Перехідний вік - час конформізму. Наші підлітки - безтурботні малята в минулому й незалежні дорослі в майбутньому - в 12-16 років стають особливо залежними від думки більшості.

Суспільство чинить величезний тиск на всіх нас, змушуючи пристосовуватися до групових стандартів, але його тиск на тінейджера особливо сильний.

Дивно, наскільки дорослі діти бояться один одного. Бояться, що хтось буде глузувати з них, або що зроблять помилку в усіх на очах. Навіть така дрібниця, як налити собі чашку чаю, може стати для них проблемою, якщо їм здається, що інші цього не хочуть.

Це змушує їх обмежувати свою поведінку до таких дій, при яких вони почувають себе абсолютно впевненими і недосяжними для глузувань. Підлітки часто чинять так, щоб дати іншим якнайменше приводів посміятися над ними.

Це бажання підлаштуватись буває іноді настільки сильним, що тінейджери почувають себе ніяково, якщо хоч чимось відрізняються від інших. Якщо хлопці вважають "стильними" широкі штани, горе тому хлопцю, який не зрозуміє цього, і буде носити вузькі штани. Якщо в дівчини дивна хода, або вона шепелявить, то над нею можуть сміятися щодня. Будь-яке відхилення, будь-які зміни в тому, що група вважає правильним і модним, розцінюються як порушення етикету. Вони показують пальцем на кривдника й нешанобливо ставляться до нього, змушуючи його почувати себе вкрай ніяково.

Прагнення пристосуватися стає найбільш сильним у період дорослішання. От чому підлітки часто збиваються в "отари", як вівці.

Група лікарів вирішила провести експеримент, щоб довідатися, як почуття стадності впливає на молодих людей. Для цього вони запросили підлітків у кімнату й сказали їм, що будуть перевіряти зір, щоб довідатися, наскільки добре кожний бачить частину кімнати, де всі вони сидять.

Учні сиділи дуже близько й могли без перешкод бачити все, що було перед ними. Насправді лікарі вивчали не зір кожного з них, а вплив думки більшості на свідомість.

Лікарі сказали: "Ми повісимо перед вами кілька карток. На кожній картці три лінії - лінія А, лінія В и лінія С. Коли ми будемо показувати на найдовшу лінію, будь ласка, підніміть руку, і ми побачимо, що ви визначили це правильно". Вони повторили вказівки, щоб усі зрозуміли, що потрібно робити, а потім повісили першу картку і вказали на верхню лінію.

Однак один з учнів не знав, що інші дев'ять були заздалегідь попереджені не піднімати руки, коли покажуть найдовшу лінію. Тобто їх попросили відповідати неправильно.

Лікарі повісили першу картку і вказали на лінію А, що була трохи коротшою за лінію В. У цей момент всі дев'ять учнів стали діяти за наміченим планом і дружно підняли руки. Непопереджений хлопець почав оглядатись, не вірячи своїм очам. Було очевидно, що лінія В найдовша, але всі чомусь вважали, що лінія А довша. Пізніше він зізнався: "Я подумав, що прослухав найголовніше й вирішив робити те, що всі, щоб наді мною не сміялися". Тому він старанно піднімав руку разом з усією групою.

Потім дослідники знову повторили завдання: "Піднімайте руку тільки тоді, коли ми показуємо найдовшу лінію".

Простіше не придумаєш! Була вивішена друга картка, і знову дев'ять чоловік відповіли неправильно. Хлопець, що заплутався, явно нервував, але, зрештою, підняв руку разом з усіма. Знову й знову він піднімав руку разом із групою, хоча знав, що відповідає неправильно.

У поведінці цього хлопця немає нічого незвичайного: більше, ніж 75 % молодих людей, що проходили через цей тест, поводилися саме так. Вони раз за разом повторювали, що коротка лінія довша найдовшої! У них просто не вистачало мужності сказати: "Група помиляється. Я не можу пояснити чому, але всі ці хлопці заплуталися". Лише невеликий відсоток - 25 зі 100 - знайшли в собі мужність виступити проти групи.

От що тиск однолітків робить із невпевненими людьми, якими здебільшого і є підлітки.

Цей експеримент дозволив виявити ще одну цікаву річ. Якщо хоча б один з інших учнів називав правильно лінію, імовірність того, що й досліджуваний учень зробить те, що вважає правильним, помітно зростала. Це значить, що якщо в дитини є хоча б один друг, що буде стояти на його стороні всупереч колективу, у нього самого теж додасться мужності. Але коли підліток зовсім один, йому дуже важко відстояти свою думку.

