rss
04/24/2024
EN   UA

Час i Події

#2022-08

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Студентська палітра \ Українські студентки про навчання в Німеччині

  Від редакції:

Вас цікавить якісна безкоштовна магістерська освіта? Є сенс починати старанно вчити німецьку мову! А ми пропонуємо кілька цікавих і пізнавальних історій про вступ до німецьких ВНЗ та адаптацію до студентського життя на новому місці.

 

Освіта в Німеччині залишається актуальним варіантом серед українських старшокласників та абітурієнтів. Ми вирішили поспілкуватися з кількома студентками, які наразі здобувають дипломи в цій країні, і дізналися про їхній досвід підготовки до вступу, зарахування до вишу, враження від життя в країні й плани щодо майбутнього навчання. Усі три історії виявилися унікальними й цікавими.

Софія Дмитрук про економіку, інновації та зміни

 

В Україні дівчина закінчила бакалаврат економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка за напрямом «Фінанси». Вона хотіла продовжити навчання на магістратурі, тому зупинила свій вибір на Німеччині, де є можливість здобувати освіту безкоштовно. В цій країні навчаються друзі Софії, які їй і розповіли детальніше про потенційні можливості.

Наразі дівчина є студенткою Єнського університету імені Фрідріха Шиллера і навчається за напрямом Economics, Innovation and Change. Свою підготовку до вступу, яка тривала протягом останнього семестру четвертого курсу, дівчина описує кількома послідовними етапами: вибір вишу, підготовка потрібних документів (їх перелік радить шукати на сайтах університетів), відправлення документів, отримання запрошення на навчання і підготовка студентської візи.

За словами Софії, адаптація проходить доволі болісно: складно, якщо не знаєш німецької, бо вона тут має вагоме значення. Другим нюансом є система навчання в університеті, яка відрізняється від української. Це передбачає готовність до мультикультурного спілкування, в якому потрібно враховувати традиційні особливості різних культур, релігійні переконання тощо.

Окреме питання - пошук житла. Як розповідає дівчина, отримати місце в гуртожитку складно, а квартиру знайти ще складніше і, звісно, дорожче. Однак Софії пощастило, і за тиждень до приїзду в Німеччину вона все ж отримала місце в гуртожитку.

Зокрема, серйозно поставитись до пошуку житла радять у компанії X-Patrio, про яку ми розповідали раніше. До послуг, які надають представники фірми, належить відкриття блокованого рахунку та оформлення медичного страхування. Однією з переваг компанії є те, що вирішити ці питання клієнти можуть в онлайн, без потреби приїздити до Німеччини особисто. Це допоможе майбутнім студентам менше хвилюватися через організаційні питання на місці.

«Навчання в цій країні - неймовірний досвід. Надалі маю плани займатися саморозвитком, вдосконалювати скіли в професійній сфері, поглиблювати німецьку, а також вивчати інші іноземні мови, поширені у світі», - підсумовує Софія.

Інеса Посипай про мови, комунікації та культури Європи

 

Ще одна випускниця ЛНУ імені Івана Франка - родом із Кривого Рогу, вивчала у львівському виші німецько-український переклад. Продовжувати магістратуру в першому ЗВО Інеса також не планувала. Ще на другому курсі вона поїхала в літній університет у Німеччині, потім був Erasmus у Берліні, а пізніше натрапила на програму, яку фінансує Німецька служба академічних обмінів (DAAD): «Конкурс був скажений, і на інтерв'ю я провалилася. Далі знайшла запис на сторінці нашого лектора у Львові про схожу програму. Вона також фінансується DAAD, це довгострокова стипендія, яка виплачується на два роки. Так я потрапила до Європейського університету Віадріна, розташованого у Франкфурті-на-Одері».

Зараз дівчина вивчає мови, комунікації і культури в Європі. При цьому вона наголошує, що єдиної спеціальності в її виші нема: студенти можуть самостійно підбирати до свого навчального плану дисципліни, які б вони хотіли опанувати. Сам вступ до вишу Інеса називає екстремальним, адже спочатку вона була націлена на іншу стипендію, і за кілька днів до дедлайну готувала пакет потрібних документів та мотиваційний лист. З її слів, найбільше часу забрала комунікація з львівським університетом. Після цього була співбесіда в Києві, за три тижні надійшли документи з посольства - це відбулося на початку червня.

Зважаючи на те, що дівчина вже мешкала в Німеччині, адаптуватися було легше. Під час навчання в Гумбольдтському університеті Берліна Інеса стала однією з перших студентів-українців вишу: до цього він не мав досвіду співпраці з нашою країною. Багато в чому їй довелося розбиратися самостійно, але це дало підґрунтя для спрощення подальношого навчання. До Німеччини вона приїхала з п'ятьма іншими студентами - це дозволило відкривати разом банківський рахунок чи відвідувати певні інституції. Вони - вже 23-тя група з України в Університеті Віадріна, тому у виші вже були готові до їхнього приїзду.

