Ви не знайомі з проблемою лінощів та нудьги, будь-який відпочинок, окрім сну, для вас - тільки марне витрачання часу? Ви й не бізнесмен, в житті якого навіть одна хвилина вирішує долю мільйонних сум. Проте розуміння затертої фрази, що час - це гроші, прийшло до вас у формі трохи банальної аксіоми: чим більше часу витратиш на роботу, тим більше заробиш. Усвідомлення того, що час можливо вимірювати по-іншому, у молодої людини з'являється, як правило, разом із першими симптомами перевтоми, депресії та інших захворювань. Жодної реакції на вищевикладене? Все ж таки збираєтесь працювати з ранку до ночі, без вихідних і відпустки? Велика зарплата потрібна вам більше, ніж іншим? Тоді читайте далі й робіть висновки!
Чи варто продавати веселу безтурботність молодості?
Гроші, зароблені на робочому місці, яке не відповідає встановленим нормативним вимогам, скоріш за все, підуть на ліки.
Здавалося, ще вчора ви зустрічалися з друзями, розповідали анекдоти, ходили на побачення, в кіно, в театр, куди завгодно. Ви відчували молодість і свободу, відсутність зобов'язань, таку собі легкість буття. Ви були веселими, безтурботними, життєрадісними, молодими.
Потім якось непомітно робота викреслила з життя багато звичних і дорогих серцю речей і безжально залишила тільки те, що вважала за потрібне. Тепер ви все більше спілкуєтесь з колегами по роботі (лише на роботі), з начальником, бо це корисно, з клієнтами чи будь з ким, хто пов'язаний з вашою трудовою діяльністю.
Ви не з тих, хто нехтує будь-якою можливістю підзаробити. Треба роздавати листівки на морозі, працювати в нічну зміну протягом чотирьох діб, розвантажувати контейнери з металевими деталями для авто? Чому б і ні?
Вас не турбує що після наступного такого підробітку довелося два тижні пролежати з температурою вдома або, що дуже ймовірно, десь у лікарні з грижею.
Вчитися потрібно на чужих помилках, можливо, ці історії допоможуть вам попередити власні.
Ціна великої зарплати
Андрій працює системним адміністратором вже майже 3 роки. Він завжди вважав, що йому не пощастило з грошима. Працьовитий Андрій сидить у темному підвалі Інтернет-кафе з 8-ї вечора до 8-ї ранку. Його робоче місце - невеликий зал з десятками комп'ютерів, в якому курять, тому там немає чим дихати. До того ж освітлення робочого місця теж не відповідає встановленим нормативним вимогам. Андрій не спить вночі, харчується бутербродами, рідко розмовляє з людьми, до його одногрупників все ж доходять плітки про те, що в нього значне викривлення хребта, зниження зору, проблеми в особистому житті й, звісно, "велика" як для студента зарплата.
"Щоб ти працював лише на ліки!"
Вигадати ще страшніше прокляття - неможливо. Приблизно так гадав і Сашко, який, як найменший син заможних батьків, не звик відмовляти собі ні в чому. Але після раптової смерті батька йому довелось працювати на будівництві, де він, не жалкуючи сил і часу, заробляв непогані гроші. Як зізнається сам Сашко, йому було легше безглуздо витрачати свою міць і добре від природи здоров'я, ніж відмовитись жити на широку ногу. Він звик працювати по 10 - 12 годин на добу поряд з машинами, переносити важкі будматеріали. І все це незважаючи на дощ чи спеку, постійні вібрацію та шум, які негативно впливають на слух та стан нервової системи. Сашкові все ж таки довелося змінити стиль життя. Після падіння балки, яка пошкодила йому хребет, зароблені гроші витрачалися не на нові джинси, а на недешевих мануальних терапевтів та значну кількість ліків.
Всіх грошей не заробиш
Старанна студентка 2-го курсу Олена дуже зраділа, коли отримала роботу помічника бухгалтера. Начебто і зарплата непогана, та й досвід не зайвий. Максималістка в усьому, дівчина виконувала роботу з величезним ентузіазмом. Засиджувалася в офісі до 9-ї години вечора, брала роботу додому і мріяла якомога скоріше стати головним бухгалтером. Після отримання першої зарплати ентузіазм подвоївся, дарма, що болів шлунок, та через недосипання знизились увага й пам'ять.
