Від редакції:

Донедавна жінкам в українській армії було не дуже комфортно, м'яко кажучи. Боротьба за рівні права, при рівних обов'язках(!), тривала не рік і не два. Однак наполегливість дівчат - і військових, і ветеранок - дає результати. І ось один з цих результатів:  у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна готуються до першого у своїй історії прийому дівчат.

На КПП Київського ліцею імені Івана Богуна повісили нову табличку. Тепер, крім «пред'явити перепустку», там також пропонують завітати до приймальної комісії. У маленькій кімнаті з кількома столами та фахівцями ліцею можна подати документи на вступ до одного з найпрестижніших військових ліцеїв країни. І цього року вперше це можуть зробити не тільки юнаки, а й дівчата. Революційне рішення, яке дало доступ молодим українкам до двох військових закладів: Київського військового ліцею імені Івана Богуна у столиці та Військово-морського ліцею в Одесі, ухвалили на засіданні Кабінету міністрів. Більшість урядовців проголосували за проект наказу Міністерства оборони «Про затвердження Положення про військовий (військово-морський) ліцей». У документі, на який і спираються у своїй роботі заклади, повідомляється, що приймають тільки юнаків. Нині ж це формулювання змінили на «юнаків та дівчат». Але ще задовго до того, коли Міністерство юстиції внесло правки, батьки потенційних ліцеїсток уже обривали телефони ліцею, - каже начальник закладу генерал-майор Ігор Гордійчук.

«Від 15 до 20 дівчат - це ті, про кого ми точно знаємо, що вони хочуть вступати. Ми готові їх приймати. Також, не роздумуючи, прийматимемо дівчат з родин, які втратили батьків на передовій російсько-української війни. Гроші витрачені, ремонт ми вже зробили, усе облаштували», - розповідає він.

	Юлія Микитенко, військовослужбовець ЗСУ, викладач Київського військового ліцею імені Івана Богуна

Дівчата житимуть у сучасній казармі. Її облаштували по сусідству з розташуванням юнаків. Точніше, стару велику казарму розділили навпіл, постелили нову підлогу, зробили нову стелю. У приміщенні є окремий вхід, окремі санвузли з новим обладнанням, роздягальні, кімнати, де можна випрати та попрасувати одяг. «Це - принцип, за яким співпрацюють військові в міжнародних миротворчих місіях», - ділиться досвідом Ігор Гордійчук. Під час перебування в складі миротворчого контингенту в Афганістані він бачив, що чоловіки й жінки служать разом, мають спільні їдальні, спортзали, навчальні класи. Окремі лише приміщення для відпочинку. І жодних проблем не виникає.

Але там дорослі чоловіки та жінки, а в ліцеї вчитимуться підлітки (10-й та 11-й класи). І в них можуть виникати психологічні проблеми, вирішувати які доведеться кураторам груп або, як їх правильно називають у військових навчальних закладах, командирам взводу. Взводом дівчат командуватиме Юлія Микитенко. Вона служила на передовій у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», командувала розвідниками. У військо дівчина прийшла з цивільної професії. Отримала диплом філолога в Києво-Могилянській академії та майже одразу ж підписала контракт як солдат. Потім пройшла офіцерські курси в Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Молодший лейтенант, чи то пак лейтенантка, добре знає, що несприйняття жінок у війську досі існує. Від нав'язливих порівнянь із «солдатом Джейн» до заборони обіймати бойові посади. І саме завдяки такому експерименту з навчанням ліцеїсток-військових можна буде змінити цю ситуацію.

«Їх можуть не сприймати, обзивати. Їм буде найважче, вони будуть долати спротив, і для цього треба бути не тільки фізично готовими, а й морально. Не зламатися, розуміти, що те, що ти робиш, - це твоє, і ти робиш правильну справу». 

