваються у безтурботності такого підходу.
У психологічному аспекті проблему білінгвізму і полілінгвізму розглядають як питання володіння різними мовними кодами і взаємодію цих кодів. Вивчення і засвоєння другої мови не може бути подано як процес засвоєння нової системи мислення, а йдеться тільки про засвоєння нового коду, який накладається на код першої (рідної) мови. Бо мислення єдине - не може бути подвійного чи потрійного мислення тому, що загальним для мов світу є наявність певних розумових категорій. Найважливішою із категорій є значення.
Експерименти А. Богуш у дослідженні дітей за умов білінгвізму чи полілінгвізму довели, що при розумінні мов відбувається взаємовплив однієї мови на іншу. У дошкільному віці діти вже здатні усвідомлювати двомовність, що проявляється:
1) у загальному уявленні про наявність двох різних лінгвістичних систем;
2) в усвідомленні відмінностей у граматичних будовах мови (що зазвичай виявляється у виправлення дітьми їх власних помилок при розмові);
3) в усвідомлення схожого і відмінного у фонетичних системах мов;
4) у усвідомленні синонімічності мов;
5) в усвідомленні слова як предмета (спонтанний переклад з однієї мови на іншу).
Згідно дослідженню, можна дійти до висновку, що найкраще вводити іноземну мову у мовлення дитини на межі чотирьох-п'яти років. Саме в цей віковий період у дітей розвивається і формується здатність до спілкування, встановлюються регулююча і внутрішня функції мови.
Щодо трирічних дітей, то опанування ними іноземної (другої) мови у правильному руслі - практично не можливе. Адже в цей віковий період діти тільки починають граматично зв'язувати слова у речення і вступати у діалоги. Проте, коли умови двомовності є невд'ємними, то потрібно підходити д цього питання з іншого боку. Але обов'язково пам'ятати про те, що трирічне маля нереально навчити граматики і фонетики, хоча в цей вік можна створити гарне підґрунтя для подальшого вивчення мови.
У такій ситуації у нагоді стане "метод гувернантки", котрий передбачає багатогодинне щоденне спілкування з дитиною іноземною мовою. В умовах дитячого садка чи у групі дітей це практично не можливо, бо рівень розвитку різних дітей є також різним. І при цьому слід враховувати особливості дитячої пам'яті. Діти легко вибирають нове, але так же й швидко забувають. Тільки ви самі можете підтримувати мовний навик дитини, спілкуючись та граючись із малюком.
Отже, коли ви, молоді батьки, маєте час - можете сміливо розпочинати білінгвістичну активність дитини у трирічному віці; якщо ж ви зайняті, то вирішіть для себе яка мова є першою для вас, яка - стане рідною та першою для вашої родини в майбутньому, адже неправильний підхід до вивчення мови дитиною, може змінити вашу мовленнєву атмосферу вдома. Хто-хто, а малюки вже знають як впливати на дорослих! У руках батьків не тільки благополуччя дитини, а й сприйняття світу дитиною і сприйняття культурних цінностей загалом.
Невеличка порада: За словами "Multilingual Children Association" дитина готова сприймати мову ще до народження! То ж вибір за вами!
Для статті використані матеріали із:
1) "Multilingual Children Association"
(10 steps to rising multilingual child)
2) The linguist List
3) Вебсайт "Родинний форум"
4) Стаття О.Є. Дем'яненко "Білінгвізм і полілнгвізм: лінгвістичний, психологічний і педагогічний аспект вивчення"
5) Вебсайт "Ека-мама"