Від редакції:

Перемога добре відомої мешканцям Чикаго співачки Оксани Мухи у дев'ятому сезоні популярного проекту «Голос країни» стала неабиякою втіхою для всіх шанувальників української пісні.

 

Оксана Муха давно не мислить себе поза сценою, об'їздила з концертами багато міст України і виступила на престижних закордонних сценах. Після перемоги на Першому Міжнародному конкурсі імені Квітки Цісик її справедливо назвали «другою Квіткою». У тому, що в Оксани Мухи - унікальний голос, що вона «проживає» кожну свою пісню, переконалися не лише тренери проекту «Голос країни», що йшов на каналі «1+1», а й усі шанувальники української пісні. І тому саме їй глядачі віддали свій вирішальний голос. Оксана Муха перемогла у найвокальнішому проекті в Україні і стала «Голосом країни».

- Оксано, ви - відома співачка, ваш голос знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Коли з'явилася ідея відомій співачці взяти участь у «Голосі країни»?

- Я думала потрапити на «Голос країни» років зо п'ять тому. Мої друзі спонукали мене, щоб я пішла на проект. Хоча у мене були сумніви, чи варто боротися лише за себе та свій голос. І увесь цей час у мені боролися дві думки - йти чи не йти?! Але після того, коли ми торік навесні зробили 20 концертів для Квітки Цісик до її 65-річчя, я знову задумалася над участю у «Голосі країни», адже так хотілося, аби пісні Квітки відкрилися для всіх українців. І тоді моя промо-менеджер і моя надійна подруга Галина Гузьо запитала: «А може, з історією Квітки, все ж таки, на «Голос країни»? І розкажеш про неї з великого екрана». Ці слова за Квітку так мене «увімкнули», що я захотіла боротися. Саме це і стало для мене причиною боротьби - не за себе, а за неї. А відповідно, потім уже й за себе...

- Вас називають «другою Квіткою Цісик» ще відтоді, коли ви перемогли на конкурсі імені цієї співачки. До вас з екрана з відеозверненням звернувся син Квітки. Звідки він довідався, що саме зараз вам потрібна його підтримка?

- Ми спілкуємося з Маєю Лев. Це - двоюрідна сестра Квітки. З Маєю ми узгоджували увесь наш тур, присвячений ювілею великої співачки, усі нюанси і фотографії, спілкувалися з чоловіком Квітки Едвардом і сином Едьом (повне його ім'я Едвард-Володимир). Тобто, ми поставили Маю до відома заздалегідь про те, що буде відбуватися. Бо дуже часто в речах, що стосуються Квітки Цісик, родину ставлять до відома після того, коли уже щось зробилося, не порадившись з рідними. Для них це - дуже боляче, бо, не порадившись, роблять не завжди так добре, як можна би було зробити. Тому ми з Маєю проговорювали кожен крок, листи, які писав чоловік Квітки Едвард Ракович на нашу підтримку стосовно туру, в яких звертався до тих, хто приходив на концерти, - усе це я доносила до слухачів. Так само і тепер я запитала у Маї, чи не заперечували б вони, що я піду на «Голос країни» і розповідатиму про Квітку. Між нами - суто людська домовленість і моральна довіра, повага одне до одного. Коли я пройшла сліпі прослуховування, і мені потрібно було зробити візитку з коротеньким відео, я попросила Маю сказати кілька слів підтримки. Пізніше записав своє відео і Едвард-Володимир. Можу сказати точно: «Голос країни» нас ще більше зблизив з родиною Квітки Цісик. Якщо раніше я спілкувалася винятково з Маєю, іноді - з чоловіком Едом, то цього разу син Едвард-Володимир вперше дав коментар для українського телебачення.

- До вас розвернулися під час сліпих прослуховувань двоє тренерів - Потап і Дан Балан. Чому вибрали Дана?

- Мені досі складно обґрунтовано відповісти на це запитання. Я керувалася винятково підсвідомими, інтуїтивними відчуттями. У цей момент не вибирала між тренерами, а прислухалася до своєї душі. Друзі думали, що я виберу Потапа, адже Дан - новий тренер у проекті. Але у мене було до Дана надзвичайно тепле відчуття.

