Здавалося б, мова жестів є універсальною, її можна використовувати де завгодно, щоб висловити свої емоції або думки без слів. Однак, досвідчені мандрівники перед поїздкою обов'язково вивчають, які жести допустимо використовувати в певній країні, а від яких краще утриматися. Сьогодні ми розповімо вам про це.

 

За кордоном потрібно обережно жестикулювати, інакше можуть виникнути і комічні, і трагічні ситуації. Наприклад, у країнах Близького Сходу не можна давати щось людині лівою рукою, вона вважається нечистою, цим ви завдаєте серйозну образу місцевому мешканцеві. У відповідь вам, як мінімум, нагрублять!

Але залишмо у спокої таємничий Схід. Перейдемо до англійців і американців. Мешканці Великобританії - дуже стримані в жестах, вони вважають за краще взагалі не використовувати їх, вважаючи активні рухи тіла театральністю, награністю. Чи не через це їх вважають такими манірними?! Американці - відкритіші, активніші і жестикулюють не менше за нас із вами. Які жести у Великобританії й Америці відрізняються від тих, якими звикли користуватися ми в Україні?

Особливості невербального спілкування американців і англійців

 

Дистанція між співрозмовниками

 

Парадоксально, але англійці полюбляють середню відстань між співрозмовниками - 50-60 см, тоді як прогресивні американці воліють наближатися не ближче, ніж на 90 см. За однією з версій, дистанція між співрозмовниками залежить від... розміру країни. Мешканці острівних держав перебувають на невеликій території, тому і допускають малу відстань між співрозмовниками.

Тет-а-тет

 

Якщо ви залишилися в одному приміщенні з незнайомим американцем, він обов'язково заговорить із вами. Не варто відмовлятися від розмови, інакше ви образите його. В англійців, навпаки, вважається цілком нормальним не спілкуватися з людиною, що перебуває з вами в одній кімнаті. Звідси виникає наступна відмінність.

Якщо мешканець Америки хоче побути на самоті, він зачиниться в окремій кімнаті. Англієць вважатиме таку поведінку дивною, адже, щоб побути на самоті, йому досить просто ні з ким не розмовляти.

Підняття брів

 

Німці дуже люблять такий жест, вони висловлюють ним захоплення чиїмись словами. Мешканці Великобританії сприймають подібний жест у багнети: для них це - вираз скептичного ставлення до будь-якої ідеї.

Коли ми хочемо дати співрозмовнику зрозуміти, що слухаємо його, то киваємо головою. Англійці замість цього просто моргають, при цьому вони не будуть дивитися вам прямо в очі.

Думаємо, всім знайомий факт: іноземці посміхаються значно частіше, ніж наші співвітчизники. Причому, це - особливість їхньої культури, а не показна ввічливість.

Знак V

 

Всім знайомий жест із піднятими вгору і трохи розставленими в сторони середнім і вказівним пальцями. Багато хто знає, що мова жестів означає цим букву V - victory (перемога). Але врахуйте маленький нюанс: якщо ви показуєте його долонею від себе, це дійсно означає перемогу, схвалення в стилі «ми переможемо, все - чудово». Якщо ви повернули долоню на себе, то жахливо образили свого співрозмовника. Вважається, що жест з'явився ще під час битви при Азенкурі. Англійські лучники таким чином показували, що зберегли цілими пальці, необхідні для стрільби з лука (якби французи взяли їх у полон, то одразу відрубали б ці пальці). Однак, є і діаметрально протилежна думка: знак долонею до себе - перемога, долонею від себе - образа. Можливо, справа в тому, що Вінстон Черчилль активно використовував цей жест, однак не стежив за розміщенням долоні. Звідси і виникли дві різні думки.

Піднятий вгору великий палець руки

 

Один із найпопулярніших жестів. Здається, що в усіх країнах він означає одне й те саме. Ні, все залежить від того, як саме ви зробите цей жест. Якщо американець РІЗКО викидає палець вгору, це означає нецензурний вислів. У Греції, до речі, такий рух у всіх випадках висловлює побажання «замовкни» в дуже грубій формі. Тому рекомендуємо використовувати цей знак з великою обережністю.

Рукостискання

 

Коли мешканець Великобританії зустрічає вас вперше або, навпаки, прощається з вами, він обов'язково потисне вам руку. На всіх інших зустрічах англійці обходяться без рукостискань, поцілунків і обіймів, вони вважають це зайвим. Американці ж при кожній появі будуть тиснути вам руку, можуть дружно поплескати по плечу або обійняти залежно від ситуації.

Якщо ви постукаєте вказівним пальцем по носі, англійці розцінять цей жест як заклик зберегти щось у таємниці, конспірації. Італійці таким чином попереджають про небезпеку, а веселі голландці повідомляють, що хтось п'яний.

Якщо середній і вказівний пальці складені разом і підняті вгору, американець показує вам, що ви з ним - чудова команда, хороші друзі, «нерозлийвода». Якщо такий жест робить мешканець Великобританії, він каже нам: «Ну, почекай, я до тебе доберуся».

Якщо ми крутимо пальцем біля скроні, то хочемо показати, що людина говорить якусь нісенітницю, дурість. Англійці таким жестом натякають: «Думай сам, не слухай чужу думку». А мешканці Голландії використовують цей жест, щоб показати, що хтось виблискує дотепністю.

Коза

 

Деякі плутають рокерську «козу» і жест «я люблю тебе». Щоб сказати американцеві «я тебе люблю», потрібно стиснути руку в кулак, а після цього відкопилити мізинець, великий і вказівний палець. У класичній «козі» великий палець притискає середній і безіменний пальці до долоні.

Якщо ми рахуємо щось, то загинаємо пальці до кулака. Так, мова жестів здасться мешканцям Америки досить смішною, адже вони рахують, відгинаючи пальці від кулака.

Ми перерахували найпоширеніші відмінності у жестах англійців, американців і наших співвітчизників. В іншому мова жестів схожа з нашою. Нічого страшного, якщо ви забудете про значення того чи іншого жесту і потрапите в незручну ситуацію, тут вас виручить найприємніший та однозначний знак - щира посмішка.

Джерело: «Англійська мова»