Від редакції:
Донедавна
жінкам в українській армії було не дуже комфортно, м'яко кажучи. Боротьба за рівні
права, при рівних обов'язках(!), тривала не рік і не два. Однак наполегливість дівчат
- і військових, і ветеранок - дає результати. І ось один з цих результатів: у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна
готуються до першого у своїй історії прийому дівчат.
На
КПП Київського ліцею імені Івана Богуна повісили нову табличку. Тепер, крім
«пред'явити перепустку», там також пропонують завітати до приймальної комісії.
У маленькій кімнаті з кількома столами та фахівцями ліцею можна подати
документи на вступ до одного з найпрестижніших військових ліцеїв країни. І
цього року вперше це можуть зробити не тільки юнаки, а й дівчата. Революційне
рішення, яке дало доступ молодим українкам до двох військових закладів:
Київського військового ліцею імені Івана Богуна у столиці та
Військово-морського ліцею в Одесі, ухвалили на засіданні Кабінету міністрів.
Більшість урядовців проголосували за проект наказу Міністерства оборони «Про
затвердження Положення про військовий (військово-морський) ліцей». У документі,
на який і спираються у своїй роботі заклади, повідомляється, що приймають
тільки юнаків. Нині ж це формулювання змінили на «юнаків та дівчат». Але ще
задовго до того, коли Міністерство юстиції внесло правки, батьки потенційних
ліцеїсток уже обривали телефони ліцею, - каже начальник закладу генерал-майор
Ігор Гордійчук.
«Від
15 до 20 дівчат - це ті, про кого ми точно знаємо, що вони хочуть вступати. Ми
готові їх приймати. Також, не роздумуючи, прийматимемо дівчат з родин, які
втратили батьків на передовій російсько-української війни. Гроші витрачені,
ремонт ми вже зробили, усе облаштували», - розповідає він.
| |
| Юлія
Микитенко, військовослужбовець ЗСУ, викладач Київського військового ліцею імені
Івана Богуна |
Дівчата
житимуть у сучасній казармі. Її облаштували по сусідству з розташуванням
юнаків. Точніше, стару велику казарму розділили навпіл, постелили нову підлогу,
зробили нову стелю. У приміщенні є окремий вхід, окремі санвузли з новим
обладнанням, роздягальні, кімнати, де можна випрати та попрасувати одяг. «Це -
принцип, за яким співпрацюють військові в міжнародних миротворчих місіях», -
ділиться досвідом Ігор Гордійчук. Під час перебування в складі миротворчого
контингенту в Афганістані він бачив, що чоловіки й жінки служать разом, мають
спільні їдальні, спортзали, навчальні класи. Окремі лише приміщення для
відпочинку. І жодних проблем не виникає.
Але
там дорослі чоловіки та жінки, а в ліцеї вчитимуться підлітки (10-й та 11-й
класи). І в них можуть виникати психологічні проблеми, вирішувати які
доведеться кураторам груп або, як їх правильно називають у військових
навчальних закладах, командирам взводу. Взводом дівчат командуватиме Юлія
Микитенко. Вона служила на передовій у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні
«Київська Русь», командувала розвідниками. У військо дівчина прийшла з
цивільної професії. Отримала диплом філолога в Києво-Могилянській академії та
майже одразу ж підписала контракт як солдат. Потім пройшла офіцерські курси в
Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Молодший лейтенант, чи то
пак лейтенантка, добре знає, що несприйняття жінок у війську досі існує. Від
нав'язливих порівнянь із «солдатом Джейн» до заборони обіймати бойові посади. І
саме завдяки такому експерименту з навчанням ліцеїсток-військових можна буде
змінити цю ситуацію.
«Їх
можуть не сприймати, обзивати. Їм буде найважче, вони будуть долати спротив, і
для цього треба бути не тільки фізично готовими, а й морально. Не зламатися,
розуміти, що те, що ти робиш, - це твоє, і ти робиш правильну справу».
Юлія
цього року вже випустила ліцеїстів і готується до нового набору. Каже, власним
прикладом підготувала хлопців до того, що поряд з ними навчатимуться дівчата.