- Чи не схиляв Дан Балан вас заспівати якусь пісню у стилі «буґі-вуґі»? Як вдалося його переконати, що будете співати лише українську пісню?

- Проект має кілька етапів - спочатку сліпі прослуховування, потім - вокальні бої, нокаути й останній етап - прямі ефіри. Кожен учасник йшов зі своїм плей-листом, аби обговорити з тренером та продюсерами свій репертуар, вибрати найкращі варіанти пісні. Пам'ятаю, коли на одному з етапів ми з Даном і музичним продюсером проекту Русланом Квінтою вибирали мені пісні, Дан поспішав, але він залишився, аби ми разом могли вибрати найкращий варіант. Були пропозиції заспівати якусь англійську чи французьку пісню. Але коли я заспівала лемківську «В темну нічку», Дан сказав, що це - прекрасно. А коли ми дійшли до нокаутів і постало питання, чи не пора б мені поекспериментувати і стати іншою, адже я вже двічі заспівала українську пісню, Дан наполягав, що магія відбувається тоді, коли я співаю українською мовою. Він дуже хотів, аби я співала саме українською.

- Спеціально для дуету з вами Дан Балан написав пісню українською і заспівав українською. Ви йому у цьому допомагали?

- Коли ми вже працювали на студії, він мене просив: «Якщо ти відчуваєш, що я десь помиляюся, допоможи мені і виправ». Ми з ним пропрацювали буквально кілька слів. Скажімо, він не розумів «уві сні», але Дан настільки швидко «хапає», у нього - чудова пам'ять. Та й воно не дивно, адже знає не дві чи три мови, а значно більше, він - поліглот.

- Який Дан на репетиціях - вимогливий, справедливий чи, навпаки, дуже лояльний?

- Дан - дуже толерантний, морально і духовно висока людина. Ніколи нікого не ображає, не підтримує розмов про обговорення когось у поганому руслі. Він - шалений перфекціоніст: якщо щось бачить, то дуже переконливо, але дуже делікатно вміє досягти задуманого. А ще - надзвичайно уважний. Мене жодного разу не відпустив зі студії голодною (усміхається). Він дуже уважний до своїх підопічних, завжди теплим словом підтримає, підніме настрій та дасть влучні поради перед виступом, всіх обійме.

- Оксано, хто у цьому шоу з учасників був для вас фаворитом?

- Дуже багато було сильних учасників. Мені близький Хайат. Я одразу зрозуміла, що це - людина, за яку я особисто вболіваю. Ми багато спілкувалися за лаштунками. У нас із Хайатом було багато спільних тем для розмови. Ми говорили про пісні, про красиві речі, а не про формальності. Він мені шалено імпонує. Хайат може абсолютно по-різному подавати свою манеру співу, бо він - не однобокий. Він - багатогранний, молодий, може достукатися до молоді, і мене це шалено підкуповує. А ще я б хотіла заспівати з ним дуетом - це би було дуже круто!

- На ефірі Тіна сказала, що Хайата вже запросили співпрацювати іноземні продюсери, але він відмовився. Чи не пропонували вам, може, і вас хтось хоче перетягнути в іншу країну?

- Не було у мене таких пропозицій. Ситуація, яка зараз склалася, вимагає, щоб дуже мудро зважувати усі рішення. Я дуже рада, що мені допомагає моя подруга Галя (промо-менеджер Галина Гузьо. - Г. Я.), зараз телефон з рук не випускає. Цілий день хтось телефонує, запрошує на телебачення, інтерв'ю, зустрічі, концерти. Це дуже тішить, але нам зараз важливо продовжити те, що ми робили до сьогодні. Нам не треба змінюватися. Якщо змінюватися, то лише на краще, але не йти у «чужі» руки.

- У суперфінал ви вийшли з Кариною Арсентьєвою. Як ви оцінювали головну суперницю? Які стосунки у вас були з нею: дружні чи, може, ви її боялися?

