Напевно, Вам не раз доводилося чути від друзів, родичів, знайомих побажання типу «Ну, щастя і здоров'я тобі! І більше грошей!», «Успіхів! Багато грошей!», «Океан любові і золоті гори!» або більш нейтральне - «Благополуччя тобі!». І ось щодня наше життя вже наповнене прагненням до заробітку. Або - добування і добування. Ні, ну, природно, щохвилини про це не думаєш, але коли наближається день зарплати, настрій все-таки підвищується, і здається, щастя в житті стало трохи більше.

Навряд чи хтось погодиться, що гроші - це мета його або її життя. Проте чи не обдурюємо ми себе - адже «жити добре, а добре жити - ще краще»?

Американські дослідники дуже люблять цю тему і із завидною постійністю публікують дані про те, як впливає матеріальний достаток на задоволеність життям. У США стала достатньо популярною теорія про «матеріалістів і ідеалістів». Її суть зводиться до того, що чіткого зв'язку між рівнем доходу і відчуттям себе щасливим (щасливою) не існує. Зате є зв'язок тим часом, які цілі ставить людина в житті і його (її) задоволеністю буттям.

Матеріалісти стурбовані в першу чергу досягненням певного рівня добробуту. І в той момент, коли їх доходи починають відповідати їх уявленням про багатство, вони відчувають себе щасливими людьми. Чим стурбовані ідеалісти - питання складніше, на яке американські учені відповідають туманно: «не грошима». Проте саме ці «не грошові» турботи допомагають ідеалістам немов здійнятися над світом і оптимістично поглядати зверху на приземлених матеріалістів, що витрачають свій час на сколочування чергового мільйона.

Матеріалісти - люди набагато менш щасливі, чим ідеалісти, вважають американські учені. Зробивши метою свого життя мати «купу грошей», вони не тільки страждають від деколи недостатнього розміру цієї «купи», але і перетворюють гроші на засіб поліпшення відносин з ближніми. Проте це не гарантує щастя - за наслідками досліджень, матеріалісти більш конфліктні і відносяться до людей і стосунків так само, як і до речей, вважаючи, що все продається і купується.

Інша справа ідеалісти - і грошові невдачі сприймають легше, і стосунки з ближніми не перетворюють на ринок, і живуть довше. Гроші є - відмінно, ні - теж непогано, проживемо абияк, що-небудь придумаємо. До речі в російському кінематографі є немало прикладів таких героїв - багатіїв-ідеалістів. Наприклад, фільм «Все буде добре» Дмитра Астрахана. Ось що радить персонаж Олександра Збруєва, багатий емігрант з Росії, одній бідолазі, яка раптом порушила веселе гуляння своєю особистою трагедією - вкрали улюблений і дорогий плащ: «Мужик, я тебе навчу, що треба робити. Ти руку підніми. А потім різко опусти і скажи: «Ну і хрін з ним, з плащем!»

Головне виведення даної теорії полягає в тому, що для того, щоб бути багатим і залишатися щасливим треба не дуже «зациклюватися» на грошах. Дослідники заявляють: «підвищення добробуту (американців) за чотири останні десятиліття ні на йоту не збільшило (їх) суб'єктивне відчуття задоволення життям».

І все-таки - ідеалісти, матеріалісти - це в Америці. А що із цього приводу думають в Україні?

Тема «гроша і щастя», можливо, і не є тут хітом популярності, але на різних форумах піднімається і обговорюється досить жваво. При цьому варіанти відповідей кочують з форуму у форум. І ось при цьому яка виходить класифікація думок:

1) Мені треба багато, дуже-дуже багато грошей. Варіанти: «чим більше, тим краще», «хоч на рубель, але більше, ніж у всіх», «грошей багато не буває», «гроші - це все», «краще плакати в лімузині, чим в автобусі», «гроші - це щастя, великі гроші - це рай на землі».

2) Мені потрібна конкретна сума. І далі слідує цифра, починаючи від 500 гривень, закінчуючи якимсь нез'ясовним числом з одиницею попереду і величезною кількістю нулів - так що незрозуміло, чи то це все-таки конкретна сума, чи то просто «клавішу «0» заїло.

3) Мені гроші потрібні тільки для задоволення потреб. І оскільки гроші сприяють задоволенню цих потреб, отже, і щастя додають. Це одна з найбільш часто висловлюваних думок - «золота середина» думок. Варіантів достатньо багато: «гроші розширюють твої можливості», «щасливий той, кому вистачає грошей, а не той у кого їх багато», «треба жити за потребами». Також зустрічається перелік конкретних потреб, на які потрібні гроші. Що незмінно відводить дискусію в сферу відмінності у людей цих самих потреб - комусь треба більше, комусь менше.

4) Мені гроші щастя не додають. Теж достатньо поширена думка. Варіанти: «не у грошах щастя», «люди просто коплять і чекають, що, коли накопичиться певна сума, у них і почнеться життя. А то, що до цього моменту жити їм вже буде ніколи - прагнуть не думати.», «Гроші добрі, коли їх не вистачає, а коли їх занадто багато, особливо зароблених не своєю працею, вони починають розслабляти», «добре, коли є гроші, але якщо їх немає - теж нічого страшного».

5) Про гроші і щастя можна міркувати лише здоровим людям. А ще точніше про це сказав Шопенгауер: «Здоровий жебрак щасливіший за хворого короля». Дана думка зустрічалася в різних інтерпретаціях, сенс їх зводиться до наступного: здоров'я - це щастя, і якщо його немає - віддаси будь-які гроші, і невідомо, з яким результатом.

6) Щастя - у відсутності грошей. Варіанти думок: «гроші - це відстій», «гроші - це зло», «Особисто мені вони не потрібні. Запропонуйте мені гроші - я відмовлюся».

Питання «Скільки грошей треба для щастя», мабуть, вже став «вічним». Всякий раз, коли хтось задає його, висловлюється багато думок. І всякий раз розкид цих думок знаходиться десь між двома полюсами - відповідями, що перетворилися на приказки «не в грошах щастя» і «не в грошах щастя, а в їх кількості».

Добре, коли гроші не приносять проблем в наше життя і відчуття щастя від них не залежить. Добре, коли гроші вирішують труднощі і додають нові можливості. І добре, коли людина сам може вирішувати, потрібні йому гроші для щастя чи ні. Хай так і буде у вас - свобода вибору, щастя і гроші - стільки, скільки потрібно!