Lviv Fashion Week SS 2020 відбувся у Львові 10-13 жовтня. Програма осіннього Тижня моди була насиченою, дуже різноманітною, подекуди – несподіваною. Пропонуємо огляд колекцій українських та закордонних дизайнерів.

MARTA WACHHOLZ (Марта Ваххольц, дизайнерка, Львів)

– Марто, про вас цього сезону говорили чи не найбільше. Що спричинило таке захоплення публіки?

– Презентація моєї колекції відбувалася у супроводі симфонічного оркестру INSO-Lviv. Це було цікавою колаборацією, зразком поєднання моди та музики. У Львові такого ще ніхто не робив, та й не впевнена, що, загалом, в Україні колись таке було. Закордонні Будинки моди щось подібне роблять. Це якось так зійшлося і дуже круто виглядало. Я була дуже задоволена, у мене мурашки бігали по тілу, коли зазвучав оркестр. Це, звісно, справило враження на всіх глядачів.

– У своїй колекції ви використали мотиви українських народних казок, пісень. Вам особисто подобається фольклор?

– Усе, що я використала, – і подоляночки, і Коза-дереза та багато іншого – люблю з дитинства. Шалянова тканина, яку любили використовувати на західних теренах України, теж давно на мене чекала. Хоча я раніше не дуже собі уявляла тканини з квітами, а ця моя колекція пронизана мотивами троянди. Спіральна структура квітки перетворилася на конструкційні форми у вигляді скульптурних воланів. От спало мені на гадку, що це треба поєднати з фольклором, і цей експеримент вдався.

– Доволі сміливий експеримент і з посиланням до мотанок, і з використанням образу сіамських близнюків.

– Трошки мене понесло : )). У мене є багато нестандартних ідей. Але це – перші два елементи, які я спробувала на публіку, щоб зрозуміти, чи таке взагалі сприйматимуть. Густе мереживо, яке закриває обличчя моделей, творить відвертий образ старовинної ляльки-мотанки і допомагає поєднати реальність з казковістю та загадковістю і, власне, близнючки, які вже давно були у моїх задумах… Я їм навіть трохи сюру додала. Сприйняли їх на ура. Я дуже тішусь, що люди готові до експериментів. Впевнена, що кілька років тому цього б не зрозуміли. А тут повне сприйняття творчості та інакшості. У мене до останнього моменту були вагання, навіть перед виходом на подіум я запитувала: «Дівчата, може, все-таки, не вдягати цю маску, може, обличчя не закривати, може, це трохи моторошно виглядає?». Зрештою, подумала собі: пан або пропав, буде так, як я хочу. Не сподобається, то вже буду відчувати, що робити далі. Слава Богу, моя інтуїція мене не підвела, і це було в яблучко.

– Стосовно мотанок, чи ви знаєте їхній символізм?

– Трошки читала. Насамперед, вони асоціюються з жінкою, яка все оберігає, з добробутом, плодючістю. Хоча я не вивчала цю тему глибоко.

– Наш фольклор доволі тужливий, а ви надали перевагу позитивним мотивам і казок, і пісень, і мотанок. Це мені дуже сподобалось. Розкажіть ще про акценти колекції.

– Це – тексти з різними цитатами з казок і пісень на маринарках, жакетах, світшотах. Навіть не можу пояснити, звідки воно береться. Виникає в голові якийсь образ чогось. Я довго не могла зрозуміти, що мені бракує. Зрозуміла, що, власне, котів, півнів, а потім уже пішла Коза-дереза, гусачки, хустинки.

– Словом, ви дозволили собі пофантазувати.

– Так. Якби я почала стримуватися, перераховувати всі ймовірні мінуси, то почала б вагатися. Я контролюю свої емоції, але якщо щось відповідає основній темі колекції, то користуюсь тим. Під час фінального виходу всі дівчата зняли маски. Це означає, що маски треба знімати і залишатися собою. Є життя, і представлені речі можна використовувати щодня, бо, передусім, це був показ мод, і його завдання, крім шоу, показати, яку продукцію я створюю.

