Від редакції:

Сто років тому професія агронома в Україні була однією з найбільш шанованих і престижних. Схоже, мода на цю професію таки повертається. От тільки знань сучасним агрономам потрібно набагато більше. І генетика, і інженерія, й інформатика  - без цього сучасний агроном не дасть собі ради! : )

 

Кадр з відео з сайту Каліфорнійського університету у Девісі (www.ucdavis.edu)

Коли говоримо про майбутнє агробізнесу, згадуємо вчених із Китаю, які першими виростили на Місяці бавовник, або астронавта з «Марсіянина», який збирає урожай картоплі на «Червоній планеті». Проте, зелена революція триває тут, на Землі, і перспективи сільського господарства необмежені.

У 2018 році Всесвітній економічний форум підтримав проект створення інноваційної екосистеми, яка базується на 12 трансформаційних технологіях (альтернативні протеїни, генетично вдосконалені продукти для персоналізованого харчування, розумні роботи, блокчейн, Інтернет речей для створення синтетичної їжі тощо).

Досягти цього можна лише за наявності якісної агроосвіти й розвинених технологій. Саме тому в січні 2019 року на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» започаткувала освітню програму «Агрокебети». Студенти програми вивчатимуть основи агротехнологій, інструменти менеджменту та управління бізнес-процесами, а також покращуватимуть власні навички ефективності.

Проект реалізується за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України і провідних аграрних компаній України, серед яких: Corteva Agriscience, ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», New Holland, IMMER Group, «Агропросперіс», ІМК, Cygnet, Bayer, «Галс Агро», «Кернел», LNZ Group, «Лімагрейн Україна», Horsch, Agrohub, SmartFarming. Компанії-партнери надаватимуть менторів - топ-менеджерів, які будуть супроводжувати студентів під час навчання й стажування.

«Молодь має залишатись в Україні, а для того, щоб молоді спеціалісти залишалися, вони мають володіти універсальними та ґрунтовними знаннями, які дозволять їм бути конкурентоспроможними на ринку праці. Проект «Агрокебети» - це сучасна освіта, яка відповідає потребам компаній, дасть молоді змогу реалізуватися, вплинути на розвиток країни та підняти агрогалузь на наступний інноваційний рівень», - розповідає директор департаменту управління персоналом і комунікацій агрохолдингу МХП Ксенія Прожогіна.

Разом із програмою «Агрокебети» ми розповімо про перспективи агроосвіти й поділимося досвідом навчання в найкращих аграрних університетах світу.

Чому «агро» - це круто?

 

У 2015 році ООН затвердила програму Цілей сталого розвитку. Подолання голоду й досягнення продовольчої безпеки посідає серед них 2 місце. До 2030 року планують ліквідувати всі форми недоїдання й забезпечити доступ (насамперед, для дітей) до поживних харчових продуктів. Відповідальність за виконання глобального плану візьме на себе агросектор.

Погодьтеся, наші уявлення про агроосвіту залишаються далекими від реальності: на уроках біології ми вчилися за застарілими підручниками, а екологію не вважали предметом, вартим уваги. Проте сфера агробізнесу давно вийшла за межі звичайного сільського господарства й потребує нових методів викладання в університетах і коледжах. Значного прогресу тут досягли як іноземні, так і українські виші. Пропонуємо на прикладі найкращих університетів за QS World University Rankings розглянути, що пропонує аграрна освіта в різних країнах світу.

Популярність на міжнародному ринку праці

 

Напевно, немає такої сфери суспільної діяльності, де не був би задіяний агробізнес. Так само, як жоден період історії людства не обходився без сільського господарства й харчової промисловості.

У наш час агроосвіта перебуває на новому рівні: планується розробка нутрігенетичних продуктів, які кожен організм засвоюватиме індивідуально, технологія блокчейну скоротить кількість харчових відходів на 30 мільйонів тонн, а використання альтернативних протеїнів зменшить витрати прісної води на 400 мільярдів кубічних метрів. Ці завдання бере на себе агробізнес.

	Wageningen University. Фото з офіційного сайту університету (www.wur.nl)

Успішні підприємці Європи й США тісно співпрацюють зі студентами університетів і розробляють спільні проекти. Вагенінгенський університет у Нідерландах співпрацює з найкращими компаніями світового рівня: FrieslandCampina (входить до п'яти найтоповіших молочних компаній світу), науково-дослідницька компанія Noldus, а також Yili, Kikkoman, KeyGene та інші.

