rss
01/24/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-04

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Сторінка редактора \ Частинки на околиці Всесвіту: 30 секунд до Марсу

Поки ми тут займаємося своїми справами – хто більш, хто менш буденними, Ілон Маск вперто торує стежку до марсіанських небосхилів. Щоправда, стежка нерівна, але мандрівник трапився впертий.

У 2016 році Маск оприлюднив амбітний план колонізації Марса – так, щоб відвезти туди цілий мільйон осіб. Мабуть, щоб на дрібниці не розмінюватися… Перших марсіанських поселенців, за цим планом, сучасний Колумб мав би відправити уже в 2025 році. Україна у 2016 році воювала, нам було трохи не до Марсів, і ми навіть не мали часу на те, щоб якось гідно зреагувати на той план – хоча б на рівні Фейсбуку.

План тоді, звісно, виглядав дещо фантастично. Але вдумайтеся: поки на Землі б’ються ледь не за грушку на городі – а Росія і взагалі воює за те, щоб перетворити сусідні країни на випалену марсіанську пустелю, порівняно неподалік пустує ціла планета, і її збираються залюднювати. Суто на рівні країни було б величезною помилкою не долучитися до першопрохідців і не потрапити туди хоча б у багажному відсіку. : ) Адже на Марсі, крім всього іншого, наразі ще можна вибирати собі сусідів! : )

Title 
 В Україні Маску би сказали «Ілоне,
лишися того, не лякай корів!»

Вже у 2017 році Маск оприлюднив проект створення надважкої багаторазової космічної ракети Starship – під час 68-го щорічного Міжнародного конгресу астронавтики в Аделаїді (Австралія). Спершу ракету назвали BFR (Big Falcon Rocket). Наприкінці 2018 року Маск оголосив у Твіттері про перейменування BFR на Starship. Власне, так мав би називатися сам корабель та друга ступінь, а ракетний прискорювач (перша ступінь), необхідний для подолання тяжіння Землі, назвав Super Heavy.

Космічна ракета, загалом, мала би виглядати у найкращих традиціях кораблів «Зоряних Воєн» – на ній мали би полетіти на Марс до 100 осіб за один раз. Ну майже як українська маршрутка в годину «пік».

Вантажна версія ракети мала би доправляти на низьку навколоземну орбіту вантажі масою до 150 тонн. На орбіті мала би розміщуватися ще одна модифікація ракети – «станції дозаправки» для кораблів, котрі вирушають у тривалі перельоти. Схоже, у Маска вже є плани і на Юпітер та Сатурн з усіма його супутниками… Ще одна модифікація корабля мала би призначатися для транспортування супутників (Satellite delivery spacecraft).

14 листопада 2019 року компанія Ілона Маска SpaceX успішно провела наземні випробування двигунів свого першого пасажирського космічного корабля Crew Dragon.

Після такого успіху Ілон Маск та адміністратор NASA Джим Брайденстайн оголосили, що політ Crew Dragon з астронавтами може відбутися вже в першій половині 2020 року.

Окрім того, SpaceX вже провела випробування стикування Crew Dragon з МКС.

Після цього компанія мала би відправити двох астронавтів NASA на МКС. У цьому проекті, до слова, крім SpaceX, бере участь Boeing зі своїм космічним кораблем Starliner.

А за кілька днів Фортуна тицьнула Маскові дулю в кишені. 21 листопада під час випробувань на полігоні компанії SpaceX у штаті Техас вибухнув прототип ракети нового покоління Starship Mk1.

Втім, Маскові до таких халеп не звикати. SpaceX заявила, що вони експериментували з тиском у системі, тому вибух не був вже зовсім несподіваним. Ну а сам Маск у Twitter написав, що компанія відмовиться від цього прототипу і перейде до випробувань нової моделі — Mk3.

Ще до вибуху Маск уже заявляв, що SpaceX створить кілька версій Starship, включаючи прототипи Mark 2 та Mark 3. SpaceX вже працює над Starship Mk2, тестування може розпочатися до кінця року. Виробничий процес для Mk3, призначеного для виходу на орбіту Землі, незабаром стартує.

