Від редакції:
Окрім всіх
перерахованих позитивних моментів, у Канади є один беззаперечний великий плюс: вона
близько до США. : )
Неймовірні пейзажі, якісна вища освіта й численні
імміграційні програми ваблять сюди студентів з усього світу. З кожним роком
дедалі більше українців наважуються вирушити
далеко за океан, надаючи перевагу навчанню та життю в Канаді.
Ми вирішили дізнатися, як вступити до канадського
вишу, і поспілкувалися з трьома українськими студентками, які навчаються у
Ванкувері. Вікторія та Соломія - першокурсниці на International Business
Management у British Columbia Institute of Technology, Ліза отримала диплом у
Thompson Rivers University за спеціальністю Resort and Hotel Management і
залишилася працювати в місті. А ще дівчата поділилися власними історіями та
порадами для тих, хто планує переїхати до Канади.
Як опинитися в Канаді
Програми навчання в Канаді варто шукати ще зі
шкільної лави: мовні курси й школи допомагають не лише покращити англійську, а
й на власні очі побачити, чи навчання за кордоном дійсно підходить для тебе.
Упродовж року відбувається набір на волонтерські,
освітні й дослідницькі проекти: не бійся реєструватися та проходити співбесіди.
Слідкуй за новинами освітніх порталів, соціальних мереж української діаспори,
програми OWL тощо.
Для вступу до коледжів Канади потрібно мати високі
бали в атестаті й щонайменше 6.5 із 9 балів з IELTS. Для тих, хто не має
потрібного рівня володіння англійською, існують Pathways - програми вивчення
англійської протягом року з подальшим вступом на потрібну спеціальність.
Звертайся до агентств, якщо не хочеш займатися
організаційними питаннями самостійно. Але спершу переконайся у щирості намірів
компанії та ознайомся з відгуками реальних клієнтів.
Ліза
«В 11 класі до нашої школи прийшли промоутери від Thompson Rivers University. Я
відвідувала запропоновані курси, де вчили писати есе й готували до тестів.
Восени ми поїхали до Канади на два тижні, щоб подивитися на університет і
відчути заокеанське життя на смак. Після вступу до Thomson Rivers ми складали
внутрішній мовний тест: якщо рівень англійської був недостатній, студент мав
пройти певну кількість класів ESL - English as a Second Language».
Соломія
«Одного дня мама
дивилася телевізор і побачила інтерв'ю з учасниками програми OWL: учні розповідали,
як подорожують до Канади, щоб вчити англійську під час канікул. Ми вирішили
спробувати. Влітку я на шість тижнів поїхала до школи ILAC у Ванкувері, ходила
на екскурсії по коледжах і вишах. Коли приїхала вдруге на два місяці, вчилася у
Canadian College: там нас готували до IELTS. В 11 класі я отримала омріяний
лист про вступ і полетіла назустріч своїй мрії - закладу ВСІТ. Організатори OWL
знайшли для мене українську сім'ю та оточили дружним колом студентів-українців
- такий собі starter pack».
Вікторія
«Я була у Ванкувері у 2014 році завдяки двомісячній
програмі Maidan Youth, що її організувала українська діаспора. Для програми
відібрали 10 українських дітей, чиї батьки загинули або були поранені на
Майдані. Я написала есе - і стала однією з 10 переможців. За 2 місяці навчання
в канадській школі я закохалася у Ванкувер і завела багато тісних знайомств,
навіть плакала під час випуску. Коли прийшов час, я вирішила вступати до ВСІТ і
переїжджала без допомоги агентств: на мене вже чекали канадські друзі».
Хіба хтось казав тобі, що буде
легко?
За словами Лізи, коли
вчишся у Канаді, тебе не пресують. Хочеш - вивчаєш, не хочеш - солодко не буде:
списати чи задобрити викладача не вийде. Доведеться проходити ті самі класи по
декілька разів і платити знову. Тож варто налаштуватися на самодисципліну й
важку роботу.
Міжнародним студентам
іноді дозволяють користуватися словниками, дають додатковий час на екзаменах.
Та на цьому поступки закінчуються. На більшості уроків треба робити групові
проекти з людьми з різних країн, і з канадцями теж. Не має значення, хороша в
тебе англійська чи погана: робота має бути зроблена.