Звідси виникає безліч питань. І в батьків, і в самих "дорослих" дітей.

Знайти відповіді на ці питання дуже важливо в першу чергу самим дітям. Але в батьків не завжди виходить вибрати правильний тон і підібрати потрібні слова. На щастя підлітки вже досить дорослі, щоб зуміти самостійно прочитати цю статтю, а потім обговорити її з вами, батьками.

Отже, із цього моменту автор статті звертається безпосередньо до вас, підлітки.

Коли ви почуваєте себе непевно, коли ви самі собі не подобаєтеся, тоді ви дуже боїтеся глузувань і того, що друзі вас відкинуть. Ваші проблеми здаються вам і без того занадто серйозними, щоб ускладнювати їх незгодою з більшістю. І ви одягаєтеся як всі, говорите як всі, і всі ваші ідеї стають такими, як у всіх. Ви боїтеся підняти руку, коли знаєте правильну відповідь, або висловити свою власну думку. Ви намагаєтеся поводитися як можна "безпечніше". Всі ці типи поведінки мають щось спільне: вони породжені відчуттям непевності. Я говорю про острах бути відкинутим колективом, острах не одержати запрошення на вечірку, острахи не сподобатися, зазнати невдачі... Величезний тиск заганяє нас в однакові клітки й перетворює з людських істот у роботів.

Тепер давайте замислимось, чому проблема конформізму настільки важлива в період дорослішання? Які причини того, що тиск із боку однолітків може бути небезпечним? Чи може він завдати неприємностей у майбутньому? Як конформізм шкодить уже зараз?

Так, це відбувається щоразу, коли вам не вистачає мужності зробити щось таке, що відрізняло б вас від ваших друзів.

Уявіть себе в авто з п'ятьма молодими людьми, кожному з яких близько шістнадцяти-вісімнадцяти років. Ви катаєтеся, шукаєте розваг, і отут один з них дістає з кишені слоїк із якимись пігулками. Хлопець дістає одну пігулку, ковтає її й передає слоїк хлопцю, що сидить біля дверей. Перед тим як передати слоїк вам трьом на задньому сидінні, він зі сміхом ковтає пігулку. Вам слоїк дістається в останню чергу, коли всі ваші друзі вже прийняли таблетки.

Коли пігулку запропонують вам, що ви відповісте? Ви знаєте, що ці пігулки свого роду наркотики й дуже шкідливі для організму. Ви не хочете приймати їх, але й не хочете, щоб над вами сміялися. Ви хвилину коливаєтеся, що спонукує хлопця, що сидить поруч із вами сказати: "Ну давай, Юра. Що з тобою? Боїшся? Агов, хлопці, у нас тут матусин синок з'явився! Він боїться, що татусь довідається. І хто б міг подумати, що цей крутий хлопець злякається! Давай, слинько! Спробуй, тобі сподобається".

У вас ледь тремтять руки, і ви почуваєте, що ваші долоні стали вологими. Інші хлопці теж починають піддразнювати вас, тому що хочуть, щоб ви зробили те ж, що й вони. Тиск стає величезним. Серце у вас прискорено б'ється. Ви не знаєте, що сказати. Ви почуваєте себе дуже незручно. "Може, варто спробувати разок, щоб довідатися, що це таке. Може, від одного разу шкоди не буде", - думаєте ви. Ви здаєтеся й ковтаєте пігулку. Яке полегшення знову відчути себе одним з них!

Ви виявите, що наступного разу , коли вам будуть пропонувати наркотики, погодитися буде легше, тому що це вже зроблено один раз. Потім це стане звичкою, і незабаром ви міцно втягнетеся, - і все через прагнення бути "як усі". Саме із цієї причини підлітки по всій країні приймають наркотики щодня. Тисячі молодих людей завдають непоправної шкоди своєму організму й всьому життю. Людський організм дуже тендітний. Дуже легко завдати йому шкоди, і залишок життя людина проводить у стражданнях. А якщо трохи перевищити дозу, можна взагалі попрощатися з життям, усього лиш намагаючись трохи розважитися й бути таким, як усі.

Інші види згубної для тіла й душі поведінки теж можуть бути пов'язані з тиском конформізму.

Як ви думаєте, чому алкоголізм серед підлітків стає такою серйозною проблемою? З якої причини молодь курить, знаючи, що ця шкідлива звичка вкорочує життя, забруднює легені, збільшує небезпеку захворіти раком і руйнує кровоносні судини? Чому підлітки беруть цю першу цигарку й втягують шкідливий дим у свої молоді легені?

