rss
03/30/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-13

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Молодим батькам \ Що корисно для вигодовування дітей першого року життя

Від редакції:

Годування дитини грудьми знову в моді. Навіть організатори українських масових заходів починають задумуватися над облаштуванням кабінок, де матусі могли б погодувати дитину. Що ж повинна знати молода мама про годування? Розповідають медики...

Природне вигодовування є найкращою формою харчування дитини. Під природним вигодовуванням вітчизняні педіатри розуміють таке вигодовування, при якому дитина перших 6 місяців життя отримує не менше, ніж 80% грудного молока матері. Воно є унікальним, фізіологічно адекватним способом харчування новонароджених і дітей першого року життя.

Вище сказане дозволяє розглядати природне вигодовування як феномен найбільшої мудрості еволюції життя, загально-біологічного впливу на безпосереднє і віддалене здоров'я дитини і дорослої людини, включаючи й основи її духовності.

Title  
 Микола Івасюк. Мати. 1908.
Львівський національний музей.
Фото https://uk.wikipedia.org
 

Природне вигодовування виконує широке коло життєво важливих функцій не лише харчового і захисного характеру, але й найтоншої регуляції -керування розвитком і диференціюванням. Але сам процес вигодовування дитини є не самоціллю, а тільки засобом досягнення її гармонійного росту і розвитку.

Безперечним є довготривалий вплив харчування немовлят на фізичний розвиток, стан здоров'я, коефіцієнт інтелектуального розвитку в наступні роки життя.

З іншого боку, стало очевидним, що харчування на першому році життя «програмує» метаболізм таким чином, що ті або інші його порушення можуть збільшити ризик розвитку цілої низки захворювань: таких, як алергічні хвороби, ожиріння, метаболічний синдром, остеопороз тощо.

Дитина з'являється на світ незрілою у багатьох аспектах. Вона не може сама себе обслуговувати і захищати, самостійно пересуватися і харчуватися, розмовляти. Тільки наприкінці першого року життя дитина досягає хоч якоїсь автономії.

Природні особливості травлення надають дитині можливість рости і дозрівати більш ефективно за допомогою зв'язку з матір'ю через «молочну пуповину». При ньому всі метаболічні і ферментативні механізми розраховані на молоко власної матері.

Завдяки черезклітинному перенесенню компоненти їжі проходять через стінку травного тракту в незміненому вигляді і безпосередньо використовуються дитячим організмом (пластичні речовини, імуноглобуліни, гормони, ферменти, біологічно активні речовини тощо).

Можна виокремити 4 групи переваг природного вигодовування перед штучним:

  • Пластична цінність. Збалансованість жіночого молока за якісним та кількісним складом, оптимальне співвідношення білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин.
  • Біологічна цінність жіночого молока. Наявність факторів протиінфекційного захисту, гормонів, біологічно активних речовин. Саме ці переваги не може відтворити жодна штучна суміш.
  • Психофізіологічні переваги. Емоційно-тактильний контакт матері і дитини під час годування дає відчуття безпеки дитині та формує почуття материнства у жінки. Створює низку позитивних фізіологічних ефектів для матері та дитини.
  • Технологічні та економічні переваги. Жіноче молоко стерильне, завжди готове до вживання, має оптимальну температуру, затрати енергії дитиною на отримання молока є регулятором, який практично виключає можливість переїдання, грудне вигодовування є найдешевшим.

Особливості організації вигодовування безпосередньо залежать від вікових анатомо-фізіологічних особливостей дитини, і їх можна розділити на три основні періоди (становлення лактації, повноцінного грудного годування та періоду введення твердої їжі - прикорму).

До питань організації природного вигодовування належать: режим годування та об'єм молока, техніка годування, тривалість годування, відлучення від грудей. Паралельно з цим розглядаються питання загальні для будь-якого виду вигодовування - корекція харчування, прикорм, водний баланс організму, регулювання кишківникового пасажу, організація сну дитини, застосування лікарських засобів при необхідності тощо.

Характер режиму годування залежить від віку та фізіологічних особливостей дитини, стану здоров'я та соціального оточення жінки, а також цілої низки інших факторів.

Принципово розрізняють два режими: фіксованого (за розкладом) та вільного (на вимогу дитини) вигодовування.

Оптимальним є застосування їх відповідно до періоду вигодовування: в перший період - вільний, пізніше - фіксований. Поняття вільного режиму передбачає вибір дитиною частоти та тривалості годування, об'єму висмоктаного молока, а фактично це є відсутність будь-якого режиму.

При перебуванні матері і дитини в пологовому будинку встановлюється вільний режим. Переваги годування на вимогу: становлення лактації відбувається швидше, ефективніше виробляються смоктальні навички у дитини, дитина має меншу фізіологічну втрату маси тіла і швидше набирає вагу, раніше формується взаємне пізнавання і звикання пари матір-дитина. Вільне вигодовування бажано зберігати і в перші дні після виписки, в домашніх умовах. Частота прикладання в перший тиждень може складати 12-20 разів на добу. Найбільшу складність у такій системі вигодовування становить правильне розуміння матір'ю крику дитини.