- Я поважаю Карину, бо вона для мене - та Попелюшка, яка завдяки «Голосу країни» стала принцесою. Ми її ніжно називали «помідорка». Мої друзі у Галичині вже її назвали «пані Помідорова». Вона би насправді могла мати шалений трамплін із «Голосом». Ми намагалися не думати про конкуренцію, а навпаки, підтримувати одна одну. Сидячи на кріслі у фіналі, я постійно повторювала: «Господи, дай цю перемогу тому, хто її зараз найбільше потребує». Коли я співала, думала про пісню, а не про те, щоб перемагати. Можливо, це і є переломний момент. Я розуміла, що виходжу і співаю від імені усіх українців, з якими ми - на одній хвилі і з якими ми є на одній планеті. Саме так я співала: «Я піду в далекі гори...». Для мене це була дуже висока відповідальність. Коли я сідала в крісло, слухала, як співають інші суперфіналісти, розуміла, що вони - дуже круті - не лише голосами, а й душевно. Я абсолютно щиро вже віддала давно своє місце, думками попрощалася на початку голосування, бачила, що діти - молодці, вони - юні, голосисті, у них - все попереду. Такі були мої думки. А от коли Хайат пішов із проекту, здивувалася...

- «Голос країни» - велике підґрунтя для співака, майданчик для старту. Як плануєте ви цим шансом скористатися?

- Я зараз лечу за інерцією, як запущена ракета (сміється. - Г. Я.). Мене запустили, і тепер у мене, як кажуть, «нема свалу». Наразі треба пережити кілька шалених днів, а може, й тижнів. Люди хочуть, щоб я з ними спілкувалася. Емоції зашкалюють, ми - трохи виснажені, бо не спали, не мали часу на відпочинок. Коли відійде той адреналін, який тримає, ми, мабуть, зляжемо (сміється. - Г. Я.).

Зараз - постійні зустрічі, інтерв'ю, в яких я щиро відповідаю на запитання, нічого не приховуючи. Не хочу, щоб люди щось погане думали. Знаєте, мені дуже боляче, коли прочитала в «Інстаграмі» коментарі, що усе - куплено, підтасовано. У цей момент подумала: скільки ж то треба би було заплатити, щоб підтасувати і купити?! Хоча насправді це - природно, що є такі коментарі. Може, це і добре, що вони є, бо, як кажуть, якщо нема поганих коментарів, людина нічого не варта.

- Фінал збігся з виборами президента. Країна була у напрузі, всі переживали. Чи вам це не заважало, адже ефір почався після того, коли стали відомі результати? Чи ви абстрагувалися від виборчого процесу?

- Склалося так, що через репетиції перед ефіром я не змогла проголосувати. Маю це на совісті, бо вперше у житті не змогла зробити свій вибір - через обставини, незалежні від мене. На «Голосі країни» ніколи не знали, коли хтось із нас покине проект. Кожна неділя була вирішальною. Коли так сталося, що після попереднього півфіналу треба було працювати над фіналом, а на це пішов увесь тиждень, я не мала фізично змоги взяти відкріпний талон і проголосувати у Києві. Водночас, розуміла, що вся підготовка, що відбувалася на сцені, це - також моя боротьба. Борюся там, де можу боротися, тією зброєю, яка зараз у мене є у моєму горлечку і моєму серці, у моїй свідомості.

- Попри те, що ви стали «Голосом країни», отримали ще й солідний подарунок - квартиру. Ви вже її бачили?

- Бачила! Це - житло на околиці Києва. Коли брала участь у проекті, не знала, що переможець отримає квартиру. Я взагалі про приз не думала. І коли у фіналі дізналася, що переможцеві дарують квартиру, мене розібрав сміх, і я запитала: «А чого ви так пізно про це сказали?». Як приємно, який це стимул... Усі фіналісти також отримали величезну скриньку косметики від спонсора проекту. Але найціннішим подарунком для мене були квіти від мого сина Данила. Ми з ним довго не бачилися, а він привіз мені такий чудовий букет. Мої вчителі з вокалу - Женя і Рима - подарували красиву брошку у вигляді чи то мухи, чи то бджілки. Сказали, що вболівали за мене від самого початку проекту. Про це сказали і всі музиканти. А Дан Балан подарував величезний оберемок білих троянд...

 

Автор: Галина Ярема

Джерело: «Високий замок»