rss
09/20/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-38

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Студентська палітра \ Дмитро Лопушанський: «Планую зменшити прилад до розмірів кишенькового ліхтарика»

Від редакції:

Українські юні генії рятують світ - і дивують його! Львів'янин Дмитро Лопушанський у червні покаже свій винахід для людей з вадами зору у Туреччині.

 

17-річний Дмитро Лопушанський став переможцем Міжнародної конференції молодих учених ICYS- 2019, яка проходила у Малайзії. Хлопець представив у місті Куала-Лумпур мультифункціональний прилад для незрячих. Він визначає колір, рівень освітленості, а також відстань до перешкод. Міська рада Львова вручила переможцю сертифікат на суму 20 тисяч грн.

Журналіст «ВЗ» запитала у Дмитра Лопушанського, чи пов'язу­ва­тиме він у майбутньому своє життя з наукою, на що витратив свої перші зароблені гроші і над яким проектом працює зараз?

Цього року Дмитро закінчив Львів­ський ліцей №  8. Хлопець планує вступати до Українського католицького університету на факультет комп'ютерних наук. Розповідає, з чого почалося його захоплення наукою.

- Три з половиною року тому я пішов на IT-курси, - каже юний учений. - Професія програміста ставала дедалі популярнішою. Мені було цікаво спробувати себе у цій сфері. Я завжди цікавився математикою. Люблю точні науки. На курсах вчився розробляти вебсайти. Пізніше пішов вчитися сервісної розробки. Влітку постійно займався самоосвітою. І паралельно дізнався від знайомих про Малу академію наук. Вирішив вступати.

- Нудно не було? Твої однолітки, мабуть, про науку і не замислюються...

- На IT-курсах я познайомився з дуже активними підлітками. Але щоб досягнути результату, потрібно постійно працювати. Мала академія наук - місток між школою та вищим навчальним закладом. Мені дали наукового керівника. Він у всьому допомагав. Я створив власну соцмережу Tagbi (вона об'єднує у собі найкращі функції наявних соцмереж). Це був хороший старт! Щоправда, вона ще повністю не готова до запуску у світ. Думаю, коли у мене з'явиться натхнення, я її вдосконалю.

- Батьки тебе підтримують? Пам'я­таєш, коли ти заробив свої перші гроші?

- Мої батьки - підприємці. Вони завжди мене підтримують. А свої перші гроші я заробив у 15 років. Розробляв для знайомих вебсайти. Це було 200 доларів. На що їх витратив? Купив smart-watch.

- А чому ти вирішив створити пристрій саме для незрячих?

- Мріяв про соціальний проект, який допомагав би людям з обмеженими можливостями. У мене самого поганий зір... Якось подумав: а як живуть люди, які зовсім не бачать? Які у них проблеми? Я сконтактувався з Оксаною Потимко, керівником ГО для незрячих. Вона порадила зробити визначник кольору для незрячих. Бо закордонні аналоги дуже дорогі, і незрячі не мають можливості такий пристрій купити.

- Прилад має вигляд пляшечки, - продовжує Дмитро Лопушанський. - Незряча людина бере його у руки. Там - дві кнопки і перемикач. Вона торкається предмета чи одягу, і пристрій озвучує колір. Так само вона може дізнатися, чи є світло у приміщенні, на вулиці. Бувало, незрячі люди засинали вдома при ввімкнених лампах. Прилад допоможе це контролювати. Також у нього вмонтований датчик відстані. Якщо перешкода виникає на відстані метра, людина чує сигнал. Наразі датчик перешкод ідеально працює у приміщенні. Щоб користуватися цією функцією на вулиці, його ще потрібно доопрацювати. Також на прохання незрячих планую зменшити пристрій. Щоб ним було зручніше користуватися. Він матиме вигляд кишенькового ліхтарика. Менший корпус надрукую на 3D-принтері.

- Це твоя розробка «з нуля» чи ти використав закордонні аналоги?

- Закордонні пристрої мають лише одну функцію (наприклад, визначають колір). Мені вдалося додати ще дві - визначення рівня освітленості у приміщенні та на вулиці, а також визначення перешкод. Взагалі, використав зовсім інші технології у розробці та алгоритми. Крім того, мій прилад значно дешевший. Визначник кольору іноземного виробництва коштує від трьох тисяч грн. і більше. Вартість мого багатофункціонального пристрою - близько тисячі грн. Якщо закупити дешевші деталі, його можна ще здешевити.

- Є підприємці, які зацікавилися твоїм винаходом?

- Пристрій потрібно вдосконалити, а тоді думати про його серійне виробництво. Усіх деталей не розголошуватиму (усміхається. - Авт.). Але певні ідеї у мене є. Крім того, для такого проекту потрібна команда фахівців. У червні я їду до Туреччини на наукову конференцію - представлятиму свій винахід для людей з вадами зору.

Автор: Сюзанна Бобкова

Джерело: «Високий Замок»

Еко-кафе, «розумна устілка», Self-School - бізнесмени оцінили дитячі стартапи

Тустань – явище, а не фестиваль

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com