Його причинами можуть бути, крім голоду, і біль, і незручне положення, і охолодження, і мокра пелюшка тощо. Тривале застосування вільного вигодовування є виснажливим для матері, погіршує її відновлення після пологів, викликає втому та явища десинхронозу.

У подальшому у дитини найчастіше виробляється свій режим годування від 6 до 8 разів на добу. Тому при переході до періоду повного грудного вигодовування слід дотримуватись встановлених годин, що має значення для формування біоритму роботи травних залоз й апетиту дитини, для утворення молока у матері, раціональної організації режиму її життя.

Годування за режимом передбачає коливання у часі на 15-20 хвилин від запланованого, залежно від харчової активності дитини. При фіксованому режимі годування дитина відрізняється спокійною поведінкою, хорошим глибоким сном, кращими темпами набирання ваги. Тим часом у матері, як правило, встановлюється стабільне прибування достатньої кількості молока.

Слід також пам'ятати, що для дитини тривалий (6 годин) сон є вкрай необхідним. Такий сон створює повноцінні умови для відпочинку нервової системи немовляти та формування монофазного типу з тривалим періодом глибокого сну. Саме під час такого сну найбільш інтенсивно відбуваються анаболічні процеси в організмі і йде ріст дитини.

Годують дитину впродовж 15-20 (не більше, ніж 30) хвилин, ослаблених дітей - до 30 хвилин. Цього часу достатньо для насичення більшості дітей. Надто тривале годування погіршує травлення у шлунку, сприяє формуванню негативної звички «лінивого смоктуна».

Оптимальним є роздільне годування грудьми - на одне годування одну грудь. Груди при годуванні чергують. При роздільному годуванні загальна продукція молока у жінки більша за об'ємом, більш стабільна через триваліший час наповнення груді і, крім того, завжди є можливість, при збільшеній потребі молока у дитини, трохи догодувати її з іншої груді.

Після годування слід потримати дитину у вертикальному положенні 5-10 хвилин до відригування повітря. «Аерофагія» - заковтування повітря при смоктанні, є фізіологічним явищем, оскільки дитина завдяки високому розташуванню надгортанника може одномоментно смоктати молоко та в той же час дихати.

В перший період та до введення прикорму залишки молока у груді слід зціджувати, що буде сприяти більш інтенсивній продукції молока, оскільки молочна залоза є апокриновою і працює за законом «попиту і пропозиції» - чим більше молока виділяється, тим більше його виробляється.

Водно-мінеральний обмін є окремим розділом метаболізму дитячого організму, тоді як грудне вигодовування є способом харчування, а не методом його регуляції.

Діти на грудному вигодовуванні досить часто потребують додаткової рідини. Це може бути пов'язане з особливістю обміну речовин та станом здоров'я конкретної дитини, із зниженою вологістю та/або підвищеною температурою повітря у приміщенні, підвищеною температурою зовнішнього середовища, збільшеною жирністю материнського молока тощо.

В цих ситуаціях потрібно запропонувати дитині воду, при відсутності потреби у ній - дитина сама відмовиться. Позбавлення дитини можливості отримати воду часто приводить до вододефіцитного зневоднення. Відчуваючи спрагу, дитина стає неспокійною, а додаткове годування молоком у таких умовах тільки погіршує стан. Вода дитині дається невеликими порціями з ложечки, кружки чи пляшечки, у проміжку між годуваннями.

Крім того, допоювання необхідне хворим дітям, особливо при захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури чи збільшенням частоти дихання, гіпербілірубінемією, дегідратацією різного ґенезу (діарея, блювота, поліурія тощо).

Ознаки дегідратації загальновідомі: зменшення частоти сечовиділень та діурезу, зниження тургору тканин, сухість шкіри та слизових оболонок, западання великого тім'ячка, неспокій дитини через спрагу.

Основною вимогою до води є її безпечність. В даний час як для пиття, так і для приготування сумішей, страв прикорму рекомендують використовувати спеціальну бутильовану воду для дитячого харчування з низькою мінералізацією, оскільки вона безпечна у бактеріологічному аспекті, не вимагає кип'ятіння, не містить шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, має гарні органолептичні властивості.

Здорову дитину доцільно відлучати від грудей, не пізніше, ніж у 11-12 місяців. Наприкінці першого року життя у дитини, здебільшого, сформований «дорослий» тип травлення, вона отримує різноманітне харчування, а її організм втрачає можливість реалізації біологічно активних компонентів грудного молока.

Материнське молоко переходить у категорію легкозасвоюваних продуктів з низькою калорійністю.

Більш тривале, ніж 12 місяців, годування грудьми починає спричиняти низку негативних впливів - психологічні відхилення у дитини та психологічний дискомфорт у матері, несприятливий ефект у дитини із збільшенням ризику серцево-судинних захворювань у майбутньому.

 

Автор: Ю. М. Нечитайло,
завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ

Джерело: «Молодий Буковинець»

Молоді й щасливі: як бути мамою, коли ти студентка

Олена Кравчун: «Лялька-мотанка – антропоморфна річ, уособлення жінки, найчастіше – матері»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com