У місті хутровиків - Тисмениці, що неподалік Івано-Франківська, - 14 і 16 вересня відбувся ІХ-й обласний фестиваль аматорського мистецтва «Покутські джерела».

Етнографічний регіон Покуття, на відміну від сусідніх Гуцульщини і Бойківщини, є малодослідженим і маловідомим широкому загалу. Покуття займає східну частину сучасної Івано-Франківської області. До цієї історико-географічної області належить Тисменицький, Тлумацький, Городенківський, Снятинський райони і лівобережна частина Коломийського району. Проте, це не є остаточно виражений у територіальному контексті етнографічний регіон. Багато дослідників стверджують, що Покуття простягалося аж до Галича. Принаймні, це чітко простежується в одязі, говірці, пісенній культурі. Жартома кажуть: «Все є Покуття, а там, де не Покуття - то решта все гуцули».

Урочиста хода фестивалю	Концертна програма колективів Покуття

Як правило, кожен вчений дає своє визначення походження назви регіону Покуття. Найбільш поширена версія - від слова «кут». Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемошу з притоками). У деяких джерелах 17-18 ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами, включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з 19 ст. Покуття займає лише рівнинну частину цієї території.

Покуття яскраво вирізняється багатством своєї культури і народними ремеслами. З давніх часів тут було розвинене гончарство, кушнірство, вишивка, писанкарство, музично-пісенна культура. Проте, на жаль, за останні десятиріччя багато було втрачено. Мабуть, тому 9 років тому було засновано вищеназваний фестиваль, засновники якого поставили за мету відроджувати, примножувати та презентувати фольклорно-етнографічні особливості, музично-пісенну культуру, народні ремесла краю.

Герб Тисмениці, виготовлений з натурального хутра	Запалення фестивального вогню

Фестиваль «Покутські джерела» передається як естафета і проходить почергово в різних районних центрах, які належать до Покуття. Тисменицький район, уже вдруге за історію фестивалю, провів це мистецьке свято в себе, прийнявши естафету від Городенківщини.

 У рамках фестивалю в п'ятницю, 14 вересня, відбулася науково-краєзнавча конференція, присвячена 100-річчю утворення Західноукраїнської Народної Республіки та 570-й річниці надання магдебурзького права місту Тисмениця. На конференції порушувалися наукові праці та історико-краєзнавчі дослідження з проблем вивчення історії та археології Покуття, мовознавства і літературознавства, суспільно-політичного, культурно-мистецького і духовного життя краю. Простежено діяльність відомих і малознаних державних і релігійних діячів, письменників, етнографів, адвокатів, архітекторів, художників, аматорів, які були вихідцями або чиє життя було пов'язане з Покуттям.

Тисменицький швець	Жінка в покутській ноші

У неділю, 16 вересня, у Тисмениці відбулося фестивальне дійство, яке перетворило старовинне місто в епіцентр покутської культури. На свято завітали багато гостей з міст та сіл Покуття. Розпочалося свято з фестивальної ходи центральною вулицею міста до площі Ринок. Участь у ході взяло духовенство, представники влади, учасники самодіяльних колективів. Після запалення фестивального вогню відбулося відкриття свята. Після відкриття фольклорно-етнографічні колективи всіх п'яти районів Покуття забавляли гостей мелодійними піснями і запальними танцями, інсценізаціями історичних подій та постатей, давніми покутськими обрядодійствами. Родзинкою свята стало виконання понад 700 учасниками аматорського мистецтва старовинного покутського танцю «Канада».

Захоплюючим дійством фестивалю було велике фольклорне подвір'я «Гостинна Тисмениччина», облаштоване на центральній площі міста. Кожне село Тисменицького району облаштувало стилізований дворик і хатину, де пропонували гостям фестивалю скуштувати смачні покутські страви і напої свого села та повеселитися під звуки троїстих музик та співочих покутян.

Тисмениччанка в рільничому одязі	Черніївці співають місцеві співанки

Також у рамках фестивалю «Покутські джерела» проходила виставка-продаж майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Покуття.

Наступний 10-й ювілейний фестиваль «Покутські джерела» відбудеться в місті Коломия.

Місто Тисмениця відоме як центр кушнірства, тому часто його називають хутряною столицею України. Навіть на гербі міста красуються три шкури. Колись у Тисмениці була відома на весь СРСР хутряна фабрика. Зараз на місці фабрики створили спільне німецько-голландське підприємство. Хутро привозять з Польщі, Нідерландів і з Канади. За часів СРСР привозили з Афганістану.

Мешканці села Липівка співають покутську пісню	Мешканці села Братківці пригощають смачними стравами в гарбузі і співають гарних співанок

Ще донедавна мешканці Тисмениці були поділені на три групи. На околицях міста жили землероби. Трохи вищою верствою були шевці. Вони шили туфлі і чоботи, які продавали в навколишніх селах та містах. Ця традиція існувала досить довго.

Третьою і найбагатшою групою тисмениччан були кушнірі. Їх називали міщанами і ставилися як до панів. Вони займалися виправкою шкіри, а декотрі і кушнірством, і пошиттям взуття. Відповідно, у місті був виразний поділ цих трьох груп. Усі ці три групи кардинально вирізнялися між собою одягом. Цей поділ відчутний дотепер.

Існує непідтверджена чутка, що тисменицькі кушнірі ще до 1960-х років хрестили своїх дітей у спеціальних норкових шкурах. Але тисмениччани заперечують це. Тим більше, що норки в Тисмениці з'явилися порівняно недавно, а раніше шкури була тільки з кроля і вівці.