Від редакції:

Українські студенти йдуть в соціальний бізнес. Переможці Studway Awards 2018 роблять зі сміття прикраси - і сподіваються, що в такий спосіб краса і справді врятує світ.

 

«Trash is a treasure», - переконана Марія Сорокіна, засновниця етичного бренду біжутерії Re-beau. Саме з цієї фрази виникла ідея створити власний соціальний стартап і переробляти вторсировину на стильні аксесуари. Те, що колись було пластиковою побутовою тарою, перетворюють на прикраси. Частину прибутку від продажів скеровують на прибирання засмічених ділянок природи.

Нещодавно Марія перемогла в конкурсі соціальних стартапів Social Impact Award, який «Українська соціальна академія» вперше втілює в Україні. Окрім грошової винагороди, стартап отримав квиток на міжнародний саміт у Грузію, де Марія змогла розповісти про свою ініціативу молодим інноваторам з усього світу. Ба більше, проект Марії став переможцем цьогорічного Studway Awards у номінації «Екологія».

Натхненна новими враженнями й людьми, Марія поділилася з нами історією свого проекту, розповіла, яку роль відіграло для неї навчання в «Українській соціальній академії», і чому віра у власну справу не дозволяє опускати рук.

Сміття як коштовність

 

Я завжди цікавилася фешн-індустрією. Думаю, це - те, що мені ніколи не набридне. Декілька років тому я зрозуміла, що потрібно відповідально ставитися до тих відходів, які ми щодня генеруємо. Коли почала сортувати вдома, то помітила, як багато вторсировини виникає, але ж більшість відходів можна було б віддати на переробку. Тоді я не мала серйозних знань і навичок, щоб правильно це робити, оскільки в Україні досі не налагоджено систему збору сміття і вейст-менеджменту. Бажання змінити ситуацію і показати людям, що сміття може бути цінним ресурсом, підштовхнуло мене поєднати власні інтереси - моду й раціональне ставлення до ресурсів - в одному проекті й почати на цьому заробляти.

У нас із командою з'явилася ідея зробити із вторинної сировини щось привабливе, те, що люди носять на собі, те, чим вони пишаються. І цим продуктом стали аксесуари. Ми вирішили показати українцям, що дбайливе ставлення до ресурсів можливе й корисне з погляду економіки. Повторне використання відходів зменшить обсяги створення нового пластику, а також допоможе громадам досягти сталого економічного розвитку. Отже, клієнти, купуючи прикрасу, фінансують прибирання планети й просувають ідею кругової економіки.

Шляхом спроб і помилок

 

Перейти від ідеї до бізнесу - справа трудомістка. На експерименти пішло приблизно 10 місяців, ми витрачали час і кошти на створення першого прототипу. Пригадую, як ми ночами після основної роботи працювали в майстерні, робили перші інвестиції з власної кишені, використовували різні технології, але зробити привабливих прикрас усе ж не вдавалося. У ті моменти найскладніше було не здаватися, а, всупереч усьому, йти далі.

Першим нашим прототипом стала брошка у вигляді краплі, яку ми створили доволі кустарним способом перед самим Новим роком. Тоді я нарешті побачила, що ідея з голови втілилася у щось фізичне, і дуже цьому раділа. У новорічну ніч я одягнула на себе цю брошку, тому що це - найдорогоцінніша прикраса серед усіх, які в мене є. Для мене важливий не так матеріал, з якого вона зроблена, як той кривавий шлях, що ми подолали.

Тоді ми виготовили приблизно п'ятнадцять прототипів. Вони - дещо неохайні, однак я нізащо їх не буду викидати, бо, можливо, колись ми станемо великим відомим брендом, а ці прикраси зберігатимуться в нашому музеї (сміється - прим. авт.).

Процес народження прикраси

 

Виготовлення аксесуарів розпочинається з підготовчого етапу - збирання пластику потрібних кольорів. Зазвичай, це - пляшки з-під засобів для догляду за тілом: різноманітні баночки від шампунів, гелів для душу, кремів. Важливу роль відіграють безпечність матеріалів і їхня естетична привабливість. Щоб отримати різнобарвні сережки чи брошки, ми змішуємо пластик різних кольорів, жодних барвників не додаємо. Зібрати вторинну сировину нам допомагають наші партнери: організація «Україна без сміття» і мережа салонів краси G.Bar. Ми приїжджаємо до них і відбираємо сировину тих кольорів, яких нам не вистачає. Іноді пластик пропонують друзі.

