Середина лютого – то, зазвичай, час дуже напружений і дуже палкий, дехто того часу чекає цілий рік! Звісно, найперше той час асоціюється із Днем закоханих. Однак і День жінок у науці теж потроху завойовує своє місце під не надто теплим лютневим сонцем.

Відтак зі сторінок соцмереж не сходять фото Геді Ламар, актриси-винахідниці з українським корінням, і навіть Євпраксії, імператриці-дослідниці, авторки унікального наукового трактату з медицини – і теж з українським корінням. Ще більше тішать численні інтерв’ю сучасник жінок, котрі рухають і світову, і українську науку.

Більше від того може тішити хіба кількість науково-популярних книжок, котрі останнім часом в Україні протягом року виходять українською мовою (!) в таких кількостях, що одній людині їх вкрай тяжко навіть перерахувати і відстежити – не те що прочитати.

Геді Ламар

А ще років 10 тому науково-популярні книжки, видані українською протягом року, можна було порахувати на пальцях, і то пальцях однієї руки.

Щоправда, науково-популярних книг, написаних українськими авторами, дещо менше – але вони теж є! Дещо гіршими є справи з популярними і науково-популярними книгами з психології, зокрема, з психології людських стосунків. Тут не те що книг українських авторів і авторок вкрай мало – навіть постів у соцмережах на ці теми українською геть обмаль.

Тому є підозра, що стосунки людей, як цілком своєрідних частинок Всесвіту, українські пошановувачі друкованого і писаного слова будуть починати вивчати дууууже здалеку – починаючи від зірок і темних матерій….

До слова, заголовок цієї серії статей – «Частинки на околиці Всесвіту» – можна вважати запозиченим із книги Шона Керролла «Частинка на краю Всесвіту. Як полювання на Гіґґсів бозон веде нас до початку нового світу». Книгу видало минулого року добре відоме нашим читачам видавництво «Фабула».

І якщо ви не злякаєтеся трьохсотсторінкової розповіді про дрібнісіньку частинку, то дізнаєтеся, що ця частинка виникає в полі, котре пронизує весь (!) простір. Вчені взагалі кажуть, що у відомому нам Всесвіті все, що мандрує крізь простір, рухається Гіґґсовим полем, котре є завжди й усюди. Власне, і ми з вами, виходить, теж рухаємося Гіґґсовим полем…

Відкриття електромагнітного поля, котре й відбулося порівняно нещодавно, за історичними мірками, змінило світ повністю докорінно. І то за зовсім невеличкий час!

Дивіться самі: у 1864 році шотландський адвокат (!) James Clerk Maxwell створює теорію електромагнітного поля, за якою електричне і магнітне поле існують як взаємно пов’язані складники єдиного цілого. У 1887 році німецький фізик Heinrich Rudolf Hertz довів цю теорію експериментально. Так-так, це той самий Герц, на честь якого з 1933 року називається одиниця вимірювання частоти. І щоразу, коли ми вказуємо, на якій частоті потрібно слухати радіо, ми згадуємо саме цього Герца. І, до слова, 22 лютого в нього – День народження.

У 1942 році донька львівського банкіра, красуня-актриса Геді Ламар, разом із з композитором Джорджем Антейлом, отримали патент під номером 2292387 «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)», що став основою для зв’язку з розширеним спектром, і зараз використовується у бездротовому зв’язку всюди – від мобільних телефонів до Wi-Fi і GPS.

За якихось майже 150 років життя переважної більшості людей докорінно змінилося – а починалося все з теорії Максвелла, котру згодом доповнили теорією електромагнітних хвиль, у процесі винайдення яких тогочасна світова фізична громадськість так сварилася між собою, що жодні сучасні сварки у соцмережах до диму від клавіатур ні в яке порівняння не йдуть.

А потім прийшла красуня-актриса – і розповіла, як цим всім користуватися. : ) Частково жарт, звісно, тим більше, що красуні-актрисі, м’яко кажучи, не відразу повірили. Ламар намагалася своїм винаходом покращити позиції США у Другій світовій. Але флот США відхилив проект Ламар – як занадто складний, користуватися ним почали аж через півсторіччя.

Через скільки років людство навчиться користуватися Гіґґсовим полем, і хто його навчить – тяжко сказати. Цілком можливо, що вже зараз десь у світі, у шухляді якогось патентного бюро, лежить якийсь запатентований, але надто складний проект про зміщення спектра.

Хоча, цілком можливо і те, що авторка геніальних ідей ще десь ходить по червоних доріжках, і навіть не збиралася ще думати про проблеми зв’язку…

Десь приблизно у той же час, коли Геді Ламар розмірковувала про секретні системи зв’язку, американський психолог Курт Левін на прикладі поведінки американських домогосподарок та жінок-волонтерок намагався вивести закони психіки – аби вони були такими ж строгими і красивими, як закони фізики. Зокрема, намагався він запозичити із фізики і теорію поля.

Халепа була в тому, що якщо є поле – потрібна і частинка-хвиля, котра переносить це поле. От на спробах знайти частинку, котра переносить це психологічне поле, питання і застрягло, як трактор на Девонширських болотах. Хоча, закони, за якими це поле керує, для прикладу, почуттями закоханих людей, Левін описав доволі добре, в більшості випадків вони працюють.

З іншого боку, людство доволі часто знайомилося з полем набагато раніше, ніж з частинками того поля. З гравітацією, для прикладу, кожен представник людства мав проблеми відразу ж, які тільки намагався звестися на ноги. А от гравітон теоретично передбачили тільки у 1930-х роках, гравітаційну хвилю виявили тільки в 2016 році, а сам гравітон достеменно на експериментах нам так ще й не показали. Ймовірно, що й з психологічним полем буде щось подібне.

Ну а до того часу нам лишається читати дещо сухувату теорію Левіна – або ж спостерігати за історіями кохання, котрих, на щастя, що в книгах, що в кіно, що в житті людству не бракує.

До речі, того ж таки 2019 року «Фабула» надрукувала продовження відомого роману про кохання «Самотність в мережі» Януша Вишневського. «Зміщення спектра» вийшло українською мовою не те що раніше, ніж російською – а навіть раніше, ніж польською. На честь Дня закоханих видавництво пропонує цей роман у щасливому комплекті із книжкою Лоретти Граціано Брюнінг «Керуй гормонами щастя». Що ж, цілком можливо, це не відкрите поле і його не відкриті частинки ще й на гормони наші впливають – і на наші почуття теж.

Будемо сподіватися, найближчим часом на нас чекатимуть цікаві відкриття і у цій сфері. А наразі – щасливого вам Дня закоханих, гарних книг – і гарних почуттів!