Юлія цього року вже випустила ліцеїстів і готується до нового набору. Каже, власним прикладом підготувала хлопців до того, що поряд з ними навчатимуться дівчата. Адже, коли почала виконувати функції командира, юнаки не одразу сприймали її серйозно. Але згодом зрозуміли, що Юлія - така сама військова, як і решта викладачів-чоловіків, тож варто поважати й сумлінно виконувати команди. А нещодавно вона показала своїм вихованцям фільм «Невидимий батальйон», у якому йдеться про жінок на фронті. Каже, реакція на нього була різною, як і реакція на новину про те, що незабаром разом з ними вчитимуться дівчата: «Одні хлопці заявляють, що не треба нам тут «бабів», хочемо суто чоловічий колектив. Інші кажуть, що це - цікаво. У мене страху немає. Але є відповідальність, адже це - перший набір. Я роблю ставку на те, що прийдуть саме вмотивовані дівчата. Сподіваюся, одразу дам їм зрозуміти, що від них багато очікують і вони мають виправдати ці очікування та сподівання».

«У нас уже є 300 спартанців (випускники Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2019 року. - Ред.), а Юлія Миколаївна підготує 100 амазонок», - додає Ігор Гордійчук.

Ігор Гордійчук, генерал-майор ЗСУ, Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна

Начальник ліцею пишається можливістю зробити своєрідну революцію в армії, розширити права жінок. Але, каже, жодних привілеїв для нових ліцеїстів не буде. Навчальну програму не змінюватимуть, вона підходить як хлопцям, так і дівчатам. Як і юнаки, дівчата здаватимуть вступні іспити, складатимуть психологічні та фізичні тести (зробити, щонайменше, сім підтягувань, пробігти 60 м трохи менше, ніж за 10 сек.). Пройдуть перевірку медкомісії, і тільки після цього їх зарахують до ліцею. За два роки вони отримають базові знання та спеціалізовані навички служби в армії. Їх вивозитимуть на військові полігони, до них приходитимуть кадрові військові, які можуть поділитися практичними знаннями. Наприклад, до дівчат на лекції має завітати Маруся Звіробій - відома волонтерка, доброволець.

«Поставлене завдання стосується не кількості, якості. Треба започаткувати настільки позитивну тенденцію, щоби ці дівчата були кращими за нас, усіх разом узятих. Треба Збройним силам на передову - на передову, треба в бойовий літак СУ-24 - у бойовий літак, треба в морську піхоту - пішли служити. Ми хочемо вийти на рівень Ізраїлю, де дівчата - найкращі танкісти, пілоти. Але ми розуміємо, що там це зробили не за один день. Так само ми аналізуватимемо щомісяця, як відбувається експеримент», - зазначає начальник ліцею.

Серпень - вирішальний місяць для майбутніх ліцеїстів. Вступники-дівчата, як і хлопці, місяць житимуть у казармах, щоби зрозуміти, чи не помилилися з вибором і чи зможуть прийняти присягу та стати військовими. Якщо ж ні, можуть відмовитися й продовжити навчання в цивільних закладах.

У ліцеї імені Івана Богуна розуміють, що дівчата в казармах - це необхідність, яку диктує Україні війна. Ігор Гордійчук став начальником ліцею два з половиною року тому, після служби на передовій і важкого поранення, і він упевнений, що Україна зможе згодом дійти до рівня армій Канади, Ізраїлю, де військовий - це професія і не важлива стать воїна. «Що більше нас буде, то раніше війна закінчиться. І з переможним результатом! Росіяни мають бачити, що нас буде не сотня й не тисяча, а мільйони мотивованих, підготованих, забезпечених, готових захищатися», - каже генерал Гордійчук.

Жінок в українській армії вже багато. Це доводять офіційні цифри: у 2018 році у Збройних силах служили 55 тис. жінок, зокрема, 6 тис. є учасниками бойових дій. Але це, здебільшого, фінансисти, медики, юристи. Рішення про навчання жінок у військових ліцеях дасть їм змогу далі вступати до військових вишів та претендувати на бойові посади в механізованих, артилерійських, танкових, розвідувальних підрозділах.

Автор: Дарина Феденко

Джерело: «Український тиждень»