Від редакції:

Так-так, ви не помилилися, в українській популярній музиці є цілих два Винники. Щоправда, один із них як заплутався у «Мері-Діанах», так і лишився просто «МЕРІ». І в нього це виходить просто чудово! : )

 

Віктор Винник - музикант, вокаліст та лідер гурту «Мері», вкотре завітав до Івано-Франківська. Тут, ще в 90-их, минули його студентські роки, молодіжні розваги та незабутні моменти безтурботного життя. Віктор вважає Франківськ своїм другим рідним містом та з радістю приїжджає сюди знову і знову. Відбувся черговий візит співака до Станиславова, де він охоче погодився поспілкуватися з нами:

- Розкажи історію, пов'язану з Франківськом, яку ще ніколи не розповідав...

- На першому курсі я мешкав в гуртожитках, і там, ще на початку 90-их неподалік були поні. Вони мали хорошу звичку: підходити і їсти з рук людей. Якщо їм щось не давали вони голосно іржали. Поні теж коні. Я йшов з танцювальної репетиції, був дуже змучений, це була темна ніч листопада. Не побачив цього поні, і коли він заіржав, мені згадалися всі фільми жахів, які бачив. Я дуже швидко прибіг до гуртожитку, на одному подиху, хоча після репетиції був виснажений. Виявляється, в людини є надможливість, і її можна викликати. Того вечора поні зміг це зробити. (Сміється).

- Чи змінюється для тебе Франківськ? Якщо так, то позитивно - чи негативно?

- Коли ти закоханий, ти не бачиш негативу в принципі. А коли я вічно закоханий, я не можу бути не емоційним. Хоча, коли, в 90-их я тут навчався, в центрі, на стометрівці, стояв великий, зелений паркан впродовж 5 років. Я не міг зрозуміти, що там. Потім, приїздив ще після навчання - і цей паркан там досі стояв. І коли вкотре приїхав - а паркан зник, то для мене зникла якась архітектурна деталь стометрівки. Там зробили банк. Це була така перша, помітна для мене, зміна, а потім їх дуже багато відбулось. Франик для мене - це місто-свято. Для багатьох моїх знайомих - також. В мене завжди тут піднесений настрій, і з обличчя не сходить дурна блаженна посмішка. Але мені не соромно. (Сміється).

- Твоя найновіша пісня - «Емігрант». Чим мотивувався, коли її створював?

- Надихає те, що і завжди, це - життя. Тема еміграції колись була інакша, ніж зараз. Тепер вона набула загрозливих форм. Не секрет, що нас буде більше скоро там, ніж тут. Просто мені хотілось зрозуміти стан людини, яка завтра стає емігрантом. Напевно, в кожного є така межа, бо перед останнім кроком стає страшно, через те, що ти розумієш, що вже - все. Я себе уявно ставив на місце цих людей, і вийшла така пісня.

- Коли очікувати ваш 5 альбом «Снайпери-амури»? Чим він здивує?

- Дивує він, в першу чергу, мене. Тому, що спочатку, планувалось 10 треків, і вони вже давно були готові, але пісні далі записуємо, і на сьогодні, є вже 15 пісень, які ввійдуть в альбом. На третину він вже оприлюднений, але є композиції, які ще синглами будуть виходити влітку і восени. Це буде дуже повнометражна платівка. Я дуже хотів закінчити її цього року, щоб почати щось нове.

- Чи є така пісня, яку ти слухаєш просто для себе, і вона є особлива ?

- Серед моїх - немає. Момент, коли ти записуєш пісню, над нею працюєш, ти її стільки разів прослуховуєш, що вже від неї відокремлюєшся, дивишся на неї якось збоку. Ніщо не досконале в житті, і ти уже чуєш якісь недопрацювання... помічаєш щось нове, але це треба відпускати. А потім - вистачає того, що я почую її на «Вежі».

- Чи доводилось випадково тобі чути власні пісні у виконанні вуличних музикантів?

- Це відбувається доволі часто, особливо на Заході. Є три етапи сприйняття себе в цьому плані. Перший - коли ти чуєш свою пісню, відчуваєш хвилю гордості, але люди проходять, і їм все одно, хто ти. Потім другий - заперечення, коли хтось співає пісню, а ти такий: «Так, стоп, це моя пісня, чого ви її змінили?!». А потім третій - момент просвітління, коли ти розумієш, що це - круто, ти дивишся, що пісня живе серед людей, і тоді настає спокій. Я перебуваю вже у третьому вимірі. Я спокійно дивлюся на це, і мені вже не ламає слух те, що деякі слова і ноти мелодії - інші. Розумію, що в той момент ця пісня належить хлопцям, які грають на поганенькій не налаштованій гітарі, і вони переживають. Вони, за допомогою моїх слів і думок, просувають щось своє. Це дуже приємно.

- Якому місту присвячена пісня «Місто»?

