Кетрін Девенпорт працює у Міністерстві закордонних справ Великої
Британії, і цьогоріч вона - одна з учасників Україномовної школи УКУ у Львові. Тут
вона не лише вчить мову (до речі, у розмові з нами саме спілкується українською)
та досліджує культуру, але й веде блог, у якому ділиться позитивними історіями про
Україну.
Розмовляти
державною мовою - принципово
Кетрін вільно володіє німецькою та французькою, але
слов'янські мови та східноєвропейська тематика - її особливе захоплення.
«Коли мені було 19 років, я часто проводила канікули
в Польщі - займалася волонтерством з дітьми-сиротами. Саме через цей досвід я так
сильно зацікавилася спочатку Польщею, а потім й Україною», - каже Кетрін.
З роками це зацікавлення лише зростало. І зі серпня
цього року Кетрін працюватиме як дипломатка в посольстві Великої Британії в Києві.
В українській столиці вона керуватиме відділом політичних питань та питань реформ
в Україні.
| |
| Спільне фото студентів та викладачів Школи української мови та культури |
Школа
дає найважливіше - середовище
Так 9 місяців тому Кетрін почала вивчати українську
мову. Спочатку з приватними вчителями в Лондоні, потім упродовж місяця на інтенсивних
курсах у Києві і, врешті, вирішила приїхати до Львова. «Багато хто каже, що після
40 років дуже важко вивчати якусь нову мову, тим паче, українську, але, на мою думку,
коли у вас є достатньо терпіння і хороші вчителі, то ви можете досягти неймовірних
успіхів», - каже Кетрін.
УКУ та Школу української мови та культури (ШУМК) Кетрін
порекомендував друг з Англії, який добре знайомий з університетом, бо теж брав участь
у цій школі, і який, до слова, незабаром має одружитися з українкою.
«Мій друг мав рацію, коли позитивно відгукувався про
школу та університет. Тут
справді працюють за дуже інтенсивною методикою, яка дозволяє студентам швидко та
якісно вивчати українську. Щодня - насичені заняття у малих групах, обговорення
різних тем, - каже Кетрін. - Мені було б дуже важко вивчати мову самостійно
(хоч я і мала певні успіхи, через базові знання польської). А Школа в УКУ пропонує
нам україномовне середовище, і тому процес вивчення відбувається значно легше й
ефективніше. Також ми маємо можливість знайомитися з культурою країни, що є невід'ємним
елементом вивчення мови будь-якого народу».
Для учасників Школи організовують багато цікавих екскурсій.
Нещодавно вони їздили на Волинь, де відвідали середньовічні замки та спілкувалися
з працівниками Музею Лесі України. Іншого дня побували в Дублянах, поблизу Львова,
де пасічник Микола Клюс розповів про виробництво меду. Під час поїздки учасники
куштували мед із млинцями і взяли участь у вишколі з виготовлення свічок.
Відтак, Кетрін, яка певний час провела в Києві, тепер
у Львові мала нагоду порівняти ці два регіони України. І саме внутрішня різноманітність
країни найбільше їй подобається.
| |
Індивідуальне заняття з українською студенткою | |
«Відмінність різних частин країни - перевага, а не недолік.
І в Україні, і в Британії регіони відрізняються один від одного, але є щось таке,
що об'єднує, - каже Кетрін. - Під
час Школи ми мали захопливу лекцію про українську вишиванку і навіть приміряли народний
стрій. Так ось, думаю, що власне вишиванка (як і українська пісня) є чимось дуже
важливим для українців у різних куточках країни. Це щось таке, що неможливо забути
чи замінити чимось іншим».
Упродовж навчання в Школі Кетрін мала ще один особливий
досвід. Вона жила у львівській родині. «Сім'я пані Ірини є дуже великою, і я
мала нагоду проводити багато часу з її доньками і внучками. Ми часто говорили про
життя і роботу в Україні, - каже. - Я зрозуміла, що українці - дружні та
комунікабельні, але також вони дуже швидко втрачають терпіння й очікують миттєвого
успіху від реформ. І ці завищені очікування часто є причиною розчарувань. Будь-які
нововведення увінчуються успіхом не одразу, вони потребують досить тривалого впровадження,
й українці повинні це розуміти».
«У блогу
я розповідаю позитивні історії про Україну»
Кетрін розуміє, як важливо поширювати саме позитивну
думку про Україну у світі.
«Спершу намір вивчати мову в Україні викликав у моїх
близьких та друзів певний шок, адже Україна все ще не має достатньо позитивного
образу, її асоціюють із Чорнобилем, війною на Сході України... Останнім часом немає
позитивних новин про Україну і в британській пресі, - розповідає Кетрін. -Тому я вирішила проводити своєрідний
«лікбез» для моїх друзів із Британії -кілька разів на тиждень я розповідаю їм позитивні
історії з України у своєму блогу (пишу про своє спілкування і розмови з людьми на
вулиці, а також під час своєї роботи). Друзям подобається це, і багато з них уже
хочуть відвідати мене в Києві».
Фото Лесика Урбана, Стаса Бондара
Підготували Оксана Левантович,
Андрій Гриниха
Прес-служба УКУ