Українській молоді в Україні зараз нелегко. З одного боку – вона талановита і творча, і має купу досягнень та винаходів, зокрема, і таких, котрі, можливо, допоможуть торувати шлях до Марса. А з іншого – бюрократична держава із застарілою інфраструктурою становить реальну загрозу життю, незалежно від рівня талановитості учня чи студента.

Спочатку – про сумне. 4 грудня у 6-поверховій будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу виникла пожежа, в якій загинуло 16 осіб, постраждало ще 30 осіб. Серед загиблих – 16-річні студенти, викладачі, рятувальник… Тіла 11 загиблих досі остаточно не ідентифіковано. Перед смертю дехто із загиблих встиг зателефонувати рідним і попрощатися… 16-річна студентка Ксенія Бабенко вистрибнула з вікна п’ятого поверху будівлі, рятуючись від вогню…

17 грудня стало відомо найімовірнішу причину пожежі: несправність електродротів або побутових приладів. За оперативною інформацією українських силовиків, окремі керівники ГУ ДСНС намагалися приховати та знищити документацію щодо проведеної перевірки протипожежного стану та надання дозволу на експлуатацію приміщень навчального закладу. Це вже свідчить, що з дозволом на експлуатацію щось було не те. Шестиповерхову будівлю було зведено в 1914 році, «Прибутковий будинок Асвадурова» входив до списку об’єктів культурної спадщини Одеси. Але явно було видно, що ніхто з керівництва коледжу не задумувався над станом будівлі і над ймовірністю пожежі. Вогнегасники і багри виявили під ліжком і шафою у коменданта, тоді як в інших кімнатах згорілої будівлі їх не було взагалі. Цікаво, як себе почуває зараз комендант, котрий так ретельно прогарантував власну безпеку на випадок пожежі…

Тобто, найімовірніше, діти вчилися у аварійному приміщенні, в яке навіть заходити було небажано, не те що там перебувати. Зовсім нещодавно неподалік від «Прибуткового будинку Асвадурова» в Одесі згорів готель «Токіо Стар», загинуло 9 осіб, серед них – 10-річна дитина. Про пожежу у дитячому таборі «Вікторія», під час якої загинули три дівчинки, взагалі почали забувати. Покарання винних, щоб ніхто більше не наважувався бавитися з вогнем? Ні, не чули такого.

А найбільш уразливими в таких ситуаціях опиняються саме діти і підлітки… І дві з чотирьох масштабних пожеж, котрі за останні кілька років сталися в Одесі, були саме у закладах для дітей та молоді.

І що найприкріше – більшість інфраструктури по всій Україні перебуває у вкрай зношеному аварійному стані – навіть там, де коменданти не ховають вогнегасники у себе під ліжком… І, схоже, саме наймолодшому поколінню українців доведеться цю проблему вирішувати – аби вона, ця проблема, не «вирішила» їх…

Але є й хороші новини – маємо підстави сподіватися, що все складеться якнайкраще. Адже молодь росте мегаталановита.

Дивіться самі.

От на початку грудня шестеро юних (навіть дуже юних) науковців з України вперше поїхали на Міжнародну молодіжну наукову олімпіаду (IJSO, International Junior Science Olympiad) в Катар.

Міжнародна молодіжна наукова олімпіада (IJSO) — щорічне змагання для школярів до 16-ти років із природничих наук (біології, хімії та фізики), яка передбачає індивідуальну та командну участь. IJSO, за офіційною інформацією, — масштабний міжнародний навчальний та виховний захід для юних науковців із усього світу, який має на меті визнання значення природничих наук у загальній освіті молоді й в усіх аспектах їхнього життя.

Цього року в IJSO взяли участь представники 70-ти країн. Україна, ще раз нагадаю, брала участь вперше. В результаті Яна Головацька, Дмитро Антонович та Олександр Стасовський повернулися додому з бронзовими медалями!

І це школярі! Втім, студенти теж не далеко втекли.

На фізико-технічному факультеті Дніпровського національного університету ім. О. Гончара студенти і випускники створили екологічно чистий малий реактивний двигун, який працює на карамелі – зі звичайного цукру, котрий, як виявилося, не тільки біла смерть, а й квиток на навколоземну орбіту. Конструкторам вдалося, змінюючи конструкцію сопла, стартера і заряду, досягти тяги в 500 кг. Винахідники кажуть, що на базі таких двигунів може бути сконструйований ракетний комплекс для виведення корисних навантажень на навколоземну орбіту. Корисно, приємно, і цукру на Землі менше лишиться. : )

Втім, студенти цього факультету збираються таки досягнути цієї орбіти – хоч з цукром, хоч без цукру. Їхнє навчання має суттєву практичну складову. За бажання студенти мають можливість самі проектувати і виготовляти навчальні ракети, які піднімаються на кілька кілометрів. Зовсім нещодавно студенти ДНУ здійснили успішний запуск такої ракети з макетами двох супутників на борту. Кажуть, що збираються запустити своїми силами університетський супутник на навколоземну орбіту.

А ще інші винахідники з того ж таки Дніпра створюють космічний двигун, який працює з використанням вакууму і електроенергії. Руховий пристрій використовує вакуум як робоче тіло, прискорює за допомогою електроенергії й використовує імпульс для пересування. Про це повідомляється на сайті проекту Vacuum reactive device. Розробники кажуть, що такий двигун надасть можливість розвивати швидкість до 100 тисяч кілометрів на годину, що допоможе досягти Марса всього лишень за якийсь там тиждень. Маємо шанси добратися туди швидше, ніж Ілон Маск. : )

Тим більше, що там вже знайшли місцину, де майже можна посадити бурячки. І називається вона – рівнина Аркадія. Одесити мали би їхати майже як до себе додому. 

«Безпека і вода — найважливіші умови для вибору місця посадки майбутньої пілотованої місії на Марс. Американські дослідники вказують, що таким місцем може бути рівнина Аркадія — чимала низовина в західній півкулі планети», - повідомляє портал Naked Science.

Ця місцевість вирізняється багатими запасами водного льоду, що знаходиться зовсім неглибоко під поверхнею. Добути його можна буквально парою рухів лопатою, щоб не везти з собою із Землі. Тобто, води з собою можна майже не брати.

А там, до речі, ще й кисень є, хоч його й не багато. Але якийсь дуже дивний кисень. Як свідчать дані марсохода Curiosity, весною показники кисню зростають до 30% – і таке зростання наразі земні вчені пояснити не можуть. Як не можуть пояснити і те, куди той кисень регулярно щезає восени.

Наразі вченим не відомий жоден процес, що здатен продукувати велику кількість кисню за незначний час – а потім таку ж велику кількість кисню вдихати назад.

Що ж, як то кажуть, приїдемо – там вже на місці будемо бачити, що воно таке, і що з ним робити…

 

(Далі буде)