Title 
 Прототип ракети нового покоління Starship Mk1

Комерційні польоти Starship мали би початися у 2022 році. Ймовірно, що невдача з тестуванням Mk1 зсуне терміни на кілька місяців чи на півроку. Однак впертості Маска цілком вистачить для того, щоб відтермінування не було занадто довгим.

А там може ще й науковці якихось родзинок підкинуть, аби якщо не перевернути наші уявлення про світ з ніг на голову, то хоча би достатньо їх розгойдати. Таке в наші часи теж стається, і то доволі часто. Щоправда, далеко не завжди більшість землян спроможні зрозуміти сенс таких погойдувань, а значна частина може навіть і не помітити, що щось там десь гойдалося, в тих наукових уявленнях.

Втім, що там скаржитися на всіх землян – тут от нещодавно в Міністерстві освіти і науки України виявили, що третина школярів не мають мінімального рівня знань з математики, а 26 % школярів не мають мінімально необхідних знань з природничих наук. І це йдеться про школярів, тобто той прошарок населення, котрий має за обов’язок тягнутися до науки, книги і тому подібних речей. Що вже казати про людей, в котрих шкільні знання з голови давно вивітрилися, а нові здобувати нема чи то часу, чи то бажання, чи то і того, й іншого.

Як їм пояснити, для прикладу, що таке бозон Гіггса?

І як їх відпускати на Марс? Пропадуть же ж ні за цапову душу.

Людство і так значної частини знань про Всесвіт просто не має, а тут й ті знання, що є, люди ігнорують. А на Марсі без знань шанси засунути мокрі пальці в розетку і цього не помітити зростають у геометричній прогресії.

Та й на Землі знання теж згодяться. Бодай для того, щоб пояснити дитині, чому в нашому просторі діє, для прикладу, все та ж таки евклідова геометрія. Адже якщо світ зародився із Великого Вибуху, та ще й після того він постійно розширюється, то вибухова хвиля мала би добряче порозкидати все в цьому світі у чималий розгардіяш. Не кажучи вже про те, що мало би робитися в епіцентрі вибуху… Принаймні, так би мав підказувати досвід тим людям, котрі бачили вибухи в нас тут, на Землі. Та й Земля, теоретично, теж мала би якось розширятися…

Всі ці речі трохи прояснив для фізиків той бозон. А відшукали його зовсім нещодавно – у результаті досліджень на Великому адронному колайдері 4 липня 2012 року. Фізики кажуть, що то саме ця частинка забезпечила таке стрімке розширення Всесвіту – ну і евклідову геометрію для нас. Бо жити у неевклідовому просторі було б набагато тяжче…

А так все просто: описав нам понад дві тисячі років тому мудрий грек Евклід свою геометрію – і досі нею користується і той, хто її знає, і той, хто про неї не чув ніколи. Та й геометричну оптику той же ж таки Евклід заснував фактично. Якщо дивитися з далечі нашого часу – то майже ровесник Демокріта та Геракліта. І без Інтернету, колайдера та Вікіпедії понаписував стільки, що деякі скептики досі його ідеї намагаються приписати цілій групі науковців: мовляв, не може одна людина скільки змістовних речей за одне життя склепати.

Хоча для того, аби зрозуміти, що можливості людини з науковим шилом в одному місці різко відрізняються від можливостей людини звичайної, сучасним людям багато не треба. Погляньте хоча б на того ж таки Ілона Маска. Звичайна людина, з однією головою, ніби така ж, як усі, – а от-от власноруч випхає ціле людство голими руками прямо на Марс.

Коли у 1998 році брати Джаред і Шенон Лето взяли назву для свого гурту зі статті гарвардського професора, котрий писав що незабаром людство в буквальному сенсі слова опиниться «за тридцять секунд від Марсу», це звучало як іронія. Фантастична іронія.

За пару років вона може стати реальністю…

 

(Далі буде)

Частинки на околиці Всесвіту: однією ногою на Марсі, іншою – в середньовіччі без вогнегасника

Частинки на околиці Всесвіту: Різдвяна молитва за Австралію

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com