Університет Редінга у Великій Британії (входить до топ-200 найкращих університетів світу за версією Times Higher Education World University Rankings) має партнерські зв'язки з бізнесом та міжнародними корпораціями у сфері екології і сільського господарства, а 98% його досліджень визнані науковцями з усього світу.

«Еко» - частина навчального плану й стилю життя студентів

 

Наприклад, Вагенінгенський університет (Wageningen University)  у Нідерландах (1 місце в QS World University Rankings) є кліматично нейтральним. Практично весь викид вуглекислого газу компенсується завдяки роботі вітрових турбін у місті Лелістад. Щоб зменшити негативний вплив CO2, тут також використовують теплові насоси та економлять на споживанні енергії в будівлях університету.

Каліфорнійський університет у Девісі посідає 10 місце серед 629 закладів освіти в Princeton Review's Green Guide за дотримання екологічних стандартів. 29% продуктів харчування в їдальнях вирощені за новими методиками для підтримання екобалансу, а винайдена в університеті технологія перетворює 50 тонн відходів на паливо для кампусу. Енергію сонця використовує університетське ком'юніті West Village, щоб задовольнити майже всі енергетичні потреби університету.

Зразковою в цьому плані є Швеція. У країні, де 16-річну школярку номінують на Нобелівську премію за кампанію проти зміни клімату, думати й діяти в стилі «еко» студентів заохочують і в найкращому аграрному університеті країни. Шведський сільськогосподарський університет посідає 1 місце у світі в галузі лісового господарства. Bicycle-friendly простір університету знижує негативний вплив транспорту на довкілля. Також студенти й викладачі цього закладу повідомляють уряду про шкідливі викиди шведського сектора землекористування.

Нові підходи до навчання

 

У Вагенінгенському університеті в Нідерландах навчання здійснюється на базі 9 незалежних інститутів, які формують зі студентами 5 наукових груп. Тут навчають не агрономів та фермерів, а агрокібернетиків та агроінформатиків, екоспеціалістів, зоотехніків, генетиків-селекціонерів та агроінженерів. У сучасних лабораторіях іноземних вишів студенти вивчають усе: від генної інженерії до використання провідних технологій у галузі біоенергетики й продовольства.

В університетах викладають науковці й професійні дослідники. Студенти мають змогу навчатися й співпрацювати з професіоналами в центрах агрометрії, продовольчої стратегії та в харчових слідчих групах, а також проводити дослідження й тестувати власні розробки.

Наприклад, студенти Університету Редінга нещодавно створили новий спосіб переробки залишків хліба, бананів та картоплі. Найкращою стравою стала Potato Globe - це смачний картопляний крокет із трьома корисними начинками. А у Вагенінгенському університеті науковці довели, що при ультрафіолетовому випромінюванні їстівні комахи стають поживним джерелом вітаміну D. Тобто, навіть в аграрній сфері існує неординарність і креативність.

Навчальний простір сприятливий для досліджень та експериментів

 

Відвідавши кампус університету в Девісі, можна відчути себе персонажем Джона Толкіна. Адже будинки спільноти Baggins End Innovative Housing, також відомі під назвою Domes, своєю сферичною формою нагадують домівку Більбо Беґґінса. Побудовані студентами оселі є екологічним доповненням до звичайних гуртожитків. Кампус агроуніверситету в Нідерландах - це своєрідний хаб для обміну ідеями. Тут є бізнес-центри та «інкубатори», де перспективні студенти зустрічаються з підприємцями й стартаперами, щоб обговорити спільні проекти.

Взаємодія з природою. Всі корпуси Шведського сільськогосподарського університету розміщені поряд з парками або поблизу моря. Заклади освіти Англії, Бельгії та США мають власні ферми, пасовища й ботанічні сади. Найпоказовішим у цій сфері є Каліфорнійський університет у Девісі. Тут студенти мають власну екосистему - Arboretum. Це - 40 гектарів флори й фауни, сади зі сторічними деревами і найбільшою в Каліфорнії колекцією секвой та австралійських евкаліптів. Також на цій ділянці є «Сад для роздумів» (Native American Contemplative Garden), озеро з рідкісними видами риб, ботанічний сад, квіткові тераси й колекції рослин з усього світу.

Освіта в аграрних університетах розвивається швидкими темпами. Аграрний сектор нашого часу - це не важка фізична праця, а цілковита комп'ютеризація виробничого процесу, що вимагає широкої бази знань і вмінь. Практика найкращих університетів світу доводить, що для того, аби створювати «еко», треба думати й діяти в стилі «еко», адже лише підручників та навчальних лекцій у наш час недостатньо.

 

Автор: Дарина Антонюк

Джерело: «Studway»