Найчастіше це починається з того, що "друг" пропонує сигарету тому, хто раніше не курив. Він говорить: "Хочеш подиміти?" І, на жаль, тому, хто не палить, не вистачає сил сказати: "Нізащо!"

Корисно подумати про такі питання до того, як ви зштовхнетеся із кризою у стосунках із друзями. Визнайте, що вони теж перебувають під тиском "однолітків", як і ви. Вони піддаються такій же спокусі випити, спробувати наркотики або запалити, як і ви - просто тому, що вони бояться відрізнятися від інших. Вони бояться, що наступного разу їхній друг (той, кому належить авто) запросить кого-небудь іншого покататися, що він більше не буде кликати їх, тому що з ними не весело. Тому вони й поводяться так безвольно, і роблять щось безглузде.

Наскільки краще буде, якщо ви покажете, що впевнено в собі, коли тиск стає занадто сильним. Ви можете сказати: "Якщо ви, хлопці, збираєтеся божеволіти - уперед. Але, по-моєму, це нерозумно".

Це не значить бути "маленьким". Це означає, що у вас досить мужності відстояти свою думку, якщо всі роблять щось негарне.

Більшість підлітків поважають хлопця або дівчину, у яких вистачає мужності залишатися собою, навіть якщо над ними сміються. Впевнена в собі людина часто стає лідером, адже вона довела свою незалежність. Вона зроблена не з м'якого тіста, а навпаки, досить смілива, щоб відстоювати те, що вважає правильним. І ще вона зуміє допомогти тим, кому потрібен друг. Її дружба підтримає в них впевненість у собі. (Пам'ятаєте експеримент із лініями?) Вона може допомогти іншим стати незалежними від думки однолітків. Адже пити, палити, вживати наркотики можуть всі, а от не пити, не палити, не приймати наркотики можуть тільки сильні особистості, які впевнені в собі. Якщо ви один з тих молодих людей, що незадоволені життям і собою, вам хочеться зникнути, просто втекти від усього цього, або якщо вам боляче, коли хтось сказав вам щось неприємне, дозвольте мені запропонувати вам кілька порад.

Для початку почніть спостерігати за людьми, що оточують вас, щоб виявити приховане почуття непевності. Вони виявляють свої переживання через сором'язливість, або злість і дурість, або через дурнувату поведінку, або відмовляючись брати участь у грі, або червоніючи з будь-якого приводу, або через гордість й зарозумілість. Вам буде корисно довідатися, що всі бояться зніяковілості й глузувань - ми всі сидимо в човні, який протікає, намагаючись заткнути дірки. Як тільки ви зрозумієте, що в інших ті ж проблеми, ви ніколи не будете почувати себе самотньо.

Тепер ви збираєтеся вжити якихось заходів, щоб змінити ситуацію. Добре було б вибрати того, кому ви довіряєте, людину, у якій ви впевнені. Це може бути ваш одноліток. Це може бути доросла людина, що розуміє проблеми молоді. Можливо, це будуть ваші батьки. Говоріть їй про свої почуття прямо й попросіть підказати вам, як позбутися того, що вас турбує.

Швидше за все, подібні проблеми були й в інших, і вам буде корисний їхній досвід. Інакше кажучи, у проблеми може бути просте готове рішення.

Як завести нових друзів швидко й легко? Ви повинні пам'ятати, що люди, з якими ви зіштовхуєтеся щодня, переживають ті ж самі проблеми. Розуміння цього допоможе вам спілкуватися з ними й завоювати їхню повагу. Дайте їм зрозуміти, що приймаєте й поважаєте їх і що вони важливі для вас.

Значення цього слова зовсім просте: "заповнювати свої слабкості, зосереджуючи увагу на своїх перевагах". Концентруйте свої зусилля на тому, що допоможе вам бути задоволеним собою.

"Я буду краще всіх грати на трубі або навчуся грати в баскетбол або футбол, і стану хорошим спортсменом, буду малювати, щоб виразити себе в мистецтві".

Колись і я виявився в подібній ситуації, і мені допомогли саме заняття баскетболом. Вам потрібно витягати якнайбільше користі з того, чим ви володієте, це перший крок до знаходження впевненості в собі. Зневага з боку інших ранить не так боляче, якщо ви знаєте, що процвітаєте в чому-небудь. Розвивайте в собі вміння, яким ви могли б пишатися, і поступово ви станете краще ставитися до себе. Якщо ви будете подобатися собі, ви почнете подобатися іншим.