rss
09/18/2019
EN   UA

Час i Події

#2019-37

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Сторінка редактора \ День Знань… Знань, які завтра стануть непотрібними?

Чим швидше розвивається наша цивілізація, тим більший острах бере і батьків, і школярів, і студентів. Чи згодяться отримані у школах і вузах знання – а чи підуть коту під хвіст? Але чи тільки у знаннях справа?

Впродовж вже кількох десятків років світ розвивається так стрімко, що мозок за ним ледве встигає. Дорослий мозок. Дитячому трохи легше – принаймні, на перший погляд. Дошкільнята зараз без зайвих труднощів можуть вийти у соцмережі через холодильник.

Але як дитячий мозок реагує на таке перевантаження, та ще й в масштабі цілого покоління – то наразі тяжко сказати.

Інша проблема: кількість – ще не якість.

Перевантаження інформацією формує страх перед великими текстами – і може сформувати небажання напружуватися, аби втримати увагу і виділити найголовніше.

Але – може і не сформувати….

Роботодавці вже бояться покоління, котре підростає – а те покоління, котре вже вивчилося, частенько ігнорує вимоги роботодавців.

Але – будьмо чесними, таке траплялося з кожним покоління, і в кожному поколінні були таки люди. Інша річ – що саме зараз таких людей може бути більше. Хоча б тому, що сучасний світ став тісним, і маленька людина в ньому почувається впевненіше. Що, втім, інколи переростає в нахабство... Але це теж тяжко назвати новим явищем.

Нове явище – це швидкість змін. Якщо раніше дитина могла собі мріяти про те, що після школи чи студентської лави навчання закінчиться, то зараз всі розуміють, що вчитися доведеться все життя.

Title 
 Супермодель Ізабель Гулар
у кашкеті українського дизайнера
Руслана Багінського


Ще одне нове явище – це широта вибору. В Інтернеті можна знайти літературу і курси на будь-який смак. І перевчитися доволі швидко – якщо не йдеться про вищу математику чи нейрохірургію, або ж інші складні науки…

І от тут виринає стара і знайома проблема, над якою, схоже, час не має влади.

Вчити по-справжньому тяжкі і по-справжньому необхідні науки мало хто хоче.

Зосереджуватися на вузькій спеціалізованій глибокій науковій темі все ще не модно.

Це при тому, що людство, з одного боку, рветься в космос, з іншого – вмудряється заполонити планету своїми відходами до критичного рівня.

І для вирішення космічних проблем, і для нейтралізації глобальних земних наслідків моди на пластик, поліестер і тому подібні речі, потрібні вчені. Багато вчених.

Інший бік тієї ж медалі – суспільству потрібні, скажімо так, дрібні спеціалісти із золотими руками.

Спеціалісти, котрі будуть шити одяг і взуття, котре можна буде носити десятиріччями. Котрі будуть пекти хліб і варити їжу, котру можна їсти всім, а не тільки тим, у кого печінка, нирки та підшлункова поки що ще здорові. (Якщо врахувати те, що, для прикладу, пальмова олія шкідливо впливає на нирки, а її зараз додають майже у будь-які дешеві продукти, то цих здорових скоро взагалі майже не лишиться.)

Спеціалісти, котрі, врешті-решт, робитимуть меблі і ставитимуть унітази. Бо як би ми не намагалися продемонструвати світові, що принцеси не ходять в туалет, але жити без унітазу тяжко.

Іншими словами – потреба в цих двох різних групах фахівців зростає.

Але мода в освітній сфері за потребами не встигає – вже традиційно. Модними традиційно є економісти (фінансисти), юристи – ну і за кілька десятиліть до цих двох напрямків додалися спеціалісти IT-сфери.

Тобто, за великим рахунком, в моді і далі ті, хто допомагає перерозподіляти кошти, отримані за вже зроблений продукт. Доступність фотоапаратів ще додала до цієї когорти й тих, хто вже зроблений продукт фотографуватиме та виставлятиме в соцмережі. : )

Але і далі не дуже модними лишаються професії тих, хто цей продукт створюватиме.