Фотографії: Igor Fedoriv

NIT.KA (Ольга, бренд-менеджерка, Київ)

– Ольго, розкажіть про свій бренд.

– Nit.кА – український бренд в’язаного трикотажного одягу. Ми представлені в Україні вже понад чотири роки (бренду Nit.kA майже 5 років). Впродовж останніх двох років дуже активно розвиваємося. Беремо участь у закордонних виставках. Цього року нас бачили у Нью-Йорку, на виставці Coterie, на початку березня були на виставці Tranoi в Парижі. Минулоріч відвідали також Париж, Азербайджан, Грузію, ОАЕ. Бренд добре відомий в Україні завдяки нашим вишуканим жакардовим пальтам. У Львові ж нас вперше побачили, власне, на LFW цього сезону.

– Як вирішили приїхати до нас на модний тиждень?

– Насамперед, скажу, що нам завжди подобався Львів, і тут наші друзі запропонували взяти участь у LFW. Ми вже мали пропозиції з Одеси, але захотіли дебютувати у Львові.

– Задоволені дебютом?

– Цілком. Нам дуже сподобалося, адже все було на вищому рівні. Так, як у Києві. Й організація, і доброзичлива атмосфера, і сам показ.

– Етно – ваш напрям, чи просто ця колекція була в такому стилі?

– У кожній колекції від Nit.kA є етно-стиль, усі наші знакові речі – пальта і кардигани – мають свої назви і прив’язані до народних традицій. Наш одяг – обереги, що набувають особливої енергії завдяки кольорам, тканинам, формі. Кожен з орнаментів, вибраний для них, не випадковий. Він має свій сакральний сенс. Звісно, це зіграло свою роль у тому, що ми завітали на показ саме до Львова. Ми постійно надихаємось народними мотивами української культури. У наших колекціях завжди є верхній одяг. Жакардові пальта – наша візитівка. Нас за ними й впізнають.

– Ще, будь ласка, кілька слів про колекцію.

– Наш бренд представив колекцію у форматі «See now, by now». Ми переосмислили культурний і містичний код квітів, знаків та стихій. Півонія – символ кохання і багатства, квітка з яскравою сексуальною енергетикою, символ жіночності. Троянда символізує доброзичливість і достаток, а рожева троянда – дівочу красу і чистоту. Хвилі наповнюють щастям, душевним спокоєм, рівновагою. Колосся – знак єднання з природою та землею, символізує благополуччя і процвітання. Суцвіття об’єднує властивості трьох квіток: рути, волошок і лілеї. В ньому і краса, і вірність, і розвиток, і нескінченний розквіт. Ідеальним ґрунтом для відроджених символів стали теплі природні кольори та натуральні тканини.

Фотографії: Igor Fedoriv

BALOSSA (Індра Каффеманайте, дизайнерка, Італія)

Завсідниця львівських модних сезонів Індра Каффеманайте не пропустила й Lviv Fashion Week spring/summer-2020.

Тема колекції SS-2020 – поп-культура. Прості фасони одягу, коли лінії заломлюються і трансформуються в прозорі смуги, як крила в польоті, що підкреслює геометрію ідеального силуету. Колекція інспірована популярними вуличними тенденціями в поєднанні з новими знаковими стилями, які виходять за рамки сезонності. Гострі контрасти зводяться до забутого класицизму. В інтерпретації Індри Каффеманайте інноваційному POPmade властиві необроблені та облямовані краї, асиметричні спідниці, штани з широкими лацканами, немов обгорнута квітка кали, кардигани без рукавів. Елегантні і чуттєві заломлення пропонуються головними в образі весна-літо 2020.

Чорне і біле, світло і тінь, миті дня та вечірні спогади творять модульну гру «спереду назад», коли вивертається брючний піджак чи елегантна сукня з ніг на голову, через різкі прорізи і чіткий дизайн, який охоплює жіноче тіло. Провідний образ колекції починається з вільної сорочки, яка дозволяє підняти руки та, здається, полетіти. Підкреслюється силует хороброї, серйозної, але дуже легкої та чуттєвої жінки.

