«Of the boys in our school half admitted that they wanted to space,
half pretended not to care, knowing how feeble the chances were
- plus a handful of creeps who wouldn’t leave Earth for any reason.

But we talked about it and some of us were determined to go…»

Robert Anson Heinlein,
Have Space Suit - Will Travel

Хоча новини частенько створюють враження, що людство загрузло у глупоті, марноті марнот та війнах, насправді частинка цього людства вперто рветься у відкритий космос. І ця частинка є настільки наполегливою і працьовитою, що має всі шанси досягти мети.

Український прапор у найближчому космосі розгортали три рази – завдячуємо цим Леонідові Каденюку, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер та Рендольфу Брезніку.

Є ймовірність, що найближчим часом наш прапор розгорнуть і у віддаленому космосі. Ці сподівання мають надійне підґрунтя: це те світло, яким палають очі українських школярів і студентів, котрі приходять поговорити про Космос. Запитайте письменника і оператора корекції траєкторій Центру керування польотами Національної Адміністрації з аеронавтики та досліджень космічного простору США (NASA) Доржа Бату, він це дивовижне явище в Україні бачив неодноразово!

Пластуни зустрічають Гайдемарі Стефанишин-Пайпер радісними піснями. Фото зі сторінки "Пласт - український скаутинг" у ФБ

Посольство США в Україні на честь Всесвітнього тижня космосу влаштувало українським студентам справжнє свято: візит американської астронавтки NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер до Києва, Харкова, Житомира та Львова.

В усіх цих містах заплановано зустрічі зі студентами, молоддю і просто фанатами космосу (цілком безкоштовні для відвідувачів!) та прес-конференції за участю ЗМІ, під час яких Гайдемарі Стефанишин-Пайпер розкаже про особливості роботи міжнародного екіпажу на МКС і поділиться своїм досвідом перебування на космічній станції.

Батько астронавтки Михайло Стефанишин народився в селі Якимів Кам’янко-Бузького району на Львівщині. В молодості він переїхав до США і одружився з німкенею, однак його діти ходили до української школи та церкви – і, звісно, доля просто не могла їх не привести у Пласт!

Тож нема нічого дивного в тому, що відразу після прильоту до України пані Гайдемарі зустріли щасливі пластуни, закохані в космос!

«Пластуни вже побували усюди, де тільки могли. Так, і в космосі також!», - тішаться пластуни на сторінці організації у ФБ.

Пані Гайдемарі у космосі побувала навіть двічі – тож решті пластунів є до чого прагнути!

Цілком можливо, що саме пластунам найближчим часом доведеться заселяти нові планети. І це не зовсім жарт.

Днями стало відомо, що Нобелівську премію 2019 року з фізики було присуджено Джеймсу Піблсу (Jim Peebles) «за теоретичні відкриття у фізичній космології» та Мішелю Майору (Michel Mayor) і Дідьє Квело (Didier Queloz) «за відкриття екзопланети, яка обертається навколо зірки сонячного типу».

Щасливі лауреати відкрили першу екзопланету у 1995 році. А станом на 20 серпня 2019 року у міжнародному Каталозі «The Extrasolar Planets Encyclopaedia» вже було зареєстровано та підтверджено 4107 екзопланет. Всього вчені припускають, що у нашій галактиці може бути від 5 до 20 мільярдів планет, подібних на Землю.

Тобто наразі кожен землянин може собі дозволити мріяти як мінімум про одну планету, а найнахабніші навіть можуть мріяти про планету без місцевих мешканців. : )

А найактивніші можуть не тільки мріяти – а й наближати час, коли мрія втілиться в життя. Так, для прикладу, український (а з 2012 року – і американський) програміст та економіст Максим Поляков у 2017 році купив американський космічний стартап Firefly Space Systems.

На фото – планетарна туманність у сузір’ї Водолія, Helix Nebula, більш відома як «Око Бога». |Вперше її побачив німецький астроном Карл Людвіг Гардінг у 1824 році. Фото NASA, 2003 рік, фотографував Hubble Space Telescope

Стартап підозрювали у крадіжці ідей – один з його засновників, ракетний інженер Том Маркусик до заснування власної фірми працював у Virgin Galactic, Blue Origin та SpaceX. Тож його запідозрили у деяких запозиченнях, а то й у плагіаті. Однак жодних доказів крадіжки ідей суд не знайшов – хоча на позови пішла чимала сума грошей, і в результаті Firefly Space Systems опинився на межі банкрутства. От в цей момент активи фірми і викупив уродженець Запоріжжя, син українських інженерів Максим Поляков.

Новий власник дав компанії нову назву – Firefly Aerospace, і залучив до роботи українських вчених та інженерів, у травні 218 року компанія відкрила філію у місті Дніпро – зараз там працюють 150 осіб.

А ще у 2014 році Поляков ініціював створення у Дніпрі лабораторії Noosphere Engineering School (NES) – місця, де студенти технічних вузів мають можливість спершу отримати найсучасніші знання, потім їх переварити, синтезувати з того якісь свої власні ідеї, великі чи маленькі, і тут же ж спробувати ці ідеї протестувати і реалізувати. Зараз проект розрісся у цілу мережу лабораторій у семи містах: Дніпрі, Черкасах, Києві, Житомирі та Рівному. Окрім того, Firefly Aerospace активно працює з провідними українськими технічними вузами.

Як бачите, це саме ті випадки, коли українські американці повертаються додому – з новим досвідом, можливостями, натхненням і проектами.

І то, зауважте, справді космічним досвідом і космічними проектами у прямому сенсі тих слів. А додайте до цього ще й американсько-українського бурята Доржа Бату, котрий не одного українця надихнув на думки про космос своїми книжками!

Найбільше бонусів з цієї ситуації наразі отримують українські школярі та студенти – хоча й дорослим інженерам та науковцям трошки дістається, однак їм – значно менше. : )

Студентам і школярам дістаються мрії, і навіть більше – можливість ці мрії здійснювати та приблизний орієнтир – куди рухатися.

А здатність до пошуку територій, на яких можна бурячки посадити, в українців генетично закладена – про що, зокрема, і свідчить кількість українських діаспор по всьому світові.

Головне – щоб нащадки пластунів після повернення на Батьківщину із якоїсь там галактики Водолія не застали тут жменьку людей у звіриних шкурах і з кам’яними сокирами…