Необов'язково йти навчатися на бакалаврат: це довго й
дорого. Наприклад, після двох років навчання в ВСІТ можна подаватися на ті самі
вакансії, що й із дипломом бакалавра. На відміну від звичайних університетів, у
ВСІТ за семестр вивчають 7-8 профільних предметів замість 3-4. Після захисту
диплома можна зробити перерву: працювати, подорожувати, а потім повернутися,
щоб закінчити ще два роки для бакалаврату.
Ліза: «Перший семестр завжди важкий для всіх. Ти без
батьків, без дому, без друзів. Я не знала, як вчитися правильно. В українській
школі можна було підійти до вчителя й попросити переписати, перекрити невдалу
роботу більш вдалою. А тут на все - лише одна спроба. Коли я приїхала додому на
зимові канікули, то благала батьків залишити мене в Україні й дозволити не
повертатися назад, та вони не погодилися. Тепер уже смішно про це згадувати,
але тоді емоції закипали. Я призвичаїлася, і навчання почало давати задоволення.
З-поміж лекцій та проектів у нас були field trips: ми їздили до Ванкувера й
дивилися, як працюють готелі. Були класи vine tasting: дегустували вина й
записували враження».
Вікторія: «Я працюю парт-тайм у Starbucks, але
називаю це відпочинком. В університеті велике навантаження на мозок: цілий день
працювати над проектом дуже важко. Коли я йду на роботу, мій мозок відпочиває».
Соломія: «Зимою, коли падали дощі, я працювала на
двох роботах, було багато навчання, я нервувала. Опускалися руки: втома,
відповідальність, доросле життя. Я не думала, що буде настільки важко. Тепер
набагато легше: я звикла. Багато моїх знайомих школярів з України приїдуть
навчатися до Канади влітку. Та я одразу їх попереджаю: "Народ, готуйтеся, що
буде тяжко"».
За що любити Канаду
Під час навчання працювати можна тільки 20 годин на
тиждень, на канікулах - 40. Після закінчення програми випускник отримує
Postgraduate Work Permit - дозвіл на роботу на 2-3 роки.
Ванкувер настільки мультинаціональний, що ніхто не
цурається брати на роботу міжнародних студентів, а у вишах організовують
ярмарки працевлаштування, де можна відразу подати резюме. Таке ж толерантне
ставлення до акцентів: у Ванкувері непросто зустріти корінного канадця, це дім
для вихідців з усього світу.
Серед приємностей для студентів - безкоштовні
спортзали, бібліотеки, круті заходи, оплачувані конференції та вечори з
варениками від української спільноти.
Ванкуверський клімат, гори навколо, можливість
подорожувати по Канаді та США сподобаються і завзятим мандрівникам, і
хайкерам-новачкам. Та й вчитися у такій красі - теж задоволення.
Вікторія: «Я зрозуміла
саму себе, поки живу в Канаді. Я завжди боялася помилятися, хоча це має
негативний вплив та обмежує розвиток. Коли я подавала заявку на проект 4 роки
тому, я вивчила правило: подаватися завжди і всюди, не хвилюватися за наслідки,
робити перший крок. Відмовитися ніколи не пізно, та це краще, ніж шкодувати про
незроблене».
Соломія: «За 5 років я уявляю себе в Канаді. Ванкувер
мені подобається природою, погодою, привітними людьми. Можливостей дуже багато:
головне їх бачити й не відмовляти собі ні в чому. Я поєдную дві роботи,
навчання й діяльність в українських організаціях: це робить мене щасливою».
Ліза: «Раніше в мене було стереотипне бачення світу.
Я картала себе, що не отримала диплом бакалавра, а пішла працювати після двох
років навчання. Мій світогляд змінився, коли я побачила, як живе канадська
молодь. Вони подорожують, працюють, потім вчаться, не бояться вступати до
університету навіть тридцятирічними. Спочатку я була трохи grumpy, мене багато
що непокоїло: люди, трафік, адаптаційні складнощі. Після 3 років ванкуверського
життя я відчуваю себе частиною цього світу. Я прив'язалася до міста, людей та
вічно красивих гір».
Автор: Юлія
Мостова
Джерело: Studway