У продовженні
розмови з Іреною Карпою - про дипломатичну роботу у посольстві України в Парижі,
численні подорожі та найулюбленіші локації, а також про її творчі плани.
- Ірено, розкажи, будь ласка, про свою роботу у
посольстві, які проекти заплановано?
- Мабуть, на момент виходу цього інтерв'ю мій
контракт із МЗС закінчиться. Зате можу розповісти про все, що вдалося зробити
за ці три роки. Мені пощастило співпрацювати з неймовірними українськими
кураторами, видавцями і, звісно, ж авторами. Довго про все розповідати в
деталях, але основні моменти, це:
| |
«Добрі новини з Аральського моря» | Ірена Карпа, Євгенія Лопата, Сергій Жадан |
- окремий стенд України на Паризькому книжковому
салоні (450 тисяч відвідувачів),
- фестиваль Week-end а l'Est (полікультурний
фестиваль у центрі Парижа з виставками, лекціями, концертами, читаннями, із
ключовими іменами українського культурного процесу - від Малевича до
Андруховича, від стріт-арту до Сільвестрова, це було щось!),
- участь України у фестивалі сучасної фотографії
(Circulations),
- фестивалі анімації та креативних технологій Mifa
market в Аннесі,
| |
Тель-Авів, Ізраїль | Кадр із кліпу на пісню «Soledad» |
- підсилення участі наших дизайнерів у Paris Design
week, Paris Fashion Week, бієнале Revelations у Grand Palais, організація
шоурумів, пошук інвесторів тощо,
- участь України у виставці «Східна Європа у Першій
світовій війні» (це, взагалі, був щасливий випадок і наглість-друге-щастя, коли
я відверто запитала кураторів, а чого це там нічого немає про Україну?)
Відбабахали нам ледь не цілий поверх...
| |
Мистецький Арсенал, презентація книги «День білок» | Фотосесія |
- сприяння візитам знакових авторів і просто
притомних митців, які багато розповідали французам про Україну. Я рада, що
вдалося робити те, що до мене не робилося. Певно, це просто тому - що я людина
з громадянського суспільства, а не бюрократ зі стажем. Сподіваюся, що людина зі
системи, яка прийде на моє місце, не закине цю справу.
- Що французи знають про Україну, українців? У кого з
наших митців є шанси підкорити Париж?
- Шанси завжди є в того, хто робить щось новаторське.
Він може увійти в історію. А ще шанси на комерційний успіх є в тих, хто дає
людям сурогат за їхніми стереотипними лекалами - але ці в історію не ввійдуть.
Перші - це шанувальники експериментальної музики, наприклад. Другі -
шанувальники умовної матрьошки, намащеної червоною ікрою, і скільки споживачам
такої системи цінностей не товкмач, що Україна не Росія, вони лише стискатимуть
плечима. На жаль, такого, щоби «підкорити Париж», більше нема. Це - не часи
Монпарнасу, не новаторська епоха міжвоєння ХХ-го сторіччя, коли всі всіх знали,
днями зависали в майстернях одне одного, а відомі поети прославляли невідомих
художників (як от Аполлінер захоплювався Архипенком). Імена Соні Делоне,
Олександри Екстер, Хани Орлової, Софії Яблонської, Архипенка, Бойчука, Грищенка
та інших закарбувалися в історії мистецтва і, дай Бог, уже сучасним українським
дітям знати і пишатися вкладом українців у світову спадщину. Тут багато чому
варто повчитися у французів: як вони змалечку прошивають дітям шкільну матрицю
культурними кодами.