І створюватиме якісно – бо результати неякісної дешевої праці ось-ось перетворять планету на один великий палаючий смітник…

Втім, це факт майже очевидний – для всіх, крім школярів і вступників.

Менш очевидним фактом ось-ось стане страшне відкриття: люди – не рівні.

Раніше в різних країнах було модно звинувачувати в нерівності відсутність фінансування, доступу до освіти, охорони здоров’я, вплив середовища. Звісно, все це є, і все це впливає на людину. Але якщо всі ці фактори нейтралізувати, дати всім рівні шанси для старту – все одно виявиться, що люди не є рівними. Хтось ковтає по три романи за день, хтось миттєво розв’язує багатоповерхові рівняння, ще хтось може за кілька днів вишити бісером карту України.

Це могло би здатися сумним, але погляньмо на те ж явище з іншого боку: люди – різні. І це прекрасно.

Всі мають різні нахили, різні здібності і різні потреби.

В когось схильність до вищої математики, в когось – до варіння високомистецьких борщів.

І це є дуже добре, бо на планеті вже забагато фінансистів і фотографів. : )

Зле – що наразі усвідомлення цієї різності не стало модним.

Модними стали «пошуки себе» десь в горах чи в подорожах – але не в своїй професії.

Модною досі в багатьох колах вважається велика зарплатня – а мала би бути модною зарплатня за улюблену справу, навіть якщо та справа – встановлення сантехніки. Втім, саме сантехніки на зарплатню рідко скаржаться…

Є мода на професії – але ще нема моди на справу, від якої очі світяться, а за спиною ростуть крила на сонячних батареях. Навіть якщо ця справа – пошиття зручної білизни (а в цій сфері людству ще працювати та й працювати).

Мода – річ добра, але не надійна.

Найпростіше її підступність помітно у сфері легкої промисловості – планета переповнена речами з синтетичних тканин, котрі розкладаються в ґрунті десятками років, а модницям і далі нема що вдягнути.

Шкода від моди в навчанні не настільки помітна з першого погляду – але теж чимала. Найдетальніше з нею мусять ознайомлюватися роботодавці, котрі мусять перевчати на продавця, перукаря чи баристу колишніх юристів чи економістів. І добре, якщо новоспечений продавець відразу зрозуміє, що для того, або добре продати хорошу річ, потрібно володіти мистецтвом розмови не гірше, ніж адвокат чи психолог (а іноді – й вдвічі ліпше за них обох).

А якщо не зрозуміє?

Світ блискавично змінюється, відмирають цілі професії, роботизація промисловості виганяє з робочих місць шанувальників одноманітної механічної праці.

Єдине, в чому роботи наразі не можуть – і навряд чи зможуть взагалі – замінити людину, то є творчість.

На щастя для нас, творити людина може у найрізноманітніших сферах.

Високомистецькі вареники, танець з шаблею, вишита сорочка чи шкіряний кашкет – то все є прояви творчості. І, на диво, саме в цьому люди якраз цілком рівні: творчість є в кожному, потрібно тільки добряче пошукати, в якому саме напрямку вона захована.

Навіть якщо ваша творчість не вкладається в моду – ви маєте шанс перешити моду під себе.

В цьому і полягає позитивний бік моди: так, вона може вас зігнути під встановлені норми, але якщо ви матимете достатньо впертості і сміливості – то можете створити моду самі!

Якщо вам пощастить – ваша мода ще й приноситиме користь людству. Якщо ж не пощастить, то для того, або приносити користь світові, доведеться докласти зусиль. Але це саме ті зусилля, котрі з’єднують безперервне відновлюване джерело струму з крилами за спиною! : )

Про книги – і проектування майбутнього з книги в реальність

Всі, хто проти терору, — встаньте, або Дух Стуса над Україною

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com