Після збору вторинну сировину потрібно ретельно помити й подрібнити. Потім подрібнений пластик засипається в термопласт, де під дією високих температур розплавляється і стає рідким. Пластик вичавлюється під тиском у металеву прес-форму. Коли температура падає, отримуємо майже готовий виріб. Далі - ручне доопрацювання, шліфування.

Про навчальні можливості

 

Коли ми тримали в руках прототипи власних аксесуарів, то вирішили податися на навчальні програми для стартапів. У нас за спиною - навчання в офлайн-акселераторі Business Factory від UNIT.City та акселераторі зелених стартапів ClimateLaunchpad. На цьому ми не зупинилися, я далі шукала можливості, які б допомогли нашому проекту зростати. Під час марафону від організації «Україна без сміття» ми познайомилися із засновницями магазину в стилі «нуль відходів» OZERO.

Дівчата є випускницями освітніх програм «Української соціальної академії», і саме вони порадили мені податися на навчання. Пригадую, спочатку несерйозно до цього поставилася, та все ж вирішила спробувати. В «Академії» я побачила, що існує багато проектів у різноманітних сферах: не лише екологічні, а й культурні, освітні, інклюзивні, про першу медичну допомогу та інші. До цього я дуже мало чула про соціальне підприємництво. Поштовх розвиватися давала мені спільнота людей, які теж там навчалися. У них, як і в мене, очі горіли своєю справою. І це була, мабуть, найкраща мотивація не опускати рук.

В УСА я отримала доступ до крутих спікерів, з якими можна було спілкуватися і брати для себе щось корисне. Люди, які туди приходять, намагаються допомогти кожному, хто хоче реалізувати свій соціальний бізнес. Для мене найбільш серйозною перевагою стала система наставництва, тому що це - неформальні бізнес-відносини, коли ти надихаєшся не героєм із книги чи кіно, а реальною людиною, яка сидить поруч і ділиться з тобою своїм досвідом. Мені пощастило навчатися на інкубаційній програмі від УСА і працювати над проектом разом із ментором Романом Ільченком. Завдяки його наставництву Re-beau увійшов до трійки фіналістів міжнародного конкурсу Social Impact Award. Ми отримали грошову винагороду на розвиток свого бізнесу і поїздку на саміт соціальних підприємців у Грузію.

Український стартап на міжнародному саміті

 

Я хотіла вирватися за межі буденного оточення та проблем і побачити соціальних підприємців з різних країн світу, а не лише з України. І зараз я можу сказати, що це вдалося. Саме на саміті я зустріла «своїх людей», активістську спільноту, людей, що вирішують проблему сміття. Я дивувалася, що учасники з розвинутих країн, як-от Швейцарія, мають намір щось змінювати й покращувати. Я познайомилася з молодою підприємницею Джулією, яка розповіла, що в її країні, Швейцарії, переробляють або спалюють приблизно половину побутових відходів, а вона працює над тим, щоб надихнути людей зменшити чи переробити іншу половину. З одного боку, це трохи зневірює, бо навіть у заможних країнах є проблеми зі сміттям, а з іншого боку, надихає. Є розуміння того, що Україна ще не настільки відстала у своєму розвитку, і ми маємо шанси перейняти актуальний закордонний досвід.

Ще я побачила кілька проектів, які теж хочуть переробляти пластик, але в них це бажання на рівні ідеї. Я одразу усвідомила, скільки їм ще потрібно працювати, поки їхній бізнес по-справжньому запрацює. Серед учасників із понад 20-ти країн світу було не так багато соціальних підприємств, які вже працюють.

Мені було приємно презентувати Україну з проектом, який уже працює, навіть попри те, що нам наразі не вдається одержувати великого прибутку. Наступного року саміт із соціального підприємництва відбуватиметься в Україні, і я готова допомогти з організацією, щоб гідно презентувати нашу країну міжнародним гостям.

Поради майбутнім соціальним підприємцям

 

Мені ніколи не спадало на думку облишити свою справу, навіть у найскрутніші моменти. У мені живе бажання створити «своє дитя», зробити його успішним. Колись я почула, що мистецтво - не в тому, щоб почати, а в тому, щоб продовжувати. Найважче - продовжувати, навіть якщо немає класних швидких результатів. Марно думати, що творення власного бізнесу - це лише радість і задоволення. Будьте готовими до поразок, бо вони неодмінно будуть. І працюйте, незважаючи ні на що. Усе, що ви робите, залежить від сили волі й вашого бажання. Не відкладайте його на потім, адже найкраща можливість існує вже сьогодні.

 

Автор: Сніжанна Беляєва

Джерело: STUDWAY