| |
Karpa Irena та Iryna Dmytrychyn в Paris Expo Porte de Versailles | Підготовка українського стенда до Salon du Livre, Париж, витинанки Дарії Альошкіної |
Щодо теперішніх проектів з потенціалом, то спробуй
зрозуміти, що зараз «вистрілить». Такі речі інколи набирають мільйони
переглядів і настільки вірусно поширюються, що й не подумав би. Ну чи просто я
геть не маркетолог. Єдине, що точно знаю: завжди треба брати якістю. Щоби
спершу люди падали в культурний екстаз, а вже тоді питали: «О Боже, звідки
це?!» Вишуканістю і душевністю бере тут свою публіку «Даха Браха», драйвом і
безпосередністю - «Дах Дотерз», впізнаваним стилем - стріт-артисти формації
Interesni Kazky, сміливістю - дизайнер одягу Антон Белінський, елегантністю й софістікейтед
підходом до жіночності - дизайнери Літковська, Фролов, Бобкова... До речі,
дизайн і предметний фешн мають дуже високі шанси на успіх - це доказує купа
відзнак та жвавий інтерес до української продукції на міжнародних виставках.
Чом би й ні? Хто сказав, що український дизайн не може стати таким самим
означенням, як скандинавський?
| |
Salon du Livre. Ірена Карпа передає Емманюелю Макрону книжку Олега Сенцова | UNE HEURE EN UKRAINE L’EUROPE DES FEMMES, Salon Livre Paris 2019. Андрій Курков, Ірена Карпа, Ірина Славінська |
- У книгах «Піца «Гімалаї» та «Baby travel. Подорожі
з дітьми, або Як не стати куркою» описано твої численні мандрівки. Який маршрут
чи місцину ти би радила неодмінно відвідати?
- Тут немає універсальної пігулки: хтось любить море,
хтось - гори. Одні медитують, інші відриваються на вечірках і потім
відсипаються. Дехто намагається це поєднати - звідси беруться чималі натовпи
пілігримів, наприклад, до Індії. Бо там і ретріти, і клуби, і йога, й
експерименти зі зміною свідомості. Я була в Індії 5 разів, цього явно
недостатньо, щоби пізнати настільки велику країну, але особливих інсайдів у
мене там не траплялося. Пригоди - так. Новий досвід з йогою у Рішікеші - так.
Можу сміливо радити тиждень в ашрамі тим, кому хочеться спокою, вегетаріанства
і йоги. (Там же знаменитий «ашрам Бітлз», до речі). І, взагалі, атмосфера
особлива. Мені ж ближчими є місця, доступ в які обмежено. Наприклад, гори в
М'янмарі чи Верхній Мустанг, що тривалий час залишався окремим князівством.
Хочеться потрапити в Бутан і бути там якомога довше. Мій ідеальний маршрут - це
природа, фізичний челендж, гори і тісне співжиття з культурами, які зникають.
| |
Фотосесія | Фотосесія |
- Ірено, ми почали з книжок, які ти пишеш. Продовжимо
про книжки, які ти читаєш. Тож, рекомендована тобою - «Жінки, які біжать з
вовками». Кларіс Пінкола Естес стверджує, що кожна жінка повинна мати своє
місце сили. Де, у чому твоє?
| |
Ірена Карпа з донечками | З чоловіком Louis-Сyrille Trebuchet |
- Ну ось у тих же горах його знайти найпростіше. Чим
вище я підіймаюся, тим голосніше чути душу. Але ж у гори щотижня не підеш,
треба їх вміти відтворити і всередині... Місце сили для мене - те, куди важко
дістатися машинами чи канатними дорогами, та навіть і велосипедом. Тому там -
малолюдно. А коли люди й трапляються, вони не можуть бути поганими, оскільки
вибрали таке непросте проведення часу: мінімалізм, краса, власна сила волі, що
тягне тебе до вершин.
| |
Гори і діти ))) | Захмарний дзен Ірени Карпи |
- Про що би ти хотіли сказати, але я про це не
запитала? )))
- Може, про те, що восени мене з «Добрими новинами»
кличуть до Америки? Наразі йдеться про Каліфорнію й Техас, але я буду рада
зустріти якомога більше американських українців, з якими ми - на одній хвилі.
Фото з FB-сторінка Ірени Карпи