rss
11/14/2019
EN   UA

Час i Події

#2019-46

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Музична балачка \ Наталка Карпа: «Хотіла б, щоб Євген був зі мною під час пологів»

Від редакції:

За стосунками цієї пари спостерігала якщо не вся Україна – то вся Львівщина. : ) І от у прихильників співачки з’явився ще один привід для радісного очікування!

Коли з’явилися перші чутки про те, що Карпа при надії, я того ж дня зателефонувала їй і попросила підтвердити для «Високого Замку» цю радісну новину. «Так, я вагітна. Але дайте мені трохи часу, – сказала мені співачка. – І тоді я своїй улюбленій газеті відповім на всі запитання».

Title 

Нарешті той час настав. Тепер майбутня мама, котра два роки тому стала дружиною Героя АТО Євгена Терехова, більш відомого як Титановий Джексон, розповіла мені, які почуття пережили вона та її коханий, коли аналізи підтвердили її цікавий стан.

– Це були ті емоції, які словами неможливо описати, – каже співачка. – Я розуміла, що з моїм організмом відбуваються зміни, і здала відповідні аналізи. Коли я почула цю бажану для нас з чоловіком новину, одразу ж йому зателефонувала. Але емоції, які мене поглинули з головою, не дали цього зробити: я плакала у слухавку і не могла промовити жодного слова. У цей момент я була у Гарнізонному храмі, який ми з Євгеном любимо відвідувати, коли приїжджаємо до Львова. Євген не міг нічого зрозуміти, думав, щось трапилося, і почав мене заспокоювати: «Не переживай, ми все зможемо, я – поруч і завжди буду твоєю підтримкою…». А коли я, врешті, спромоглася сказати, що у нас буде дитинка, відчула, як сильно розхвилювався коханий, а потім заплакав. Хоча колись казав, що чоловіки не плачуть. Але це були сльози безмежного щастя. Ще був один хвилюючий момент, коли ми разом пішли на перше УЗД. Апарат, який відтворює серцебиття дитинки, також «перевернув» усе всередині. Лежу на кушетці, а сльози щастя самі ллються.

– Чи змінилося після цього ваше життя?

Title 

– Змінилося, звісно. Розумію, що я – не сама, обережно все роблю, акуратно ставлюся до того, що я їм, п’ю, як ходжу. З’явилися якісь подвоєні інстинкти самозбереження. А ще я стала сентиментальнішою. Від самого початку намагалася себе відгородити від потоку негативу, усіх негараздів. Попросила своїх близьких – навіть якщо є якась негативна інформація, бо життя складається не лише з білих смуг, бажано мені нічого не казати, бо мені потрібні зараз лише позитивні емоції і думки. Усі мене зрозуміли і оберігають. Знаєте, я перед сном дивлюся романтичні серіали – про щасливе кохання, про добро.

– Дитинка має народитися у грудні. Це будуть партнерські пологи?

– Ми думаємо над цим. Був момент, коли ми йшли на УЗД і нам мали сказати стать дитинки. Я хотіла, щоб зі мною у цей момент був мій чоловік. Попри шалений графік, він приїхав до Львова. Коли Євген побачив на моніторі, як рухається і розвивається наша дитина, він вийшов немовби іншим з того кабінету. Мені здалося, що у ньому щось перевернулося. Вже у наступні дні він обіймав мій животик, розмовляв з ним, постійно гладив мене, коли я лягала спати. Мені здається, якщо чоловік перерізатиме пуповину під час пологів, він ще більше осягне повноту відповідальності. Я би дуже хотіла, щоб Євген був зі мною під час пологів.

Title 

– Народжуватимете у Києві чи за кордоном?

 Title

– Ми розглядали питання народження за кордоном, але коли зайшла у Києві в одну з приватних клінік, побачила, що там умови зовсім не гірші, ніж за кордоном. Та й мені буде легше, бо я вдома, а не на чужині. До того ж, це буде зима, то кудись летіти не так просто, а потім повертатися з такою маленькою дитинкою ще складніше.

– То хто ж народиться – хлопчик чи дівчинка?

– Наш малюк, як кажуть, довго «вимахувався» (сміється. – Г. Я.). Не показував, хто ж це. То ніжку на ніжку закладе, то пуповину між ноги візьме. Тому ми довго не знали статі дитини. Але минулого тижня лікар побачив. Подарував мені білу коробочку, на якій написано «Щаслива матуся», а всередині є подушечка. Якого кольору вона – рожева чи блакитна – ми не знаємо. Не відкривали. Хочемо це зробити на вечірці, яку організуємо для своїх друзів, і тоді при всіх відкриємо цю коробочку.

– Ви вже щось купували маляті?

– Наразі ні. Бо не знаємо статі. Моя подруга Світлана Тарабарова розповіла мені багато цікавинок – де що треба купувати – і подарувала м’яку подушку для вагітних. Хоча я вже придивляюся до якісних ліжечок, візочків, вивчаю виробника, а вже після вечірки почну купувати.

– Коли народиться дитинка, будете самі бавити чи доручите це няньці?

– Хочу бути доброю мамою й якомога більше часу приділяти тому щастю, на яке я так довго чекала. Це ж так важливо для здоров’я малюка, насамперед, у перші місяці, щоб мама була поруч. Тому доведеться робочий графік трохи посунути. Але це не означає, що я відмовлюся від сцени. Звісно, згодом буду залучати найрідніших мені людей – моїх і Євгенових батьків. Але не хочу загадувати наперед…

Автор: Галина Ярема

Джерело: «Високий Замок»
(https://wz.lviv.ua/interview/398140-khotila-b-shchob-zhenia-buv-zi-mnoiu-pid-chas-polohiv)

 

Наталія Жижченко, фронтвумен гурту «ONUKA»: «Життя нас переломлює через таку призму, де все можливе»

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com