На початку семестру Інеса мала адаптаційний термін, де студентів навчали, як найкраще освоїтися в новому місті та університеті: «25% від усіх студентів цього вишу - іноземці. Тут усе продумано для того, щоб зробити життя для них комфортним. На початку часто влаштовували якісь івенти, а загалом вечірки тут проводять дуже часто. Франкфурт-на-Одері - студентське місто, попри те, що невелике. Я не відчувала негативного ставлення до себе: німцям цікаво дізнаватися про Україну та порівнювати наші культури».

Проблем у процесі вступу в Інеси не виникало. Труднощі були під час складання навчального плану: через те, що модульна система не уніфікована. Вперше дівчина зіткнулася з тим, що треба самостійно порахувати кількість кредитів та обрати точну кількість дисциплін. Те, що ти вибираєш спочатку, формує твою базу для майбутнього навчання. На магістратурі потрібно обрати 120 кредитів.

«Коли ти вступаєш до німецького вишу, мусиш навчитися вчитися та бути самостійним: тут ні на кого не звалиш свою провину. Тут навіть не обговорюється те, що певні правила не можна порушувати. Складнощі виникають, коли читаєш удома англійською, а на парі обговорюєте німецькою. Найважче - коли треба здавати письмову роботу, адже тут усе дуже індивідуально щодо кожного викладача. Ще бажано не тупити: краще перепитати кілька разів, і не тільки в одногрупників», - розповідає Інеса.

Враження від навчання в дівчини все ж позитивні: студент відразу знає, скільки працювати для певної кількості кредитів. Також діє хороша політика антиплагіату: за це відраховують. Культура в бібліотеці їй також до вподоби: у дівчини там навіть з'явилося своє робоче місце. Ще одна приємність - мовний центр, де певні курси можна використовувати безкоштовно. До того ж, є багато практики, яку Інеса проходитиме в посольстві України.

Поки що дівчина планує розвиватися у вибраному університеті. Вона взяла чотири семінари з дуже різних напрямів, тому поєднати їх доволі важко. У наступному семестрі Інеса планує визначитися, куди рухатися, адже обирати доведеться з 200 предметів, які пропонує виш.

Катерина Лубик про подвійний диплом із геодезії та геоінформатики

 

Дівчина є студенткою Інституту геодезії НУ «Львівська політехніка», де в грудні закінчила магістратуру за спеціальністю «Космічний моніторинг Землі», і наразі паралельно навчається за програмою подвійних дипломів в Університеті прикладних наук у Нойбранденбурзі. Там з вересня до лютого українські студенти відвідують пари, складають сесію і в той час дистанційно пишуть дипломну роботу для захисту магістратури у Львові.

«Наступним кроком нашого навчання є практика з березня по липень на одному з підприємств у Німеччині. На її основі ми пишемо дипломну роботу вже від Hochschule Neubrandenburg (Університет прикладних наук - прим. ред.) і маємо захиститися влітку», - розповідає Катерина. Загалом при відборі учасників, за словами дівчини, враховували навчальний рейтинг, знання англійської на рівні B1 або B2, базове володіння німецькою, а також студентську активність.

Підготовка до участі в програмі тривала приблизно рік і розпочалася з літньої практики, яку щороку проводить для студентів Інститут геодезії в Університеті прикладних наук. Після цього Катерина остаточно вирішила, що хоче навчатися в цьому університеті й почала відвідувати мовні курси.

Вже після приїзду до Німеччини у вересні студенти мали два інтенсивні тижні німецької. Загалом заняття розпочалися аж наприкінці місяця. Від університету за іноземцями був закріплений student buddy, який допомагав у процесі адаптації та у вирішенні питань із документами, реєстрацією, страхуванням, гуртожитком тощо.

Також від університету були організовані різноманітні заходи для адаптації студентів та ознайомлення з містом: барбекю, екскурсії та вечірки, де була змога познайомитись одне з одним і весело провести час. Звичайно, труднощі виникали, але з допомогою німецьких студентів та International Office було набагато легше адаптуватися в новому середовищі.

«Ці півроку навчання в Німеччині дали мені чимало. Я покращила знання англійської та німецької мов, отримала багато крутих вражень і знайомств, можливість подорожувати у вільний час. Вчитись треба було, опановувати багато нової інформації, незважаючи на те, що я отримала хорошу базу у "Львівській політехніці"», - розповіла дівчина.

Оскільки технології та методика навчання в Німеччині суттєво відрізняються від українських, Катерині довелося самотужки опановувати потрібний матеріал. Також більшість тамтешніх студентів мають базові знання з програмування, що стало викликом. «Європейська освіта дає тобі безліч можливостей для побудови кар'єри в різних куточках та можливість отримати актуальні й ґрунтовні знання. Наразі я готуюсь до початку практики, яку буду проходити в DLR (Німецький центр авіації та космонавтики - прим. ред.). Мені дуже подобається вивчати нові технології та самовдосконалюватись, хочу і надалі розвиватися в цьому напрямку», - підсумувала Катерина.

Отже, переваги німецької освіти є очевидними. Зокрема, серед її особливостей - не такі, як в Україні, підхід до навчання та організація студентського часу. Проте найважливішим залишається процес вступу, який в усіх випадках потребує підготовки задовго до початку навчання.

Автор: Антоніна Чундак

Джерело: Studway

Як сміття стало прикрасою: історія екостартапу Re-beau

Військово-патріотична гра «Джура» – це не лише гра…

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers