rss
03/31/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-13

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Молодим батькам \ Олена Кравчун: «Кожна людина бачить у ляльці те, що вона хоче бачити»
Title  
Олена Кравчун 

Лялька-мотанка - цілком ексклюзивна, адже не буває двох ідентичних екземплярів. Енергетичний зв'язок ляльки з її творцем дуже сильний, оскільки в неї закладено багато символізму.

 

Можливо, саме тому одні сприймають мотанку як об'єкт магічних ритуалів, а інші очікують від неї достатку, шлюбу, материнства. Про це та про види ляльок, процес їх створення розповіла відома українська лялькарка Олена Кравчун.

- Пані Олено, розкажіть, будь ласка, які ляльки ви робите?

- Люблю робити ляльки у національних строях; а інші - це, як правило, коли з різних тканин змотуєш, із глечиками або з немовлятами. Я називаю це - ляльки зі значенням. Мотаю ляльки-нерозлучниці (бо, зазвичай, мотанка - це лялька жіночого роду, чоловічі фігури трапляються рідко). Нерозлучниці - парна лялька на одній руці. Ляльки-травниці дуже люблю. Це такий мішечок з травою, на якому сидить бабця, він чудово пахне і, водночас, кумедно виглядає. Мені дуже цікаво і приємно, коли людям подобаються мої ляльки. Люблю ляльок, які втілюють ідею материнства - це ті, що з дітками на руках. Жінки рідко проходять повз них просто так, без емоцій. Я колись і два, і три, і навіть чотири немовлятка чіпляла до ляльки. До речі, цікава доля тих мотанок. Їх купували люди або з багатодітних сімей, або якось купили діти для своєї мами. Сказали, що їх четверо, то це лялька для їхньої мами. Ляльки з немовлятами дуже популярні, а ще - з глечиками у руках.

- З дітьми зрозуміло, а от глечики - гроші?

- Не зовсім. Найперше у мене таку ляльку замовила молода дівчина. Підійшла і каже: «Зробіть мені ляльку на багатство, щоб було багато грошей». Я кажу, що нема такої ляльки. А вона: «Є, пошукайте». Чоловік мені порадив подивитись книжки з фен-шую, ну я й почала шукати. Знайшла, що це горщик глиняний із зерном. Він є втіленням достатку, от саме достатку, а не багатства. Українське слово «достаток» якраз втілює ідею, коли всього достатньо, коли є баланс, гармонія між матеріальним і духовним. Але коли я тій дівчині почала пояснювати про баланс, то вона сказала: «Все, все, досить, я сама знаю». І після того я зрозуміла, що кожна людина бачить у ляльці те, що вона хоче бачити. Загалом, я помітила, що ці ляльки з глечиками, що стосується торгівлі, люди часто розпитують, що це за глечик, і я починаю розповідати про баланс, достаток, то реагують так: а-а-а, то для грошей. Я кажу: і туди можна. Питають, скільки коштує, я кажу, що стільки-то, то навіть не торгуються.

- Який символізм закладаєте в ляльку на добробут?

- Коли мене просять зробити ляльку на добробут, то використовую не тільки глину із зерном, але й глину з металом. Метал, як магніт. Зерно - сутність, яка вміщує в собі всі елементи світу, бо в ньому міститься сила, що зароджує нове життя. Це так, як яйце. Яйце ж я не можу використовувати, а от зерно зберігається досить довго. Глина - дуже давній український природній матеріал, з якого будували житло, робили посуд, на якому спали, з якого пили-їли. У голову ляльки замотую монетку (монетку не як гроші, а як шматок металу ідеальної форми) і сім зерняток - найсакральніше число, яке ділиться тільки само на себе, а в руки даю їй глечик із зерном на достаток. Таке поєднання цих речей ніби закладає магію в ляльку. Один чоловік якось підійшов, слухав, слухав, що я про ляльку розповідаю, і каже: ключове слово - «вірити». Я згодна. Те, що людина сприйняла душею, у що повірила, те їй буде завжди допомагати.

Title Title 
 Свято у Світлиці Майстер-клас

 

- Якщо відхилити припущення щодо негативного застосування мотанки, то все одно лишається асоціація цієї ляльки з оберегом. Щоб діток народити, щоб був достаток, лад у хаті, щоб вийти заміж. Люди так сприймають.

- Зараз таке життя, що людям хочеться мати якусь річ, якій вони можуть довіритися і навіть щось у неї попросити. До ляльок звертаються з цією метою дуже часто. Річ у тому, що мотанки виготовляються від початку до кінця конкретною людиною, з природних матеріалів, тканина використовується проста, полотняного переплетення. Оце все дуже близьке людям на рівні підсвідомості. Коли я робила ляльки, а мої внучки підбігали і просили їх потримати, то я із задоволенням їм давала. Таким чином лялька наче освячувалася, оживала.

- Звідки прийшла традиція мотати хрести на ляльках?

- Річ у тому, що я шукала у дослідників і знайшла в Олександра Найдена цікаве дослідження про використання хрестів для мотанок. Він написав, що в 60-х роках, коли їхня експедиція працювала на Черкащині, на вулиці одного з віддалених сіл знайшли ляльку з різнокольоровим хрестом на обличчі. Пізніше, уже в іншому селі, натрапили на ляльок із простими чорними хрестами. Наразі майстри використовують багато різновидів хрестів. Приміром, є така майстриня Валентина Мірошник, вона викладає у школі мистецтв у Драбові. Стільки майстер-класів, стільки різновидів хрестів вона показує. Очевидно, сама їх вигадує. Дуже красиві і цікаві.

Title Title 
 Олена Кравчун Лялька (у білому вінку, сорочка
вишита червоно-чорним орнаментом,
синя керсетка, червона запаска і
плетений пояс з балабонами),
м. Бориспіль

 

- Стосовно хреста, то одразу спав на гадку золотий перетин як класичні пропорції обличчя.

- Так, а ще хрест - символ світу. Колись, правда, я прочитала суперечку, що хрести зараховують до поховальної символіки. Начебто, не можна мотати хрести, бо ми закладаємо недобру енергетику. І я теж перестала їх мотати. Зробила цілу серію ляльок з чистими порожніми обличчями. Минуло трохи часу, а потім понамотувала хрести. Тому що безликі ляльки - це навіть не манекен. Неприємно дивитися на таку ляльку. Кожна мотанка з хрестом має свій вираз обличчя.

- Які кольори найчастіше застосовуєте для своїх хрестів?

- Неодмінно використовую жовтий та червоний кольори, а всі решта - синьо-блакитні тони, зелено-білі, фіолетові. Жовтий колір - сонце. Червоний - вогонь, очищення, чоловіча енергетика. Синій - вода, жіночі енергії. Зелений - колір життя. Ці кольори вважаю головними. Я мотаю найпростіші хрести, саме для того, щоб лялька мала обличчя. Який буде хрест - наперед знати не можу, тому що кожна лялька все одно буде мати свій розмір голови, і кількість намотаних ниток індивідуальна для кожної ляльки. Вираз обличчя щоразу буде інший, бо нитка лягає сьогодні так, а завтра так. Не вгадаєш. Як би ти не намагався однаковий хрест робити, точнісінько таким самим він не буде.

- Пані Олено, скільки часу потрібно для однієї ляльки?

- Якщо це лялька в національному строї, як от зараз я над сокальською працюю, то це довго. Поки знайду те, що мені треба, поки вивчу особливості. А я ще так захоплююсь, що допоки вчу Сокальщину, то всю Волинь вивчу. І в мене вже з'являються ідеї стосовно майбутньої ляльки. Тобто, якщо з вишивкою і з повним строєм, то це може бути і два тижні, і місяць. Колись я шила наречених, хотіла їх мати цілу колекцію. Але обмежилася поки що п'ятьма ляльками, бо шила, приміром, перші три лялечки цілі чотири місяці. Вони були великі - 40-50 сантиметрів. Зазвичай, мої мотанки мають 30-32 см. Лише виставкові колекційні я роблю великими.

Title Title 
 Лялька. Чернігівщина. За матеріалами львівських
етнологів, Український народний стрій
 Лялька. Тернопільщина, західне Поділля

 

- Часто маєте індивідуальні замовлення?

- Буває, але під замовлення робити важко, і я не люблю цього. Минулого року, щоправда, з діаспори з Канади замовили в мене двох наречених для фестивалю. Я зробила, бо особисто знаю замовницю, ми з нею дуже цікаво познайомилися. Ми мали фестиваль у Борисполі, а люди їхали в аеропорт на літак. Вони зупинилися, зайшли подивитися. У мене простенькі ляльки продаються, а такі, щоб показати, яка я є майстриня, - ні. Я завжди ставлю декілька красивих мотанок, але не продаю їх. Як правило, це дорогі ляльки, яких ніхто й не купує. А тут підійшла жіночка і почала мене вмовляти. А я ніяк і все. І коли вона вже сказала: «Ви знаєте, у нас восени фестиваль, і я покажу ваших ляльок на цьому фестивалі», то я здалась. Вона в мене придбала дві ляльки. Я була у захопленні, коли побачила фотографії з того заходу. Минулоріч вони замовили в мене дві мотанки: гадяцький (Полтавщина) весільний стрій та з Івано-Франківщини (Покуття).

А загалом, коли люди замовляють, то я панікую. Колись у мене замовили, я зробила - старалась, аж перестаралась. Лялька вийшла така (я сама потім зрозуміла) занадто криклива, яскрава. Жінка-замовниця мала років під 50. Їй хотілося старовинного строю, а не якусь хвацьку молодицю. Вона приїхала по своє замовлення і купила зовсім іншу ляльку. І після того в мене страх, що я зроблю щось, а людині не сподобається. Хоча більше проколів не було, але оце непотрібне хвилювання є й досі. Отож, більше люблю вільну творчість.

- Плануєте відкрити музей ляльки-мотанки?

- Розкажу вам про музей. Я очолюю творчий клуб «Спілка митців Борисполя». Ми просили у нашої міської ради, щоб нам для творчого клубу виділили приміщення. Оскільки з приміщеннями у місті туго, то ми знайшли такий вихід. Мене запросили на роботу у Бориспільський міський Центр туризму, краєзнавства й учнівської молоді й дали клас, приміщення, в якому ми з нашим Творчим клубом створили Світлицю. Поставили піч, посадили діда з бабою за столом, колиску повісили, картини, рамки зі старими фотографіями. Частина класу як інтер'єр старої бориспільської хати, а інша частина - це картини художників на стінах, шафи з виробами майстрів - як куточок Творчого клубу Спілки митців Борисполя. І там же у мене є велика лялька, понад метр висоти, я колись зробила її на фестиваль. Одна наша майстриня зробила дуже вдале оформлення підвіконь із природних матеріалів. Я там ляльок наставила. І тепер у нас там наче музей, наша Світлиця.

Title Title 
 Лялька. Гадяч, Полтавщина (вишивка синім, синя
керсетка з чорним флісовим оздобленням, червона
з орнаментом запаска)
 Покуття, Івано-Франківщина
 (горботка і запаска в’язані)

 

Розташована наша Світлиця у найстарішій будівлі Борисполя, побудованій у 1904-1907 роках як земська школа, пізніше це була гімназія імені Павла Чубинського. Це приміщення завжди використовували для виховання та навчання дітей, там - неймовірна аура. Дуже люблю там бувати, навіть коли нема занять. Ми там з дітьми вивчаємо народні традиції, святкуємо народні свята. Там ми проводимо заняття, майстер-класи, збори Спілки. В гуртку народознавства і народної іграшки я маю змогу втілювати різноманітні творчі задуми, ідеї, і з задоволенням працюю. У цьому - все моє життя.

Олена Кравчун: «Лялька-мотанка – антропоморфна річ, уособлення жінки, найчастіше – матері»

Дитина любить командувати: як вирішити проблему

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com