- Ця пісня і не про Львів, і не про Станиславів, а про маленьку Батьківщину, про те, звідки ми походимо, що нас тримає, і на чому тримається ця країна. Про патріотизм, в хорошому розумінні цього слова, бо ми часто забуваємо звідки ми і хто. Більшість розуміє, про що вона.

- Що б ти сказав звичайному франківцю?

- Скажу ще раз, і сто раз. Кожного разу, коли я приїжджаю сюди, - для мене це свято. Часом у франківців уже око замилюється на красу свого міста, на якісь деталі, ви розумієте, що бачите це кожен день. Знайдіть хвилинку і подивіться на все по-новому. Ви побачите, яке гарне місто Франківськ, як воно вітає гостей, як ці гості хочуть повертатись сюди. Вам корінним, від нас, не корінних, - велике вітання. Франківськ має своє обличчя, і це місто, яке може про себе багато розказати без історій і міфів. Це славний край.

Інтерв'ю підготувала Маргарита Петрова

Джерело: Телерадіокомпанія «Вежа»
(

 

Довідка «МП»

 

МЕРІ  - український рок-гурт, створений у 1996 році в місті Трускавці. Лідер гурту - Віктор Винник. Зараз цей авторський проект має назву «Віктор Винник і «МЕРІ».

У творчому доробку - 4 студійні альбоми: «Мерідіани» (2007), «Війни в прямому ефірі» (2010), «Кулями любов...» (2014) та «Я z України» (2016), 20 кліпів.

У 1996 році в місті Трускавець Віктор Винник, котрий на той час був студентом художнього факультету, та старшокласник Тарас Ших заснували акустичний гітарний дует. Першими слухачами були близькі та знайомі люди. Певний час дует існував без конкретної назви.

Вперше назва «МЕРІ» прозвучала у 1998 році в місті Тернополі, на фестивалі авторської пісні в міській філармонії.

Віктор Винник: «Коли конферансьє запитав: «А як вас оголошувати?» - не було часу думати, і хтось сказав: «Та хай буде «МЕРІ...». Була в нас тоді така пісенька «Мері second-hand», - тобто все було спонтанно і не надумано».

У 1998 році Віктор Винник паралельно розпочинає співпрацю з групою «Немо», яка триває до 2003 року. На студії «NAU» (творча майстерня групи «Немо») записуються перші професійні фонограми.

1999 року виходить перша відеоробота гурту до пісні «Тепер ти ангел».

У 2001 році Віктор Винник переїжджає до Києва. Триває запис нових пісень. У 2003 році було записано пісню «Мерідіани», яка швидко здобула популярність на FM-станціях країни. До групи долучається ударник Віктор Лесюк. Готується нова програма, яку було представлено 19 вересня 2003 року у львівському клубі «Picasso». Акція отримала назву «Осінній Львів збирає друзів». Окрім «МЕРІ», там були присутні гурт «Немо» та брейк-денс формація «Soul B». Саме цю дату прийнято вважати відправною точкою, початком нового етапу в розвитку «МЕРІ».

У 2007 році виходить в світ дебютний альбом гурту «Мерідіани». Альбом складається з 12 пісень, зокрема - вже популярних «Ромео», «Бандити» та «Мерідіани».

10 червня 2010 року в столичному клубі «44» відбулася презентація нового альбому гурту під назвою «Війни в прямому ефірі».

29 січня 2014 року гурт виклав у вільний доступ альбом «Кулями любов...», який також було видано у CD-форматі обмеженим тиражем.

За синглом «Я з України», який встиг полюбитися вражаючій кількості українців, викликати численні дискусії та обговорення (а отже, стати успішним), Віктор Винник і гурт «МЕРІ» випустили повноформатний альбом «Я z України». Згадана пісня стала титульним треком і дала назву всій платівці. Альбом вмістив у себе одинадцять авторських треків і один бонус-ремікс. Загальна тривалість - близько 45 хвилин. Основна частина треків, що увійшли до нього, була записана в період між 2014 та 2016 роками, хоча є і кілька старіших композицій.

Віктор Винник та «МЕРІ» їздили з концертами до США (2007), Італії (2010), Польщі та Латвії (2013-2015), Великої Британії (2016).

Восени 2017 року Віктор Винник і «МЕРІ» зняли кліп на пісню «Про них», присвячену українським добровольцям, які воюють на сході України. Кліп знімали у селі Широкине, безпосередньо на позиціях Української Добровольчої Армії (УДА). Всі герої кліпу - справжні бійці УДА і волонтери.

У жовтні 2017 року Віктор Винник і «МЕРІ» наважилися на експеримент і зробили концертну програму з оркестром. У Львові виступ відбувся разом з колективом Lviv Jazz Orchestra, в Івано-Франківську - з оркестром Harmonia Nobile.

У квітні 2019 року світ побачив новий сингл «Емігрант» із соціальною тематикою.