Пані Каффеманайте використала для своєї колекції якісні та екологічно чисті тканини, адже вся продукція Balossa виготовляється за сертифікованими технологіями з найкращих тканин та натуральних волокон. Натуральний котон, представлений у колекції, має додаткові переваги: легкість і прозорість. Біла сорочка створює взаємодію світла і тіні в поєднанні з особливими романтичними деталями на рукавах, ніби любовний лист, від прорізів різної довжини, від шиї до лацканів.

Фотографії: Igor Fedoriv

OLENA OLIYNYK (Олена Олійник, дизайнерка, Львів)

– Олено, минулого сезону ви також брали участь у LFW. Тобто, цю колекцію підготували дуже швидко?

– Так, з нуля, і вона кардинально відрізняється від попередньої ідеєю, філософією і навіть вибором тканини. В осінньо-зимовій колекції я відштовхувалась від самої пластики тканини, яка диктувала мені форми. Зараз я взяла за основу обриси народного одягу. У моїй інтерпретації це така зовнішня лінія, яка допомагає нам сприйняти силует, його внутрішнє наповнення, його дотик до тіла.

– Що надихало на створення одягу в стилі народних традицій?

– Надихнули мої відвідини Коломиї. Там в одному з музеїв я провела багато часу, розглядаючи стародавній автентичний одяг. Орнамент завжди викликає у мене хвилювання і захоплення. Я розумію, що люди, які його створювали, закладали в це молитви і глибокий сенс. Тому в своїх речах я залишила орнамент ідентичним, хоча всі інші елементи одягу дуже відмінні у моїй інтерпретації. У колекції є пальта, куртки, жакети, штани, сукні, проте, ви не побачите жодної моделі з характерними ознаками народного одягу. Лише орнамент, яким він був в автентичному рушнику, таким я його й використала. Але дозволила собі змінити гаму кольорів, пом’якшити її, залишивши природні кольори, які були характерні для домотканих полотен: бежевий, теракотовий, мідний, сірий, сталевий, колір золотистої охри, мускатний колір, екрю, чорний. Тканини цього разу були вовняні, пальтові та костюмні, атлас, оксамит, шифон, крепдешин, тюлева сітка, органза, котон.

– Які ще особливості вашої колекції?

– У мене немає ґудзиків як зовнішньої застібки. Вони були або дуже маленькими, або це були кнопки. Пояси невеликі. Я не хотіла схожості з крайкою, і тому зробила їх нейтральними, лаконічними. Велюрові шалі, які можуть бути й верхнім одягом, бо вони триметрові і досить широкі, закінчувалися вишивкою і бахромою. Я хотіла, щоб вони асоціювалися з рушником. Усі орнаменти, використані у колекції, з автентичних рушників.

– Олено, чому саме такі сумочки?

– Спочатку я хотіла робити сумочки м’якої форми, але потім відхилила цю ідею. У колекції було два портфелики з довгими лямками, як гуцульські тайстри. Також у музеї я замилувалась гуцульськими торбами, густо декорованими різними латунними бляшками, але у своїх виробах зберегла обтічні форми та додала фурнітури. І використала сучасну тенденцію пов’язування таких торбинок на пояс.

Олена Олійник (у  ценрті) з моделями

– Доволі цікаве рішення із взуттям та кольоровим волоссям.

– Ви маєте на увазі козаки, зовсім не характерні для нашого регіону. Це була рекомендація стиліста для загострення образу. Тут чітко прочитується, з одного боку, лінія народного одягу, наприклад, ми можемо провести паралель з постолами, але, з іншого боку, виникають певні асоціації з мексиканським чи американським стилем. Канекалоне – штучне бордове волосся, яке було вплетене кожній моделі, символізувало косу і виглядало дуже цікаво.

Фотографії: Тетяна Ерхарт

(Далі буде)