Напередодні зимової сесії, замість того, щоб піти у відпустку, Олена взяла додаткову роботу. На гонорар від неї вона вирішила купити у модному магазині дорогу вечірню сукню. Новий рік дівчині довелося святкувати на лікарняному ліжку в звичайному халаті. Бо десь між підготовкою до наступного екзамену та зануренням у бухгалтерські звіти, виразка шлунка, яку виявили в Олени, дала про себе знати. Після виходу з лікарні дівчина ще довго не могла змусити себе сісти за комп'ютер - вона була настільки перевтомлена, що на деякий час втратила будь-який інтерес до життя. І це не дивно. Досить довгий час Олена спала не більше 5 годин на добу, натомість за комп'ютером вона проводила не менше 8 годин, виконуючи всі завдання начальника. Ще й встигала ходити на лекції та семінари. І все це заради нових стильних речей.
Крайнощі зайві
Після закінчення школи Катерина вступила до університету. Спочатку дівчина зраділа, а потім засумувала: на дворі було тепло й сонячно, а довгоочікуваний відпочинок вона не могла собі дозволити. Батьки, виснаженні екзаменами та випускним не менше, ніж сама дівчина, відклали поїздку до моря. У роботі промоутером Катерина вбачала непогану можливість підзаробити. Оскільки жодне агентство не пропонувало 7 робочих днів на тиждень, дівчині довелося працювати одразу на двох акціях. Катя прорахувала, що за три тижні можна зібрати необхідну для відпочинку суму та встигнути поплавати у морі.
Все було б добре, якби дівчині не довелося щоденно стояти 5 - 6 годин біля холодильників і промовляти голосно рекламні пропозиції. В результаті всі зароблені гроші довелося витрати на лікування запалення легенів. Найгіршим було те, що першокурсниця пропустила церемонію посвячення у студенти, на яку так чекала протягом декількох шкільних років. Катя зрозуміла, що крайнощі - не найкращій спосіб отримати бажане, а здоров'я є важливим і необхідним елементом життя.
Висновок: Студенти та випускники шкіл досить часто погоджуються працювати на будь-яких умовах, відмовляються від відпочинку у вихідні, святкові дні та багатьох інших радощів молодого життя. І власними руками шкодять своєму здоров'ю. Статус студента не зобов'язує вас працювати в умовах, які не відповідають вимогам охорони праці, працювати понаднормово, відмовлятися заради зайвої суми грошей від нормального життя. Навіть якщо сьогодні для вас зарплата - це спосіб вижити, намагайтеся попередити ситуацію, в якій вам доведеться заробляти не тільки на хліб, але й на ліки.
Не слід забувати, що перевтома призводить до депресій та емоційних розладів.
Наведені вище приклади зовсім не поодинокі. Ви й самі, мабуть, є свідками подібних історій? Особисто я щодня бачу людей, які заради великої зарплати пожертвували власним здоров'ям та особистим життям.
Веселий бонус працелюба -
передчасна старість
Не так давно у пресі з'явилися результати досить цікавого дослідження. Як виявилося, 80% українців виглядають старішими, ніж є насправді. За офіційними даними найбільший відсоток смертності в Україні припадає на людей віком від 40 до 60 років. Українці страждають від погіршення зору, ожиріння, що виникає внаслідок неправильного харчування, онкозахворювань, порушень хребта. Більшість з них виникли на робочому місці в якості бонусу до зарплати.
Наша старість залежить не лише від долі, але й від багатьох фізіологічних чинників. Наш вигляд та самопочуття у старості на 80% залежать від того, як людина, починаючи з молодих років, слідкувала за своїм здоров'ям.
Висновок: Молодість та силу неможливо відновити й повернути, а небажання слідкувати за станом свого здоров'я у процесі гонитви за грошима обернеться врешті решт їх неминучою втратою. Розумна людина завжди відчуває, коли потрібно зупинитись.
Молодість - це час, коли потрібно думати більше про перспективи, ніж про гроші. Поміркуйте добре, що дає вам робота, яка може підірвати здоров'я та вибити з колії, уявіть своє обличчя через 10 - 20 років.
Не треба думати, що працювати погано чи, навпаки, корисно, це нормально. Ваше бажання працювати викликає повагу, воно свідчить про те, що ви дорослішаєте. Молода людина повинна працювати, шукати своє призначення. Доведено, що чим більше молоді працює, тим менше виникає проблем із наркоманією та СНІДом, які стали бідою сучасного покоління.
Але крайнощі не потрібні. Молодість - це пора перших помилок, які неминуче відображаються на подальшому житті. Для всього свій час. Чи варто даремно розкидати каміння, з якого ми будуємо своє життя?
Ірина Жигалюк, спеціально для проекту "Профорієнтація"
лист до редактора
версія для друку