Адже, коли почала виконувати функції командира, юнаки не одразу сприймали її
серйозно. Але згодом зрозуміли, що Юлія - така сама військова, як і решта
викладачів-чоловіків, тож варто поважати й сумлінно виконувати команди. А
нещодавно вона показала своїм вихованцям фільм «Невидимий батальйон», у якому
йдеться про жінок на фронті. Каже, реакція на нього була різною, як і реакція
на новину про те, що незабаром разом з ними вчитимуться дівчата: «Одні хлопці
заявляють, що не треба нам тут «бабів», хочемо суто чоловічий колектив. Інші
кажуть, що це - цікаво. У мене страху немає. Але є відповідальність, адже це -
перший набір. Я роблю ставку на те, що прийдуть саме вмотивовані дівчата.
Сподіваюся, одразу дам їм зрозуміти, що від них багато очікують і вони мають
виправдати ці очікування та сподівання».
«У нас
уже є 300 спартанців (випускники Київського військового ліцею імені Івана
Богуна 2019 року. - Ред.), а Юлія Миколаївна підготує 100 амазонок», - додає
Ігор Гордійчук.
| |
Ігор
Гордійчук, генерал-майор ЗСУ, Герой України, начальник Київського військового
ліцею імені Івана Богуна | |
Начальник
ліцею пишається можливістю зробити своєрідну революцію в армії, розширити права
жінок. Але, каже, жодних привілеїв для нових ліцеїстів не буде. Навчальну
програму не змінюватимуть, вона підходить як хлопцям, так і дівчатам. Як і
юнаки, дівчата здаватимуть вступні іспити, складатимуть психологічні та фізичні
тести (зробити, щонайменше, сім підтягувань, пробігти 60 м трохи менше, ніж за 10
сек.). Пройдуть перевірку медкомісії, і тільки після цього їх зарахують до
ліцею. За два роки вони отримають базові знання та спеціалізовані навички
служби в армії. Їх вивозитимуть на військові полігони, до них приходитимуть
кадрові військові, які можуть поділитися практичними знаннями. Наприклад, до
дівчат на лекції має завітати Маруся Звіробій - відома волонтерка, доброволець.
«Поставлене
завдання стосується не кількості, якості. Треба започаткувати настільки
позитивну тенденцію, щоби ці дівчата були кращими за нас, усіх разом узятих.
Треба Збройним силам на передову - на передову, треба в бойовий літак СУ-24 - у
бойовий літак, треба в морську піхоту - пішли служити. Ми хочемо вийти на
рівень Ізраїлю, де дівчата - найкращі танкісти, пілоти. Але ми розуміємо, що
там це зробили не за один день. Так само ми аналізуватимемо щомісяця, як
відбувається експеримент», - зазначає начальник ліцею.
Серпень
- вирішальний місяць для майбутніх ліцеїстів. Вступники-дівчата, як і хлопці,
місяць житимуть у казармах, щоби зрозуміти, чи не помилилися з вибором і чи
зможуть прийняти присягу та стати військовими. Якщо ж ні, можуть відмовитися й
продовжити навчання в цивільних закладах.
У
ліцеї імені Івана Богуна розуміють, що дівчата в казармах - це необхідність,
яку диктує Україні війна. Ігор Гордійчук став начальником ліцею два з половиною
року тому, після служби на передовій і важкого поранення, і він упевнений, що
Україна зможе згодом дійти до рівня армій Канади, Ізраїлю, де військовий - це
професія і не важлива стать воїна. «Що більше нас буде, то раніше війна
закінчиться. І з переможним результатом! Росіяни мають бачити, що нас буде не
сотня й не тисяча, а мільйони мотивованих, підготованих, забезпечених, готових
захищатися», - каже генерал Гордійчук.
Жінок
в українській армії вже багато. Це доводять офіційні цифри: у 2018 році у
Збройних силах служили 55 тис. жінок, зокрема, 6 тис. є учасниками бойових дій.
Але це, здебільшого, фінансисти, медики, юристи. Рішення про навчання жінок у
військових ліцеях дасть їм змогу далі вступати до військових вишів та
претендувати на бойові посади в механізованих, артилерійських, танкових,
розвідувальних підрозділах.
Автор: Дарина Феденко
Джерело: «Український тиждень»